Обстановка в світовій економіці залишається неоднозначною. Так, в цілому для неї Всесвітній банк прогнозує у 2013 р. 2,2% зростання, після 2,3% торік, проте це з урахуванням всіх швидкозростаючих економік типу країн групи БРІКС, куди входить Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР. Тоді як у єврозоні проблеми зберігаються: у 2012 р. її ВВП впав на 0,5%, а цього року очікується скорочення ще на 0,6%. Це, звичайно, не вб'є потужну і насичену резервами економіку Євросоюзу, але труднощі в наявності. Невисокими залишаються і темпи економічного відновлення в США на рівні щорічних 2% у 2012-13 рр..

У свою чергу, через слабкі економічні показники розвинених країн поки що не почався повноцінний посткризовий підйом у глобальній торгівлі. А це стримує темпи відновлення економіки і для України, яка багато в чому орієнтована на експорт своєї промислової продукції (близько 50% її продається за кордон).

Візьмемо один з головних експортних товарів - метал. У 2013 р. зовнішні металоринки залишаються невпевненими і мінливими, і на такому тлі за перші 5 місяців року показники вітчизняної чорної металургії з базових переділів (чавун, сталь, прокат) зазнали корекцію на 1,9% відносно січня-травня-2012. У цілому ж національне промвиробництво в зазначений період ослабло на 5,2%. «Звичайно, це не плюс. Але за цими цифрами - повсякденна боротьба сотень і тисяч підприємств за ринки збуту, де попит з початком кризи звузився, а конкуренція загострилася. У всьому світі посилюється торговий протекціонізм, проти українських товарів діють десятки загороджувальних заходів, але всупереч цьому вони зберігають стійкі позиції на зовнішніх ринках. За 4 місяці цього року експорт залишився на рівні 2012 р. і навіть трохи зріс (на 0,1%), склавши майже $22 млрд. У той же час імпорт знизився на 6,7% до $24,6 млрд, багато в чому за рахунок оптимізації закупівель газу» , - акцентує економіст і політолог Віталій Кулик.

Експортний приріст відбувся за рахунок цілої низки товарних груп: від продукції рослинного походження (+2,3%, до $ 2,7 млрд) і готового продовольства (збільшення аж на 25,8% до $ 1,3 млрд) до машинобудування як галузі з високою доданою вартістю (+4,9%, до $ 2,2 млрд). Це свідчить про те, що з початку року Україна не тільки не послабила свої позиції на високоприбуткових зовнішніх ринках, а й зміцнила їх. За словами експертів, на такому тлі не дивно, що за 5 міс. року випуск машин та устаткування загального призначення в країні зріс на 7,3% у річному зіставленні. А виготовлення такої перспективної продукції, як комп'ютери та електроніка, підскочило в окреслений період відразу на 15,9%. Кулик додає, що є експортні успіхи і в традиційних сегментах: так, зовнішній збут рудних матеріалів збільшився на 11,5%. Якщо ж брати по країнах, то товарні поставки одному з найбільших світових споживачів, КНР, зросли відразу на 68,5% до $986 млн, у Білорусь - на 22,2% до 696 млн, в Італію - на 21,5% до $918 млн, до Туреччини - на 11,1% до $1299 млн.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко уточнює, що збереження експорту важливих товарів при ослабленні імпорту дозволило за 4 місяці зменшити негативне сальдо торговельного балансу до $2,6 млрд - з $ 4,4 млрд роком раніше, тобто на 41% в абсолютному розмірі. І якщо у січні-квітні-2012 коефіцієнт покриття імпорту експортом становив 0,83, то в першій третині цього року зріс до 0,89.


У боротьбі за позитив

Аналітики вважають, що, окрім активної боротьби за експорт, підтримувати економічний тонус країни допомагає економічна держполітика. Безумовно, будь-які зрушення в цій сфері - тільки початок великого шляху вперед, але дещо можна відзначити вже зараз.

Так фахівець Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Денис Черніков запевняє: «Навіть критики Кабміну визнають, що у 2010-13 рр.. вдається досить ефективно захищати економіку від зовнішніх і внутрішніх ризиків і підтримувати її. Це виразилося, зокрема, в прогнозованості тарифів на енергоносії та інфраструктурні послуги. Це не означає, що вони не дорожчали, але бізнес може бачити приблизний ціновий графік і планувати дії. Це те, чого не хочуть помічати багато «коментаторів». Адже це дало можливість майже повністю уникнути напруженості і конфліктів між галузями та урядом, ті ж, що були або є, - вирішуються (згадаймо проблему електроенергії для феросплавників). У відповідь промисловці прямо або побічно взяли на себе (і виконали) гарантії щодо мінімізації звільнень, навіть при негативній ринковій кон'юнктурі, плюс щодо стримування цін, з інвестування в розвиток виробництва і в соціальний сектор».

