Неоднозначна ситуація в економіці Євросоюзу зберігається, але його керівництво продовжує вживати активні антикризові дії. Однією з останніх корекцій економічної політики стало пом'якшення заходів жорсткої економії, запроваджених у країнах ЄС в 2009-2010 рр.. для максимального скорочення державних витрат. Так, нещодавно Єврокомісія (ЄК) дала деяким країнам відстрочку оптимізаційних заходів: Франція, Іспанія, Польща і Словенія отримали ще 2 роки, щоб урізати бюджетний дефіцит до позначки нижче 3% ВВП, а Нідерланди і Португалія - ​​1 рік більше початкового терміну. Тоді як Італія, Угорщина, Латвія, Литва, Румунія вже змогли знизити свої бюджетні дефіцити до менш ніж 3%.

Розвивається в єврозоні і фінансова консолідація: Європейський центробанк (ЄЦБ) стає органом нагляду над найбільшими банками на строк до створення єдиного банківського контрольного механізму (single resolution mechanism, SRM). Будуть встановлені загальні національні стандарти захисту депозитів і дій по відношенню до банків-банкрутів. Таким чином, у єврозоні створюється банківський союз, який активно обговорюється з 2011 р. і який повинен повністю запрацювати у І кварталі наступного року. Після цього ЄЦБ отримає право видавати і відкликати банківські ліцензії, контролювати рекапіталізацію банків, вимагати збільшення їх оборотного фонду і т.д.

Про актуальні антикризові завдання Європи, про шляхи їх вирішення та про перспективи євроінтеграції України ForUm поговорив з єврокомісаром з економіки та фінансів Оллі Реном.


- Як можна охарактеризувати сучасний етап економічної ситуації в Євросоюзі?

- Ризику розпаду зони євро більше немає, хоча ще рік тому щодо цього були серйозні побоювання. Ми в Європі вже зробили багато чого для перемоги над кризою, але для завершення фінансового відновлення і повернення довіри ринків повинно бути вирішено ще багато завдань. Адже європейська криза - не просто циклічний спад, це глибокі структурні проблеми, які витікають із нераціонального використання ресурсів, що призводить до макроекономічних дисбалансів (кредитний бум, «бульбашки» на ринку нерухомості та багато іншого).

ЄК очікує відновлення економічного зростання в ЄС у ІІ половині поточного року. Ми повинні зосередитися на конкурентоспроможності нашої економіки, а також на її промисловій базі, що може створити робочі місця і призвести до процвітання.

- А що можна сказати про майбутнє банківського союзу, який активно лобіюється Брюсселем?

- Банківський союз необхідний, щоб повернути назад процес фінансової фрагментації в Європі і зберегти цілісність ринку Євросоюзу. Одна з важливих особливостей майбутнього союзу - це можливість прямої рекапіталізації банків за допомогою Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Наприкінці червня рада міністрів фінансів ЄС погодила основні положення головної директиви ЄК про створення єдиного механізму реструктуризації та ліквідації банків. Згідно з домовленостями, цим у Євросоюзі будуть займатися національні регулятори, а не ЄЦБ. Єдиний механізм реструктуризації та ліквідації банків є одним з ключових етапів майбутнього банківського союзу поряд з ESM, який успішно функціонує з осені 2012 року.

У кожного банку буде 3 «стадії тривоги»: 1) підготовча і превентивна; 2) рання інтервенція; 3) реструктуризація або ліквідація. Чим раніше буде виявлено дисбаланс у банку, тим на більш ранній стадії механізм приступить до роботи, і тим менша ймовірність банкрутства банку. Втім, запуск директиви - відповідальний і тривалий процес, вона повинна набрати чинності на початку 2018 року, а політичне узгодження між Європарламентом і ЄК має завершитися до кінця поточного року.

Також потрібно визначити порядок, за яким кредиторам і вкладникам будуть виплачуватися (або не виплачуватися) гроші у випадку краху банку, як будуть створюватися національні фонди, з яких буде фінансуватися реструктуризація. Все це повинно зменшити ймовірність того, що операції оздоровлення будуть фінансуватися бюджетами, а не за рахунок коштів приватного сектора, і небезпеку ситуацій невизначеності правил гри, як у недавньому випадку з Кіпром.

- Кілька слів про заходи жорсткої економії, тобто про бюджетну консолідацію. Чому ЄК пішла на пом'якшення політики?

