Пляжний сезон у Києві: Cкільки триватиме літо цього року?

Спекотна погода цього літа зіграла злий жарт з відпочивальниками китайського курорту Циндао. Висока температура трималася так довго, що Жовте море «зацвіло» і стало нагадувати величезне болото. Замість прозорих хвиль - зелений килим з водоростей. Замість морської піни на березі - гори викинутої на пісок рослинності. За інформацією китайських ЗМІ, щодня з пляжів прибирають до п'яти тисяч тонн «зелені».

Тим часом і в Україні літо в самому розпалі. Температура води в Дніпрі біля Києва досягає +25 градусів, чим із задоволенням користуються жителі столиці, проводячи біля річки вихідні та святкові дні. Але чи не спіткає Дніпро найближчим часом доля Жовтого моря? І скільки цього року триватиме пляжний сезон, який і так офіційно розпочався із запізненням? Відповісти на ці запитання постарався ForUm.

 

Паспорт – це ще не все

Пляжний сезон традиційно триває в столиці з 15 травня по 15 вересня. Правда, це досить умовні дати, які більшою мірою існують для орієнтиру міських чиновників. Найчастіше столичні пляжі відкривають із затримкою (чи погода не сприяє, чи комунальники не встигають підготувати території вчасно) і закривають раніше терміну (наприклад, через рясне цвітіння води).

Власне, саме так сталося і цього року. Пляжний сезон відкрився на деяких пляжах в останніх числах травня-на початку червня. Всьому виною - сильний паводок, як відрапортувала київська влада. Мовляв, через те, що Дніпро виявився більш повноводним ніж зазвичай, було складно бачити і чистити дно, а бактеріологічні показники поверхневих вод погіршилися через зливи.

 

Станом на 9 липня Держсаннагляд Києва і ДСНС столиці узгодили видачу паспортів семи міським пляжам з одинадцяти - «Дитячому», «Золотому», «Райдузі», «Чорторию», «Венеції», «Передмостовій слобідці» і «Молодіжному», повідомили нам у Державній санітарно-епідеміологічній службі. «Ще один міський пляж , «Пуща-Водиця», планується офіційно відкрити пізніше, після того як буде вирішено питання забезпечення його питною водою. А решта пляжі - «Вербний», «Тельбін» та «Центральний» до сезону готові, але їхні поверхневі води не відповідають санітарним вимогам, тому районні санлікарі поки не погоджують паспорти», як розповів ForUm'у перший заступник генерального директора КП «Плесо» Хвіча Мепарашвілі.

 

Зокрема, за його словами, у воді перевищено вміст лактозопозитивної кишкової палички (на різних об'єктах - у 2-5 разів вище норми). Бактерії цієї групи небезпечні тим, що здатні спровокувати як звичайний розлад шлунку, так і гострі шлунково-кишкові захворювання.

 

Про небезпеку купання у воді, в якій перевищений вміст кишкової палички, попереджає керівник київського міського відділення Всеукраїнської громадської екологічної організації «Мама-86» Наталія Чижмакова.

 

«Це характеризує ступінь фекального забруднення водних об'єктів і побічно - ступінь епідеміологічної небезпеки. Якщо людина, а тим більше дитина, буде плавати в такій воді, та ще й наковтається її, то виникне ризик зараження кишковими захворюваннями, в тому числі на холеру», - попереджає вона.

 

Та хіба відсутність санітарних паспортів заважала киянам відпочивати біля води? Адже головний критерій для більшості любителів пляжів - чи достатньо тепла вода, а не бактеріологічні показники і чистота акваторії. Це і робить жителів української столиці схожими на туристів китайського курорту біля Жовтого моря, які шокують світ своїми фотографіями: наприклад, на них видно, як відпочивальники безстрашно плавають в хиткій зеленій масі квітучої води й окутуються в килим з водоростей, як у ковдри.

Втім, не можна сказати, що ситуація у Києві вже настільки жалюгідна. В останні роки Державна санітарно-епідеміологічна служба все частіше й охочіше видає паспорти столичним пляжам. Так, якщо у 2007-му і 2008-му роках офіційно діяли всього три і два пляжі відповідно, то нинішні сім виданих дозволів можна вважати прогресом.

