Екс-співробітник ЦРУ Едвард Сноуден і його відверті розповіді про американську розвідку не залишили світ байдужим. Більше того, змусили спецслужби й уряди інших країн всерйоз задуматися про збереження персональних даних своїх співгромадян. І небезпідставно.

Адже якщо вірити програмісту-втікачу Сноудену, державна програма США під назвою PRISM включала в себе масове стеження як за американцями, так і за іноземцями, зокрема, за їхніми розмовами по телефону, листуванням в Інтернеті і діяльністю в соцмережах. У цьому спецслужбам США нібито допомагали такі інтернет-гіганти як Microsoft, Google, Yahoo!, Facebook, YouTube, Skype та інші. Їхні представники, звичайно, відхрестилися від звинувачень, проте, судячи з останніх подій, у світі їм не особливо повірили.
Зокрема, дісталося корпорації Google, яка вже не вперше виявилася втягнутою у скандал, пов'язаний з персональними даними користувачів. Цю компанію і раніше неодноразово штрафували і на батьківщині в США, і в Німеччині, і у Франції - саме за надмірний збір інформації про користувачів. Тепер кримінальну справу проти корпорації завели в Іспанії. У Росії до суду поки не дійшло, але Рада Федерації і Роскомнагляд дуже наполегливо зажадали від керівництва Google порозумітися і розповісти, чи співпрацював інтернет-гігант з американськими спецслужбами, і яку інформацію про росіян передавав.

Великий брат навіть не моргає

Пару тижнів тому Державна служба України з питань захисту персональних даних оголосила, що політика конфіденційності Google і «Вконтакте» в Україні не повною мірою відповідає нашому законодавству про захист персональних даних. Зокрема, на сайтах компаній користувачам не повідомляється, що у них є право звертатися до суду зі скаргами на діяльність Google і «Вконтакте». За словами заступника голови держслужби Володимира Козака, на ці зауваження поки не відреагував ні перший, ні другий інтернет-гіганти.

На нещодавній прес-конференції Козак стверджував, що українські користувачі навіть не здогадуються, хто і як використовує їхні персональні дані. І ось, щоб розібратися в цьому питанні, ForUm вирішив заглянути до чиновника на роботу. Там він показує нам спеціальну комп'ютерну програму, яка призначена для стеження за тими, хто стежить за користувачами. Для прикладу, Козак заходить на будь-який сайт - програма-шпигун тим часом показує нам на чорному тлі щось схоже на молекулу: у центрі ядро ​​(сайт, на який ми зайшли), а від нього відходять ниточки, на яких коливаються менші ядра. Це сайти, які «бачать» цей наш крок в Інтернеті. Причому подібна ситуація цілком законна, стверджує Козак. «Єдиний нюанс - користувачі повинні бути попереджені, що про їхні відвідування різних сторінок у Мережі знають треті особи. Це можна вказувати в політиці конфіденційності, яка розміщується на сайті», - зазначає він.

Для чого все це робиться? Головна мета - для найкращого надання рекламних послуг користувачам. Коли ви працюєте в Інтернеті, ви заводите аккаунт у соціальних мережах, створюєте електронну пошту, шукаєте інформацію в пошукових системах. На базі цього вимальовується ваш портрет: чому саме ви віддаєте перевагу, що ви шукаєте і т.д.

У цьому сенсі один з найактивніших «портретистів» сучасності - Google. Достатньо прочитати його політику конфіденційності. У ній зазначено, що служби корпорації збирають таку інформацію: версія операційної системи вашого комп'ютера, ваш номер телефону або мобільна мережа, дані про фактичне місцезнаходження людини (про це розповість сигнал GPS, найближчі вежі стільникового зв'язку і доступу Wi-Fi), а також інша інформація, яку користувач вкаже в профайлі на Google+ або при створенні електронної пошти на gmail.com. Якщо ви купуєте щось за допомогою електронних грошей, Google запам'ятає реквізити вашої банківської карти. Зрештою, ви можете просто поставити «лайк» на якій-небудь сторінці будь-якого сайту, і вас ідентифікують по сторінці в соцмережі. Дані про комп'ютер зв'язуються з усіма вашими персональними даними - і ось про вас знають вже дуже багато чого.

«Навіть якщо ви зміните комп'ютер або користуєтеся декількома пристроями одночасно, вас можна виявити за так званим finger print - особливостями налаштувань браузера, ідентифікаторами встановлених програм, і навіть за вашим індивідуальним набором тексту на клавіатурі», - стверджує Володимир Козак.

Він наголошує, що Google також не вказує, скільки часу зберігає зібрану інформацію і через який час він її знищує. «Зате ви можете звернутися у Facebook і Google з проханням надати вам всю інформацію, яку вони зібрали про вас. З одного боку, весь цей збір персональних даних представляє певні ризики. Найгірше - це те, що, аналізуючи вашу активність в Інтернеті, можна зробити висновок щодо ваших політичних поглядів і потім застосувати до вас маніпулятивні технології. З іншого боку, діяльність якісних пошуковиків спрямована на те, щоб людям, які справді щось шукають, запропонувати те, що найбільше відповідає їхнім запитам. Це на руку самим же користувачам», - розповідає він.

За словами чиновника, «малюють» портрети користувачів в Україні не так багато компаній - це «Яндекс», «Bigmir», польський «Gemius», той же Google Analytics.