- Ми хочемо провести реконструкцію державних бюджетів країн-членів на користь більшого зростання. Справа в тому, що на початку фази боргової кризи, щоб відновити впевненість у платоспроможності Європи, потрібні були рішучі заходи. Потрібно було зробити це швидко, а зараз є можливість для більш спокійних темпів у фіскальній реформі.

Останні дані свідчать, що єврозона домоглася значного прогресу у фіскальній консолідації. Дефіцит валютної зони, що становив у 2011 р. 4,2% її сукупного ВВП, торік впав до 3,5%. А у 2013 р. очікується скорочення до 2,8%. Однак у той час як Німеччина з 2016 р. навіть очікує бюджетного профіциту, в інших країнах (наприклад, у Франції) економіка перебуває в застої і дефіциті. Тому підкреслю: ми не скасовуємо всієї строгості заходів економії, ми їх оптимізуємо.

- Чи справді в таких умовах варто розширювати зону євро новими країнами - тієї ж Латвією?

- Латвія домоглася високої економічної конвергенції з єврозоною, і я з радістю повідомляю про її готовність перейти на євро з 1 січня 2014 г. Країна і далі має продовжувати макроекономічну політику, яка забезпечує стабільність і корисна всьому нашому монетарному союзу. Приєднання Латвії до нього - потужний сигнал для регіону і світових ринків, він демонструє інтегрованість єврозони і доводить, що орієнтована на стабільність політика гарантує результати, і реформи приносять плоди.

Нагадаю, у 2008-2009 рр.. Латвію зачепила найтяжча економічна криза, на яку вона була змушена реагувати жорсткою економією і взяти міжнародний кредит, щоб відновити конкурентоспроможність економіки. І ці заходи виправдали себе. Сьогодні країна є найбільш швидкозростаючою економікою в Євросоюзі.

ЄК проаналізувала всі проблеми і досягнення Латвії і дійшла висновку, що та домоглася досить хорошої і стійкої конвергенції, щоб приєднатися до нашого єдиного монетарного простору. Однак це не означає, що ми повністю задоволені досягнутим прогресом. Латвія повинна продовжувати роботу, щоб зберегти стабільність економіки. До речі, подібний досвід може бути корисний і для України.

- А як розвивається ситуація з Грецією та Кіпром?

- Греція повинна продовжувати успішно розпочаті економічні реформи. Як відомо, нещодавно одна з партій, «Демократичні ліві», оголосила про вихід з правлячої коаліції. Приводом для цього послужили протиріччя, викликані рішенням глави уряду Антоніса Самараса закрити державну телекомпанію ERT. На даний момент стабілізація політичної ситуації в Греції має серйозне значення, країні варто зосередити всю енергію саме на економіці. Національні лідери і прості греки повинні сконцентрувати зусилля на реалізації заявленої стратегії - в ім'я стабільності. Це пріоритетніше, ніж політика.

Приблизно те саме можна сказати і про Кіпр. Він зобов'язався дотримуватися умов наданої програми порятунку, яка була узгоджена всіма сторонами - Єврогрупою, кредиторами та урядом острова. Керівництво Кіпру просить переглянути умови програми, але єдиний можливий компроміс - це зміна окремих умов у короткостроковому періоді.

- І, звичайно ж, запитання про Україну. Восени може бути підписана угода про Асоціацію... як Ви оцінюєте перспективи цього проекту?

- Зверну увагу як мінімум на те, що обидві сторони ведуть щодо нього активний діалог. А значить, цей «проект» потрібен їм обом. Світова економічна криза ще не закінчилася, й абсолютно логічно об'єднувати зусилля для боротьби з нею. Тим більше що Україні інтеграція в ЄС дозволить підвищити ефективність і конкурентоспроможність економіки, залучити інвестиції та сучасні технології. Разом з тим, кроки Європи назустріч не можна розглядати як подарунок українській владі. Це стосується як договору про асоціацію в цілому, так і окремих важливих його сегментів - поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, а також спрощення візового режиму.

Угода спрямована на все суспільство України, а не тільки на економіку. Разом нам буде краще розвиватися і стабільно йти вперед. Тим більше що Євросоюз не гине і не загине, а, навпаки, подолає всі труднощі і вийде з них більш сильним, оновленим. І сам подолає, і вам допоможе. Для такого розвитку подій є всі необхідні передумови.

Андрій Боярунець,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

880