ЗВТ з Європою: Прекрасне ... близько?

Все більше експертів сходиться на думці, що на осінньому саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі буде підписано Угоду про асоціацію України з Євросоюзом, а разом з нею і договір про поглиблену та розширену зону вільної торгівлі (ЗВТ). У цілому помітно, що у суспільстві позитивно сприймається прогрес в інтеграції з Європою, однак важливо проаналізувати, що ж саме здатна дати ця інтеграція в економічному сенсі.

Геть мита!

Насамперед, зазначимо, що ЄС - це ринок з 500 млн потенційних споживачів і оборотом у $16 трлн/рік, ринок, який вже займає до 30% у структурі вітчизняного товарного експорту. І от для цього ринку Київ отримує поглиблену та розширену ЗВТ з лібералізацією торгівлі не тільки товарами, але й послугами, плюс вільний рух капіталів і поточних платежів і почасти робочої сили, констатує глава торговельно-економічній секції українського представництва Євросоюзу Ніколас Бердж. За його словами, це буде ЗВТ нової генерації, яка передбачає не тільки скасування або суттєве скорочення митних тарифів і вільну торгівлю усіма видами послуг, а й розвиток інвестицій, ринків держзакупівель, конкуренції та ринкового регулювання. Так, ЄС вже є найбільшим прямим іноземним інвестором в Україну: на 1 січня 2013 року загальна сума інвестицій, внесених європейськими компаніями, склала $42,979 млрд - це 78,9% сукупного обсягу. Договір про ЗВТ стосується і нетарифних обмежень, включаючи технічні бар'єри, стандарти, норми акредитації та оцінки відповідності, а також санітарні та фітосанітарні заходи.

Бердж уточнює: важлива відмінність ЗВТ з Україною від аналогічних режимів з іншими країнами - у її зобов'язаннях щодо поступової адаптації законодавства до євронорм. Це стосується імплементації та практичного впровадження близько 150 регламентів і директив, не рахуючи ратифікованих до 2012 р. Причому подібний прогрес дасть вітчизняним виробникам доступ не тільки до Європи, а й на ринки інших країн, зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Адже тим самим українські підприємства переходять на євростандарт міжнародних нормативів і правил, входячи у нормативний простір відносин Євросоюзу з третіми сторонами. Це стосується і оподаткування, і управління фінансовими потоками, і бухгалтерського обліку.

За даними аналітика, спрощення режимів торгівлі дозволить експортерам України щорічно економити 487 млн ​​євро, а їхнім колегам із ЄС - 391 млн євро. Зокрема, під негайне скасування імпортних мит підпадає 82,6% товарів, які ввозяться на вітчизняний ринок, і 91,8% - у зворотному напрямку. Для решти продукції встановлені перехідні періоди, а для легкових авто та одягу «секонд-хенд» діятимуть спеціальні захисні механізми. У цілому щодо 52% імпортних тарифних ліній Київ вводить перехідні періоди на строк від 1 до 7 років, на 9,8% - часткову лібералізацію і на 3% - безмитні тарифні квоти. Загалом ліквідація необхідних торгових бар'єрів триватиме не менше 15 років.

Особливо зупинимося на змінах для АПК. На думку фахівців, він отримає від зниження ввізних мит найбільший економічний ефект - 330 млн євро в агротоварів і ще 53 млн євро щодо продуктів її переробки. У сукупності це 78,6% усієї грошової економії країни від полегшення торговельного режиму. З європейської сторони у сільськогосподарському сегменті скасовуються мита на 83,1% тарифних ліній, а з нашої - тільки на 35,2%. Притому із найбільш чутливих для євроринку товарів Україна, тим не менше, отримала гарантований обсяг річних поставок у вигляді безмитних квот. Це стосується зернових, свинини, яловичини, м'яса птиці тощо.

