Підвищення акцизу на пиво: «ні» алкоголізму чи «так» безробіттю?

В Україні розпочалася антиалкогольна кампанія, яка першим ділом зачепила найдешевший і популярний напій - пиво. Столичний метрополітен рясніє соціальною рекламою зі слоганом: «Охматдит. Акцизи з пива - на лікарню дітям». Це піар-акція пакету законопроектів, які розробили громадські організації, що входять у коаліцію «За тверезу Україну». Представники четвертого сектора пропонують збільшити акцизну ставку на пиво у 3 рази. Таким чином вони хочуть убити двох зайців: бюджет країни отримає додаткові кошти, які можна витратити на добудову найпопулярнішої і найбільшої дитячої лікарні «Охматдит», і ціна пива трохи збільшиться, відлякуючи таких малобюджетних покупців, як школярі, підлітки і студенти.

На настільки гучну і амбітну ініціативу відразу відгукнувся пивний ринок, заявляючи, що таке невиправдане підвищення загрожує закриттям заводів, втратою робочих місць, безробіттям і як наслідок - зменшенням надходжень до державного бюджету. Тому Верховна Рада, за якою закріплене право остаточного рішення, опинилася між молотом і ковадлом. З одного боку, нардепи хочуть врятувати майбутнє країни від пивного алкоголізму, а з іншого, - робочі місця у посткризовий час зайвими не бувають.

У тому, як все це можна поєднати, розбирався ForUm.

Нашуміли

Законопроекти про підвищення акцизної ставки на пиво №2880, 2875 і 2876 зареєстровані 19 квітня за підписам 30 народних депутатів як із більшості, так і з опозиції. За задумом ініціаторів антиалкогольної кампанії, одночасне прийняття цих проектів дозволить розв’язати відразу кілька проблем. «По-перше, збільшення акцизного податку на пиво з 0,87 до 2,50 гривні за літр призведе до подорожчання кожної пляшки пива на 1-2 гривні і стане кроком до припинення політики дешевого алкоголю, яка підриває здоров'я українців. По-друге, бюджет щорічно отримає додаткові 4 мільярди гривень, які підуть на потреби охорони здоров'я. І по-третє, значна частина отриманих коштів буде спрямована на завершення створення сучасного комплексу «Охматдит», де онкохворим українським дітям проводитимуться складні операції з пересадки кісткового мозку», - каже координатор кампанії «Наші діти», член Опікунської ради «Охматдиту» Ганна Гопко.

«Програмою економічних реформ Президента передбачено створення стимулів для здорового способу життя населення, зокрема, через підвищення акцизів на алкоголь і тютюнові вироби зі спрямуванням їх до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням для фінансування заходів охорони здоров'я», - зазначає вона.

При цьому головне питання, яке виникає до активістів, це «чому пиво, а не інші види алкогольних напоїв?» На нього ж представники коаліції відповідають так: «Українські підлітки (віком 11-15 років) займають друге місце (після Чехії) за рівнем споживання пива у порівнянні з підлітками із 40 країн Європи та СНД. У 2006 році українські підлітки займали перше місце в Європі за споживанням алкоголю, але завдяки підвищенню акцизу на пиво у 2,5 рази в 2009-2010 роках споживання пива серед майбутнього української нації істотно скоротилося, хоча і залишається дуже високим».

«В Україні пиво дешевше соку та кефіру і надзвичайно доступне для придбання, оскільки досі юридично не визнане алкоголем. У 1997-2007 роках виробництво пива в Україні збільшилась у 5 разів. У 2012 році в Україні було вироблено 3 млрд літрів пива, а мінеральної води та безалкогольних напоїв - 2,7 млрд літрів. Діючі ставки акцизів на пиво в Україні у 4,5 рази нижче ставок у Росії. Акциз становить менше 9% ціни пива в Україні, і тому підвищення ставки акцизу майже у 3 рази підвищить ціну пива тільки на 23%», - стверджують активісти.

Але водночас автори законопроекту визнають, що, крім пива, потрібно також підвищувати акцизи і на інші алкогольні напої, оскільки в країні в 2012 році знову почала збільшуватися смертність від пов'язаних зі вживанням алкоголю хвороб. За їхніми словами, в 2009-2010 роках, коли алкогольні акцизи в Україні були істотно підвищені, алкогольна смертність зменшувалася, що підтверджує ефективність підвищення акцизів для захисту здоров'я населення.

Робочі місця

У свою чергу, українські пивовари не поділяють такого оптимізму громадських працівників. Наслідком потрійного підвищення акцизів на пиво стане падіння галузі, вважає виконавчий директор асоціації «Укрпиво» ​​Ігор Товкач. «Якщо зміниться статус пива і напій вважатиметься алкогольним, то звідси буде купа проблем для виробників і реалізаторів напою. Зокрема, торговці повинні будуть отримати ліцензії на продаж пива, напій зникне з кіосків (оскільки їхні розміри не відповідають ліцензійним вимогам). До того ж, на пивних пляшках повинна з'явитися акцизна марка. Здавалося б, нічого страшного, але технологічно без істотного (до 50%) обмеження виробничих потужностей це зробити неможливо», - говорить він.

