Система парламентського голосування «Рада-3» перебуває на межі і ось-ось почне давати серйозні збої. Про те, що у «Ради» проблеми, розповів її розробник, вчений-кібернетик і автор знаменитої сенсорної кнопки Анатолій Морозов.

«Найстрашніше в тому, що необ'єктивним може бути кожне голосування. Вже зараз керівники фракцій повинні перевіряти, які кнопки натиснули їхні депутати. Індивідуально, по кожній людині, адже «збрехати» може будь-який пульт - через моральне і фізичне зношення устаткування, - сказав учений. - Наприклад, депутат голосує «за» з якогось питання і тисне зелену кнопку. Система помиляється і зараховує голос «проти», неначе би він натиснув на червону».

Схожа системна криза, за словами професора Морозова, у Верховній Раді Криму. Там встановлена ​​система «Рада» найпершого покоління. Вона дісталася автономії у спадок від київських депутатів ще у дев'яності і зараз вкрай зношена. Кримські депутати давно перестали орієнтуватися на свідчення табло: час від часу воно видає воістину фантастичні результати. Наприклад, 130 голосів «за» при тому, що в парламенті АРК всього сто засідателів, пише «Взгляд».

За даними видання, система «Рада» вже перетнула символічну «межу цілісності». За дві сесії нинішнього скликання вона помилялася не менше десяти разів. Вперше - на початку року, коли опозиція активно проштовхувала декриміналізацію кримінальних статей Тимошенко. Тоді дали збій картки депутатів Олександра Бригинця та Миколи Катеринчука. Трохи пізніше «зламали демократію» вже депутати більшості, коли намагалися прийняти поправки до бюджету.

«І зовсім недавно не спрацювала картка мого колеги Ростислава Павленка при голосуванні за денонсацію Харківських угод, - розповів ударівець Павло Розенко. - Він кілька разів тиснув «за», але система чомусь показувала негативний результат. Звичайно, відразу ж звернувся до Апарату Ради із заявою, вимагаючи зарахувати голос, але це вже виглядало, як виправдання.

Втім, політики не були б політиками, якби не змогли скористатися слабким технічним станом «Ради-3». На помилки грішать, коли хочуть «злити» якесь голосування, тобто свідомо натискають «неправильні» кнопки.

«Найчастіше це роблять депутати-мажоритарники, які входять у фракції, але мають відмінну від більшості колег думку, - пояснив комуніст Олександр Голуб. - А скасування таких голосувань - трудомісткий процес: спочатку повинен виступити з трибуни сам депутат або лідер фракції, а потім зареєструвати відповідну заяву».

Як «лікувати» нині існуючу систему і чи варто це робити, чи потрібно відразу розробляти «Раду-4», незрозуміло. Гарантійні терміни давно минули, ненадійним може бути кожен елемент. Не виключено, що на першому ж засіданні у вересні «автоматизована система інформаційного забезпечення» остаточно посиплеться, і робота парламенту буде паралізована.

Вартість розробки системи нового покоління «Рада-4» самі вчені оцінюють у 41 млн грн - їх навіть закладали в початковий проект кошторису Верховної Ради на 2013 рік. Однак з фінальної редакції ця стаття витрат зникла: швидше за все, їх перерозподілили на поточні потреби - ремонт приміщень або утримання автопарку. В усякому разі, у регламентному комітеті так і не змогли сказати, коли з'являться фінанси на нову систему.v

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

219