Торгівельні пом'якшення торкнуться й інших галузей: наприклад, у галузі машинобудування та побутової техніки наша країна зменшить імпортні мита на загальну суму до 75,2 млн євро. А аналогічні кроки Брюсселя щодо хімічної продукції принесуть вітчизняним постачальникам економію у 26,8 млн євро/рік. Для порівняння: економія європейських компаній у цій сфері досягне 64,3 млн євро. Нарешті, грошова вигода українських та європейських текстильників складе близько 24,4 млн євро і 8,7 млн ​​євро відповідно. Але для секонд-хенду будуть особливі умови: скорочення ввізних мит буде поступовим (протягом 5 років), і, крім нього, діятимуть т.зв. вхідні ціни - у євро за 1 кг чистої ваги.

Що для народу?

Урядовий уповноважений з євроінтеграції Валерій П'ятницький доповнює: позитивний ефект для національної промисловості виражається не тільки в економії на митах. Ринкове зближення з Європою у цілому оздоровить бізнес-клімат в Україні через наближення прийомів і правил до світових норм, зрозумілих і знайомих для зарубіжних інвесторів. «А це не тільки приверне їх в країну, але і знизить вартість капіталу на внутрішньому ринку, - прогнозує чиновник. - А це дуже важливо з урахуванням нинішньої дорожнечі ресурсів для розвитку бізнесу».

Одночасно відкриття ринків змусить внутрішніх операторів підтягуватися до західного рівня, ставати ефективнішими, розвивати методи роботи і асортимент. За оцінками Устенка, це призведе до перерозподілу ресурсів між виробниками, та й між цілими секторами економіки. «У довгостроковій перспективі це економічно оздоровить країну, підвищивши її ефективність і стійкість. Разом з тим, саме тут буде потрібна участь держави, яка пом'якшуватиме витрати посиленої конкуренції. Важливо й те, що нашим заводам стане простіше впроваджувати сучасні західні технології. Це також підвищить тонус економіки».

Це все позначиться і на простих українцях, продовжує П'ятницький, починаючи з розвитку асортименту та якості товарів при зменшенні цін, зважаючи на зростання конкуренції. Крім того, підвищення виробничих стандартів поліпшить умови праці. Але вимоги до працівників зміняться у бік більшої трудової ефективності та пристосованості до нових стандартів. Тут важлива активна політика держави на ринку праці, спрямована на навчання та перенавчання робочої сили у відповідності з новими трендами. Взагалі ж ЗВТ передбачає зростання витрат на соціальні та екологічні стандарти, надання певного рівня соцзабезпечення.
Технічний момент

Поки ж країна перебуває в активному русі до підписання договору. Є над чим працювати, є чого досягати. І одна із областей, де швидка нормативна гармонізація з Євросоюзом вищою мірою відповідає вітчизняним інтересам, це технічні регламенти. Це ключова частина заходів нетарифного регулювання, яке в останні роки стає головним методом торговельних обмежень, замінюючи традиційні захисні розслідування та мита. Тому чим швидше Київ уніфікує свої техрегламенти з Брюсселем, тим простішим буде доступ на євроринки.

Екс-глава Директорату Єврокомісії (ЄК) з підприємництва та промисловості Евангелос Вардакас підтверджує ForUm`у, що невідповідність системі техрегулювання означає недопуск до ЄС багатьох безпечних і високоякісних товарів. І в цьому плані відрадно, що адаптація української системи технічного регулювання стартувала ще 12 років тому. Зараз цей процес вступає у вирішальну фазу, вважає Вардакас, не без підтримки ЄК, яка ще у 2009 р. виділила країні на подібні цілі 39 млн євро. Європейський економіст підкреслює: приведення техрегламентів до євронорм може дати Україні щорічний дохід у 2-5% ВВП вже у перші роки базової імплементації.

А голова Ради національної безпеки і оборони Андрій Клюєв додає, що перший повний рік дії ЗВТ з Євросоюзом здатен принести 2% «бонусного» приросту ВВП. При цьому найбільше виграють ГМК і АПК, які вже є активними експортерами до Європи. Додамо до цього списку сектори, де вже прийняті національні техрегламенти - електроустаткування, машинобудування взагалі, транспорт, почасти продукти харчування. І нагадаємо, що вільна торгівля з Євросоюзом може запрацювати задовго до повної ратифікації всіх положень Договору про асоціацію.Це визнають і в керівництві ЄС. А значить, ми можемо відчути позитиви економічної інтеграції, навіть якщо ще стоятимемо у чергах за шенгенськими візами.