На його думку, реалізація цих законопроектів відіб'ється і на покупцях, і на робітниках, і на державі. «По-перше, новація прямо позначиться на споживачах: вони платитимуть за літр пива у середньому на 3 гривні дорожче. По-друге, падіння попиту призведе до скорочення кількості працівників на пивоварних підприємствах, у сільському господарстві, промисловості, транспортуванні та реалізації пива. Загалом, при прогнозованому падінні продажів на рівні 25% скороченню підлягають близько 10 000 працівників ще у поточному році. Якщо припустити, що підприємства працюватимутьу таких умовах до кінця року, то додаткові надходження до бюджету складуть тільки приблизно 800 млн гривень. Економічні прогнози на 2014 рік робити не має сенсу, адже незрозуміло, хто з гравців залишиться на ринку. Так, Карлсберг і АВ ІнБев оголосили про можливе закриття окремих виробничих майданчиків, як сталося у Росії, «Оболонь» - про можливу передислокацію частини виробництва за кордон. І по-третє, найголовніше - наслідком руйнування галузі не стануть позитивні зміни у протидії алкоголізації населення. Навпаки, саме за показником споживання міцного алкоголю на душу населення Україна займає передові місця у всесвітніх рейтингах кількості спожитого спиртного населенням. Як та ж Росія, якій намагаються наслідувати автори ініціатив з дискримінації пива», - вважає Толкач.

У цілому, український бізнес виступає проти цієї ініціативи і просить нардепів не робити таких різких кроків. Пивовари говорять, що вони самі виступають за здоровий спосіб життя. На підтвердження своїх слів вони нагадують, що ініціювали соціальну акцію за водіння автомобіля у тверезому вигляді.

У владі

Тим часом у вищих ешелонах влади думки кардинально розійшлися. Глава комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва настійно рекомендує нардепам схвалити всі три законопроекти і проголосувати за них. Глава ж бюджетного комітету Євген Геллер, навпаки, закликає народних обранців уважно читати тексти законодавчих актів і кілька разів подумати перед голосуванням. «Цей пакет законопроектів суперечить бюджетному законодавству України. Адже гроші від податків, зборів та акцизів надходять до загального бюджету. А вже звідти уряд розподіляє кошти на першочергові потреби», - сказав він. Тобто, за його словами, гроші від підвищення акцизу неможливо безпосередньо витратити на будівництво «Охматдиту». І нардепам варто це враховувати при прийнятті рішення.

Категорично проти ухвалення цього пакету законів виступив голова Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутинник: «Відразу піднімати акцизи на 300%... Інвестори вклали у пивні заводи в Україні 2 млрд, а таке підвищення спричинить скорочення потужностей на 26%. Під загрозою закриття буде Львівський пивоварний завод. При прийнятті економічних рішень не варто керуватися емоціями і думкою громадських організацій. Крім того, чому громадськість вирішила, що тільки пивний бізнес несе відповідальність за охорону здоров'я в Україні? Зараз ми напрацьовуємо свої пропозиції, у яких йтиметься про те, що необхідно поетапно піднімати акциз на всі види алкогольних напоїв на 15-30%».

У свою чергу, перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов висловив точку зору уряду з цього делікатного питання: «У нас є можливість задіяти інші інструменти для добудови корпусів «Охматдиту». Що ж до підвищення акцизів на алкоголь, то ми підтримуємо цю ініціативу». Також він підтвердив слова Геллера про те, що напряму кошти від акцизу неможливо направити на будівництво «Охматдиту».

Розмежувати ж проблеми будівництва лікарні і пивного алкоголізму запропонував спікер ВР Володомр Рибак: «Громадські організації звинувачують Верховну Раду і мене особисто, що я не виношу ці законопроекти на розгляд. Тому я запитав у керівників фракцій і комітетів: що потрібно для того, щоб внести їх на розгляд до сесійної зали. У підсумку ми вирішили розмежувати два питання: за які фінанси будемо добудовувати дитячу лікарню і друге - будемо продовжувати обговорювати питання зміни акцизів на алкогольні напої. Комітети розглядали ці законопроекти і висловили думку, що треба піднімати акцизи на всі види алкоголю. Це пиво, вино, горілка та тощо. Тобто окремо розглянемо питання «Охматдиту», і окремо - підвищення акцизів. Я готовий винести ці питання на розгляд у зал, але поки узгодженої позиції комітетів ще немає».

Остання битва громадських організацій за свою ініціативу буде восени, коли парламент повернеться з літніх канікул. До цього ж часу комітети повинні представити нардепам свої пропозиції з приводу рішення двох настільки гострих проблем. І тоді вже всі крапки над «і» розставить голосування народних обранців і позиція Президента України, який може як підписати закон, прийнятий Радою, так і накласти на нього вето.