Потенційні переваги нових технологій освіти величезні, але вони вимагають розуміння і уваги влади. Про це заявив лідер громадського руху «Український вибір» Віктор Медведчук у своєму блозі.

«Потрібно чітко усвідомлювати, що це наш шанс. Збіг двох тенденцій - запиту на високу якість освіти і потенційної можливості цей рівень забезпечити - дає унікальні можливості для повернення України зі статусу країни третього світу в число провідних держав планети. Потенційні переваги нових технологій, як вважають у McKinsey&Co, величезні, але вони вимагають розуміння і уваги влади, яка повинна створити умови для їх впровадження і розвитку. Якщо ж чекати, поки ці технології справлять серйозний вплив на економіку, буде занадто пізно. Якщо реагувати на наслідки, ми просто не встигнемо скористатися перспективами та перевагами. Тим більше - у такій довгограючій сфері, як освіта. Потрібно враховувати часовий лаг: у 2025-й рік більшість нинішніх школярів увійде вже сформованими фахівцями. Тобто ті, кого ми вчимо сьогодні, будуть визначати конкурентоспроможність країни завтра», - пише Медведчук.

Він зазначив, що дослідницький інститут однієї із найбільших консалтингових компаній світу McKinsey&Co опублікував дослідження з приводу технологій і досягнень, які змінять життя, бізнес і світову економіку До 2025 року для системи освіти майбутнє несе не тільки нові виклики, але й нові можливості. Зростає кількість «розумних» професій, а одночасно з розвитком Інтернету з'являються раніше небачені можливості для самонавчання та дистанційного отримання найкращої освіти у будь-якій точці земної кулі. Під будь-якою точкою, як ви розумієте, в даному разі я маю на увазі Україну. У майбутньому, зазначає McKinsey&Co, високопрофесійним фахівцям доведеться навчитися користуватися можливостями штучного інтелекту, а найбільш некваліфікованим - змиритися з тим, що оплата їхньої праці буде нижче собівартості відповідних систем.

«Вже не перший рік на початку літа українські школярі відправляються здавати європейське нововведення - ЗНО. Завжди після здачі тесту оживають його супротивники - критикують якість питань, нарікають, що вузи не можуть проводити відбір за власним профільним критеріям, і ставлять питання про доцільність ЗНО. А прихильники тестування у відповідь грізно розмахують статистикою по зниженню корупції в освітній сфері», - зазначив Медведчук.

За його словами, і ті, і інші, в принципі, мають рацію: «Так, тестування і машинний спосіб обробки даних, здавалося б, підвищують об'єктивність оцінки знань. З іншого боку, учня не стільки готують до самостійного мислення, скільки натаскувати на певний тип тестових завдань - що навряд чи сприяє розвитку інтелекту. Ці об'єктивні протиріччя і є живильним середовищем для дискусії, яка, на жаль, лише відволікає нас від дійсно серйозних проблем у вітчизняній системі освіти ».

«Обійдемося без пафосних слів про деградацію народу. Давайте виходити з того, що освітня політика повинна бути орієнтована, в першу чергу, на інтереси економіки. Школа, профтехучилище, вуз - все це ланки одного ланцюга, яка постачає країні кваліфікованих працівників. Економіка створює робочі місця там, де це економічно доцільно. Система підлаштовується під країну і готує відповідних фахівців. Тому технічне завдання на освіту має проходити за наступною естафеті: реальна економіка формулює свої запити вузам і профтехучилищам, а ті, у свою чергу, ставлять орієнтири перед середньою школою з приводу підготовки абітурієнтів. У нас же цей ланцюжок обривається, не встигнувши навіть початися », - додав Медведчук.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

213