Земельна реформа: бути чи не бути?

Земельна реформа активно обговорюється в Україні далеко не перший рік. За час незалежності вже відновлена ​​ приватна власність на землю, усунені обмеження на надання земельних ділянок громадянам, з'явилися фермерські господарства, дозволена оренда земельних ділянок, введена платність землекористування. Експерти звертають увагу і на соціальний ефект реформи: наприклад, за останні 20 років українці подвоїли загальну площу своїх присадибних ділянок. Зараз у власності та користуванні 25 млн громадян країни – 19,7 млн ​​ га сільськогосподарських угідь, на яких виробляється 2/3 валової продукції АПК. І якщо на початок 1992 весь земельний фонд був у держвласності, то на початку цього року її частка склала 48,9%, а приватної – 51%.

З прийняттям національної Програми реформ на 2010-14 рр. робота над реформою знову пожвавилася. Після активної дискусії наприкінці 2011 р. був прийнятий у першому читанні базовий законопроект про ринок земель, який визначав правові та економічні засади організації і функціонування ринку, а також порядок продажу і оренди земельних ділянок на торгах. Однак потім процес знову сповільнився, і доробка принципів реформи триває донині.

За словами економістів, спочатку передбачалося, що купувати землю с/г призначення зможуть тільки громадяни України. Проте низка фахівців висловили думку, що повна заборона на придбання земель іноземцями послабить попит і, як наслідок, ціни на землю. Так, екс-директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер зазначає ForUm`у, що подібна заборона помітно стримувала би інвестування в АПК, вкрай необхідне для його розвитку. З урахуванням цього Верховна Рада у 2012 р. внесла зміни до Земельного кодексу, згідно з якими закордонні юрособи можуть купувати вітчизняну землю з державної і комунальної власності. Втім, директор агенції «Агроефективність» Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон не бачить проблем і в забороні на продаж іноземцям: «Вони не особливо рвуться купувати наші землі, тому що не до кінця ясна картина з можливою окупністю вкладень. Крім того, багато пайовиків, у яких зараз нерезиденти орендують землі, задоволені таким станом речей – закордонні оператори платять за оренду більше, ніж національні. Думаю, що іноземцям варто обмежити вхід на наш земельний ринок, але не закривати його повністю».

Другий важливий принцип реформи – обмеження на площу землі аграрного призначення у володінні однієї особи. Було запропоновано ввести ліміт у 100 га незалежно від місця розташування в країні. Глава комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетник додає, що пропонується обмежити і площу оренди «в одні руки» (не більше 10% території адміністративного району та 50 тис. га в межах всієї країни). «Обмеження потрібні для уникнення монополізації та надмірної концентрації с/г земель в одних руках, що сприятиме сталому розвитку всіх агропідприємств і запобіжить обезземеленню селян, коли всі землі і АПК будуть контролюватися десятком агрохолдингів», - зазначає парламентарій.

Нарешті, у вересні-2012 у рамках реформи створено державний Земельний банк, мета якого – кредитування агрокомпаній за ставкою, що перевищує облікову ставку Нацбанку не більше ніж на 5%. При цьому Зембанк отримав право брати землю в заставу під кредити. Глава правління банку Світлана Скосирська повідомляє, що установа активно запрацює вже у ІІ половині 2013 р., а її основним завданням буде створення умов для залучення кредитних ресурсів в АПК за рахунок наведення порядку в управлінні державними землями сільгосппризначення.

За інформацією топ-менеджера, поки у Зембанку не накопичиться достатньо активів, він буде працювати з іншими банками. «Потім, у міру створення мережі представництв, які, можливо, з'являться на базі «Ощадбанку», почнемо надавати власні банківські послуги, включаючи кредитування. Одночасно продовжимо роботу і через наших партнерів. На перших порах перед нами стоїть завдання довести частку земель, на користування якими укладено договори оренди, з нинішніх 13% хоча б до 60%, а це чималі суми. Для ефективного управління відповідними грошима ми для кожного району відкриємо особові рахунки, куди надходитимуть кошти за оренду місцевих держземель с/г призначення. Потім ці кошти будуть інвестуватися у розвиток саме цього регіону. Враховуючи, що кредити видаються на поворотній основі, суми вкладень будуть рости рік від року», - розповідає голова правління.

Аналітики очікують, що Зембанк спільно з Держагентством земельних ресурсів зможе за 3-4 роки підготувати, проінвентаризувати і занести в єдиний земельний кадастр державні землі аграрного призначення. У міру включення до кадастру ці землі будуть поповнювати статутний капітал Зембанку. Поки ж, до зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення, банк буде нарощувати активи, створювати інфраструктуру на місцях і надавати аграріям стандартний набір фінпослуг.

Щодо головних проблем земельної реформи, то член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Антон Третяк вказує на ризик виникнення спекуляції угіддями, коли значні площі будуть скуповуватися для перепродажу за вищою ціною. «Також не можна повністю виключати монополізацію аграрного землекористування окремими агрохолдингами при високому сьогоднішньому рівні безробіття на селі. Нарешті, в наявності проблема урбанізації с/г земель через неконтрольовану зміну їхнього цільового призначення», - уточнює вчений.

Сподіватимемося, що такі моменти будуть врегульовані у ході «доведення» реформи. А її обговорення триває досить активно, і протягом 2013 р. експерти очікують нових предметних результатів. Так, йде робота над створенням земельного кадастру. Більше того, Президент пообіцяв тримати реформу на особистому контролі. За словами Глави держави, головне завдання при цьому – забезпечити інтереси власників земельних паїв. «Зокрема, тому важлива робота Земельного банку, де власники паїв зможуть отримувати дивіденди. Земля наша не буде дешевою, вона повинна бути оцінена гідно», - сказав нещодавно Віктор Янукович. А якщо так, то вже через пару років в країні таки може з'явитися цивілізований ринок землі, який залучить в АПК нові інвестиції і дозволить почати підйом вітчизняного села.