Справді, у вітчизняній важкій промисловості немає масових скорочень і закриття заводів. Для порівняння: у ЄС «чиста» цифра звільнень в металургії, починаючи з 2008 р., досягла 40 тис. чол., а реальний масштаб значно більший за рахунок переведення на тимчасові та/або короткострокові трудові контракти, які з початком кризи стали більш популярнішими в компаніях Європи. Достатньо згадати зупинку роботи найбільшого європейського метзаводу ILVA (Італія) із загальним штатом до 25 тис. чол., або закриття корпорацією ArcelorMittal своїх виробництв у Бельгії та Франції.

В Україні ж як державі так і промисловцям спільними зусиллями вдається формувати непогані портфелі замовлень, поки іноземні конкуренти закривають потужності і звільняють людей, як продовжує Кулик. Можна згадати актуальні приклади: контракт Харківського тракторного заводу з постачання тракторів на Кубу; контракт концерну «Азовмаш» на виготовлення конвертерного обладнання для одного з флагманів металургії Індії - Бокарського меткомбінату; серійне виробництво літаків Ан-140 в Ірані на підприємстві HESA (м. Ісфахан).

«І це тільки машинобудування, лише найбільші угоди. Стабільна робота базових галузей за допомогою податків і зборів насичує економіку ресурсами і запобігає споживчим побоюванням громадян, підтримуючи попит. Він зберігається, але ціни зростають повільно - через слабкість інфляційних очікувань, плюс через достатність внутрішньої пропозиції за активної конкуренції постачальників, що також забезпечено завдяки економічній стабільності», - каже Кулик.

Для прикладу зазначимо, що за 5 місяців п. р. продукти харчування на українському ринку подорожчали відносно січня-травня-2012 лише на 0,3%, у т.ч. м'ясо, молоко, цукор подешевшали на 3-6%, а яйця - і на всі 30%, при цьому роздрібний товарообіг зріс на 11,6% до 324 млрд грн. Тобто не можна сказати, що ціни падають через відсутність продажів. Для довідки, у 2012 р. роздрібна торгівля зросла на 15,9%.

Не все погано і в будівництві. Так, за 5 місяців п.р. будівельних робіт виконано на 17% менше, ніж роком раніше (на 18,2 млрд грн), однак спорудження житла підвищилося на 2,4% до 3,4 млрд грн у грошовому вираженні. А це означає уповільнення модернізації нежитлового фонду при одночасному поліпшенні якості повсякденного життя людей. За підсумками 2012 р. обсяг будівельних робіт також знижувався - на 14%, але зате побудовано 10,75 млн м2 житла, а це рекорд за останні 19 повних років.

Непроста ситуація на транспорті. За 5 місяців середнє скорочення вантажоперевезень склало 6,5%. Однак економісти нагадують про введений нещодавно закон «Про морські порти України», який покликаний нарешті врегулювати ситуацію з морським транспортом, утримати існуючих інвесторів і залучити нових.

Так, згідно з документом, причальні стінки портів і навігаційна техніка залишаються в держвласності, інша ж інфраструктура може здаватися в оренду на строк до 50 років, що досить привабливо для приватних операторів, як констатує експерт з транспорту В'ячеслав Коновалов. «Не кажучи вже про те, що інвесторам принципово важливий сам по собі факт законодавчого оформлення роботи портів. Сюди може прийти 20-25 млрд грн капіталовкладень», - підкреслює аналітик. На такому тлі з початку року морський транзит вантажів через Україну зріс приблизно на 24%, а автомобільний - на 5-6%. І, як доповнює Коновалов, «хоча освоєння транзитного потенціалу країни як і раніше йде недостатньо швидко, на нашу користь говорить ринок і попит».

Як відомо, по країні проходить три міжнародні транспортні коридори, № №3, 5 і 9.


Небезкорисна програма

Тут доречно згадати і програму активізації економіки на 2013-14 рр.. Як продовжує Кулик, «це досить амбітна спроба наповнити максимальною конкретикою економічну держполітику не тільки на 2 роки, а й надалі. Зроблено акцент на підтримці високотехнологічних напрямів - машпрому (особливо авіації, космосу, суднобудування), ІТ-сфери. Не забуті і традиційні галузі, де ставка робиться на ПЕК, АПК, ЖКГ, транспорт. Причому основну частину інвестресурсу планується залучити від приватного сектора на основі державно-приватного партнерства. Нагадаю також, що робляться зусилля з ослаблення фіскального тиску на бізнес, формування цивілізованих відносин з платниками податків».

До цього ж списку додамо оптимізацію податків: число загальнодержавних податків впало з 29 до 28; податок на прибуток знижено з 21% у 2012 р. до 19% п.р., а у 2014 р. він досягне 16%. Далі, ПДВ наступного року зменшиться до 17%. Кількість ліцензованих видів госпдіяльності зведено з 78% до 56%. Крім того, запущені масштабні податкові пільги, наприклад, з 01.01.2013 по 31.12.2017 обнулено податок на прибуток, отриманий від реалізації інвестпроектів у пріоритетних галузях.