 

«Це не означає, що зменшилися вимоги до пляжів, вони залишаються колишніми: наявність медпунктів і рятувальних постів, кабінок для переодягання, туалетів, забезпечення питною водою, результати бактеріологічних досліджень води і піску та інше. Держсаннагляд і ДСНС регулярно нас перевіряють, а за результатами перевірок видають плани-завдання, які ми повинні виконати до початку сезону або під час нього. Наприклад, виконуючи дані нам вказівки, КП «Плесо» з минулого року почало додатково встановлювати і підключати на пляжах моноблочні туалети. Цього року ми встановили два такі туалети на «Тельбін» і «Венеції», - розповів Мепарашвілі.

Пляжі скоро «зацвітуть»?

Отже, пляжний сезон хоч із затримкою і не на всіх об'єктах, але все таки відкрився. Тепер питання в тому, скільки він триватиме. Мало хто з пляжників помітив, що Дніпро вже почав «цвісти», точніше, стартував період активного розмноження синьо-зелених водоростей. І з кожним днем ​​їх у воді буде все більше. Пік «цвітіння» Дніпра традиційно припадає на останню декаду липня-початок вересня. Потім вода очищається, і пляжний сезон ще може поновитися. Але інтенсивність і тривалість даного неприємного для купальщиків явища завжди різна, як і наслідки.

 

Так, у 2010 році протягом двох місяців зберігалася дуже висока температура, тому Дніпро очистився від синьо-зелених водоростей лише на початку жовтня. Звичайно, пляжний сезон тоді так і не відновився. Схожа ситуація відбувалася і в кінці липня 2012 року, коли СЕС заборонила купатися на всіх одинадцяти міських пляжах. Втім, тоді журналісти ForUm'у особисто проінспектували багато об'єктів і переконалися, що більшості завзятих купальщиків подібні заборони - не перешкода.

 

«Інтенсивність цвітіння цього сезону буде високою, оскільки, за прогнозами синоптиків, до кінця серпня температура протримається на рівні 30 градусів. Але тієї жалюгідної ситуації, яка регулярно спостерігається у Каховському, Кременчуцькому водосховищі, у Київському морі не буде, оскільки тут є невелика проточність. До того ж, багато що залежить від інтенсивності опадів. Якщо їх буде багато, вода стане більш каламутною. У таких умовах синьо-зелені водорості не розвиваються», - розповів ForUm'у доктор екологічних наук, професор, співробітник Інституту гідробіології НАНУ Володимир Щербак.

 

За його словами, при температурі 25 градусів і вище водорості живуть всього кілька днів, потім починають відмирати.

«А щоб розклалася велика кількість органіки, потрібно багато кисню. Зменшення його вмісту у воді може призвести до погіршення її якості. Особливо в таких застійних зонах як Русанівські канали, Венеціанська затока. При розкладанні водоростей виділяються феноли, бензоли, які погано впливають на людину. Алергікам у такій воді вже точно краще не купатися», - підкреслив він.

Вчений нагадав, що «цвітінню» сприяє викид у воду фосфатів, а також неправильне водокористування, зокрема, забудова берегової зони житловими будинками, плавучими ресторанами, які скидають у Дніпро неочищені відходи. «У нас дуже хороші природоохоронні закони, але їх ніхто не виконує», - поскаржився Щербак.

 

Його підтримує й еколог Чижмакова, нагадуючи про показник лактозопозитивної кишкової палички. «Якщо ми говоримо про фекальне забруднення води, чиновникам слід було б, насамперед, знайти джерела, з яких надходить це забруднення», - зазначає вона.

 

Разом з тим, на думку Чижмакової, поряд з чиновниками відповідальність за забруднення річки повинні нести і звичайні городяни.

 

«Робота з очищення пляжів ведеться, але самі мешканці столиці відносяться до київських водойм, як до звалища. Днями ми проводили акцію «З любов'ю до Дніпра» на Оболонській набережній. Кількість сміття, яке ми зібрали з території невеликої затоки «Наталка», просто вражає. Ніякі комунальні служби самостійно не подолають цю біду», - обурюється вона.