При цьому Козак заспокоює, що до рекламодавців, яким подібні корпорації надають рекламні послуги, не потрапляють персональні дані людей. Просто під час пошуку за одним з ключових слів на екрані користувача може з'явитися оголошення. Причому при введенні однакових слів у двох різних користувачів висвічуються різні реклами. «І тут ми приходимо до того, що у людини є право самій вирішувати - хоче вона бачити цю рекламу чи ні. Хоче вона, щоб про історію її пошуків хтось знав чи бажає зберегти це в таємниці. Йдеться не стільки про загрозу, скільки про культуру, повагу до права людини вибирати рівень її приватності», - підкреслює Козак.

Щоб ніхто не здогадався

Ситуація із захистом персональних даних не ідеальна у жодній країні світу. І майже всі уряди зіштовхуються зі складностями, коли намагаються встановити межі для інтернет-гігантів.

Разом з тим, і самі користувачі часто розміщують про себе в Інтернеті надмірний обсяг інформації. Гучна у 2011 році історія з викраденням сина відомого російського програміста і бізнесмена Євгена Касперського яскравий тому приклад - зловмисники знайшли юнака, користуючись даними, які той опублікував на своїй сторінці в соцмережі: де навчається, де відпочиває...


З проблемою розкриття персональних даних пов'язана не тільки активність в Інтернеті. Ми повідомляємо про них також тоді, коли заповнюємо анкети для отримання знижкових карт у магазинах або ресторанах. А потім дивуємося, чому нам приходить з десяток СМС на день з пропозиціями поїсти, випити, купити взуття, косметику, оформити кредит... «У мій день народження першим смскою мене привітав банк. Сказав, що ніколи мене не залишить у біді. Так мені ніхто ніколи в житті не говорив. Я була настільки зворушена, що навіть захотіла запросити його на святкування», - такого роду жарти сьогодні популярні в соцмережах.

Часто докучають нагадуваннями про себе служби таксі. Зокрема, співробітники їхніх кол-центрів дуже люблять розсилати спам, порушуючи закон про телекомунікації, або ж вони продають клієнтські бази іншим кол-центрам. Тоді рекламних смсок приходить вам вдвічі більше. У такому випадку ви маєте право зателефонувати оператору і попросити видалити ваш номер з бази. Якщо ж прохання не буде виконано, а смс і далі продовжують приходити, можете сміливо скаржитися до Держслужби з питань захисту персональних даних. За словами Володимира Козака, їм такі звернення вже надходили.

Якщо ж говорити про безпеку в Інтернеті, то і тут ви можете себе захистити. Наприклад, у налаштуваннях браузера (програми, призначеної для роботи в Інтернеті і перегляду веб-сайтів) виставити режим «Інкогніто» або «Конфіденційність», у різних браузерах це називається по-різному. Скориставшись таким сервісом, ви зможете борознити простори Інтернету, не залишаючи слідів на своєму комп'ютері: відкриті сторінки і завантажені файли не збережуться в історії переглядів і завантажень. Проте в історії самої пошукової системи ваші запити все одно залишаться, так само як і на веб-сайтах може зберегтися інформація про ваш перегляд сторінки...

Теорія змови або нові фобії

З іншого боку, важливо розуміти, що ваші листи, аккаунти в соцмережах, запити в пошуковиках аналізують не конкретні живі люди. Це - завдання спеціалізованих програм, так що не можна сказати, що таємницю листувань хтось порушує. Та й виявити конкретну людину за її гаджетом чи комп'ютером не завжди елементарно просто - це визнають у Держслужбі з питань захисту персональних даних, те саме стверджують і програмісти.

«У людини може бути динамічна IP-адреса. Переважно таку послугу пропонують майже всі дешеві провайдери. У чому суть: ви отримуєте нестійке з'єднання з Інтернетом, він у вас буде постійно відключатися і включатися. І щоразу, коли ви відкриваєте браузер, у вас змінюється IP. Знайти вас у такому разі буде вкрай складно», - розповідає програміст приватної фірми Микола. Крім того, він нагадує, що сучасна людина сьогодні користується кількома гаджетами, а вдома у багатьох - по два-три комп'ютери чи ноутбуки. І користується ними найчастіше вся родина.

«Ця історія з відстеженням відвідувань сайтів вже давно не нова. Це трохи змахує на світ SkyNet, як у фільмі про «Термінатора». Так, всі за всіма трошки стежать, але це не теорія вселенської змови, це нова реальність», - зазначає він.

Тим часом ForUm дає користувачам декілька порад з приводу того, як можна захистити свої персональні дані в Мережі:

1. Перегляньте свої сторінки в соцмережах, ЖЖ і блогах. Там є дуже особиста інформація? Терміново видаляйте, навіть якщо ви зареєстровані під чужим ім'ям.

2. Ваше листування в соцмережах, на пошті може когось скомпрометувати? Не дозволяйте собі зайвого, частіше змінюйте паролі і видаляйте повідомлення і листи, які можуть комусь нашкодити.

3. Краще не відкривайте листи з позначкою «Спам», оскільки деякі з них призначені для викрадення інформації з комп'ютерів користувачів (ви про це можете ніколи не дізнатися).

4. Якщо під час переходу на будь-який сайт вискакує попередження, що даний сайт є сумнівним - краще не ризикуйте. Можете занести віруси, серед яких також зустрічаються «викрадачі» особистої інформації.

5. І ще, встановіть хорошу антивірусну програму.

6. Нарешті, користуйтеся послугою «Інкогніто», коли не хочете, щоб історія ваших пошуків в Інтернеті не збереглася на комп'ютері.

Аліна Єремеєва,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

567