Загальний кошторис Програми активізації становить 382 млрд грн, а ключовим інструментом її втілення стануть кредити під держгарантії. Як повідомляє директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук, цього разу критерії відбору проектів вельми строгі, це - соціальне значення проекту, його здатність скоротити навантаження на центральний і місцеві бюджети і, звичайно, самоокупність, По-новому збудований і механізм: Кабмін має намір активно залучати кошти не лише державних, а й приватних банків. «Банки-партнери повинні отримати прибуток від участі в проектах. Ми хочемо, щоб вся банківська система взяла на себе частину роботи - не тільки в плані ресурсного кредитування під гарантії уряду, а й щодо оцінки проектів, це підвищить ефективність відбору. Ставка кредитування не повинна перевищувати облікову ставку НБУ плюс 2%, тобто приблизно 10%», - звертає увагу Пахачук.

Як продовжує Устенко, на держгарантії за Програмою активізації буде виділено 50 млрд грн, причому, можливо, вже до кінця року. До відбору підходять як нові, так і вже розпочаті фінансовані інвестплани. Станом на кінець червня було подано більше 2000 різних проектів, з них вже затверджено близько 70. Лідирує за обсягом залучених коштів авіаконцерн «Антонов», який отримає 3,2 млрд грн на розвиток сімейства лайнерів «Ан». Взагалі серед затверджених проектів найбільше залучатиметься машкомпаніями, що не може не радувати.

До чого доживемо

Варто відмітити і підписаний у червні Кабміном меморандум про взаєморозуміння з підприємствами гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Держава підтвердила зобов'язання перед підприємствами галузі щодо відшкодування ПДВ, повернення переплачених податків і фіксації тарифів на електроенергію і залізничні вантажоперевезення на термін до 1 червня 2014 р. в обмін на нові зобов'язання: не скорочувати колективи, не знижувати виробництво і підтримувати ціни на рівні не вище світових. За оцінкою міністра промполітики Михайла Короленка, міжнародна економіка кардинально змінюється, і важливо зберегти ГМК для країни, а не спостерігати, як він перетворюється на гіганта, що згасає. Торік сумарні збитки вітчизняних металургів досягли 4,9 млрд грн, а у 2013 р. можуть бути значно більші. «Але галузь і сама повинна встигати за змінами, оновлювати потужності, зменшувати собівартість. Ми не пішли на значні поступки власникам меткомпаній: держава не збирається витягати ГМК за вуха з кризи, вона має допомогти йому вибратися самостійно», - переконаний міністр. До речі, галузь повинна отримати 10 з 50 млрд грн за програмою держгарантій, що дозволить їй модернізуватися навіть при складній ринковій кон'юнктурі.

Відомий галузевий фахівець Володимир Піковський називає документ довгоочікуваним і нагадує, що у 2008-2009 рр.. металурги вже укладали з Кабміном Меморандум про взаєморозуміння, де зобов'язалися здешевити свою продукцію і не звільняти робітників, отримавши в обмін податкові послаблення та заходи щодо підтримки внутрішнього попиту. «Одним із проявів меморандуму став мораторій на подорожчання вантажоперевезень і електроенергії для ГМК, що вберегло галузь від провалу. Однак першим подібним проектом (що підняв на ноги не тільки металургію, але і всю економіку країни) став податковий експеримент у ГМК 1999-2001 рр.. Тоді підприємства отримали пільги з податку на прибуток, нульову ставку за користування податковим кредитом (тобто при пільгах з податків), плюс списання пені і штрафів, нарахованих на податкову заборгованість. За понад два роки експерименту виплавка сталі в країні зросла на 33% без якихось інших стимулів, у т.ч. ринкових. Отже є дуже позитивний досвід подібних програм, який треба використовувати і надалі, тим більше в таких складних умовах, як зараз», - не сумнівається експерт.

Черніков з НІСД узагальнює, що грамотна держпідтримка економіки дає можливість максимально використовувати системні конкурентні переваги країни. Не дарма всі розвинені країни багато років застосовують розгалужені системи держдопомоги. «Скажімо, в Євросоюзі це цілісний механізм, який дає ефективний розподіл держресурсів заради підвищення конкурентоспроможності бізнесу. В Україні теж треба не відмовлятися від держпідтримки, а робити її ефективнішою і сучаснішою. Тим більше що під час роботи на зовнішніх ринках українські постачальники постійно стикаються з використанням різних форм держдопомоги, і це ставить наші компанії в нерівні конкурентні умови. Ефективна підтримка бізнесу, яка стимулює розвиток технологій, створення нових робочих місць, сприяє виведенню товарів на нові ринки, - ознака сучасної розвиненої держави», - запевняє економіст.

У цілому аналітики солідарні в тому, що і в 2013 р., незважаючи на неспокійну глобальну обстановку, економіка України буде стабільною. Важливою запорукою цього Кулик називає зважену економічну держполітику, включаючи і державну підтримку перспективних галузей, і сприяння експорту, і стимулювання внутрішніх ринків. І якщо національний ВВП цього року зросте на 1-1,5%, то в сучасній міжнародній економічній ситуації це буде успіхом. А на 2014 р. ВБ прогнозує прискорення зростання світового ВВП до 3%, на 2015 - до 3,3%. Це стане чинником більш швидкого відновлення і для вітчизняної економіки, яка буде активніше розвиватися, насичуючись ліквідністю і покращуючи базові показники.

Андрій Боярунець,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

451