Енергетика: без «зелені» не обійтись

Нещодавно країну сколихнула аварія на Вуглегірській ТЕС (Донецька обл.), розташованій біля м. Світлодарськ. З подією незабаром впоралися, але тепер одна з найбільших в Україні електростанцій вимагає капітального відновлення, причому це треба зробити до наступного опалювального сезону. Для галузевих експертів ця подія стала приводом згадати про проблеми вітчизняної електрогенерації і шляхи їх вирішення. ForUm розбирався, які ризики несе в собі наша енергосистема, в якому напрямі її можна розвивати і що для цього вже робиться.

Є проблеми

Аналітики зазначають, що подія на Вуглегірській ТЕС матиме довгострокові наслідки для навколишнього середовища і для людей. Так, голова Національного екологічного центру Ярослав Мовчан повідомляє, що пожежа на станції тривала більше 15 год і при цьому горіло електротехнічне обладнання, у т.ч. 4 високовольтні трансформатори з 40 т мастила в кожному. «Під час неконтрольованого горіння вугільного палива, конструкцій і устаткування в атмосферу було викинуто багато токсичних речовин, включаючи важкі метали, сполуки сірки та органічні речовини, які не розкладаються в природі і накопичуються у ґрунтах, - говорить еколог. - Пил з попелу, рознесений повітрям на великі відстані, може забруднити ґрунт і водойми, погіршуючи екологічну ситуацію в регіоні».

А начальник Держекоінспекції в Донецькій області Віталій Вишневський бачить природоохоронні ризики у забрудненні вод, які використовувалися для гасіння пожежі і скупчилися в постраждалих цехах. У той же час забруднення території підприємства та Вуглегірського водосховища мастилами або нафтопродуктами не зафіксовано. І в будь-якому випадку в Кабміні запевняють, що вже зайнялися нейтралізацією основних негативних ефектів.

І все таки, аварії на електростанціях, починаючи від Чорнобиля і закінчуючи Вуглегірською ТЕС, зайвий раз свідчать про ризики традиційної енергетики. Крім того, як акцентує голова наглядової ради компанії «Київенерго» Іван Плачков, відновлення таких масштабних об'єктів може тягнути на мільярди доларів. Також відносна дешевизна енергії, що виробляється на вугільній сировині, у разі недосконалості очисних систем призводить до значних збитків від забруднення території і підвищує захворюваність населення.

Мінуси діючої енергосистеми видно і по лініях електропередач (ЛЕП). Так, у квітні трапилася аварія на двох з чотирьох ЛЕП, що постачають електрикою Крим, у результаті було повністю знеструмлено велике місто - Севастополь, інформує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Уникнути відключення інших споживачів вдалося за допомогою максимального навантаження на потужності альтернативної енергетики, які сьогодні виробляють понад 10% електроенергії на півострові. «Цей випадок, як і пожежа на Вуглегірській ТЕС, з новою гостротою нагадує про завдання підвищення ролі альтернативних енергоджерел в енергобалансі країни, - продовжує фахівець. - На користь цього говорить і досвід розвинених держав Європи, де масове використання відновлюваних енергоресурсів (населенням, дрібним і середнім бізнесом) не тільки для електропостачання, але й для опалення дає велику економію газу, нафти та вугілля. Це дуже важливо в світлі зміцнення енергетичної, а отже, й політичної незалежності».

Закордон нам допоможе

За словами Марунича, у 2012 р. у світі інвестиції в нові потужності відновлюваної енергетики склали $268,7 млрд. Це близько 60% усіх вкладень в нові енергопотужності, тобто більше, ніж отримали «викопна» (теплова) енергетика та атомна разом узяті.

 

Останні дослідження Міжнародного енергетичного агентства свідчать, що «зелений» енергосектор продовжить стрімко зростати і наступні 5 років. Незважаючи на загальноекономічну невизначеність у багатьох регіонах світу, очікується, що до 2017 р. потужності глобальної альтернативної енергетики (гідроенергія, включаючи приливну, енергія сонця, вітру та ін.) збільшаться більш ніж на 40%, майже до 6400 ТВт-год.

Зокрема, в Європі прагнуть довести частку відновлюваної енергетики до 20% до 2020 р.

 

На українському ж ринку це менше 1%, хоча експерти зауважують, що питома ефективність інвестицій у «зелені» енергоресурси в рази вища, ніж в модернізацію та відновлення тих же ТЕС. І це, перш за все, іноземні вкладення, а не бюджетні кошти. Що стосується «неминучої» дорожнечі електроенергії поновлюваних джерел, то це всього лише міф, констатує представник аналітичного центру «Agora Energiewende» (Німеччина) Крістоф Подевілс: «Німеччина давно й активно розвиває альтернативну енергетику, і великі споживачі тепер платять за електрику на 30% менше, ніж у 2011 р. Спад вартості особливо помітний після рішення країни відмовитися від АЕС на користь поновлюваних ресурсів. А чим більша пропозиція на ринку, тим вища конкуренція і нижча ціна, тоді як електростанції на газі та нафті найбільш затратні». Так що розвиток альтернативної генерації здатний здешевити електрику в Україні, де за останні роки його ціна зросла майже в 5 разів. А це і питання енергоємності ВВП, яку Кабмін має намір щорічно скорочувати на величину до 3%, що закладено і в Держпрограмі активізації економіки.

Представник німецького міністерства навколишнього середовища та охорони природи Юрген Кайнгорст додає, що Україні варто було б знижувати дотування традиційних енергоносіїв і паралельно ввести тимчасове субсидування виробництва електроенергії з поновлюваних ресурсів. «Підтримка традиційної генерації зменшує її собівартість, а це ускладнює розвиток ринку «зеленої» енергії, - зазначає чиновник. - Уряд Німеччини вже веде з кількома українськими міністерствами переговори щодо підвищення ефективності фінансування альтернативної енергетики, і наша країна готова ділитися з вами успішним досвідом у цій сфері, допомогти в залученні інвесторів і реалізувати на вашому ринку низку пілотних проектів».

Непоганий початок

Втім, у вітчизняної енергетики відновлюваних джерел вже є чим похвалитися. Так, у 2012 р. встановлена потужність «зеленої» генерації збільшилася відразу на 57,5% і досягла 645,1 МВт, а вироблення альтернативної електроенергії зросла в 2,2 рази до 815,9 млн кВт-год, підкреслює член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. У сегменті працює 86 компаній і 139 електростанцій. Розвивається і сонячна, і вітряна енергетика: у поточному році в кожній з цих двох сфер очікується запуск ще по 300 МВт потужностей. У 2012 р. частка поновлюваних ресурсів в електроенергетичному балансі досягла 0,45% (у 2011 - 0,22%), однак до 2020 р. Київ зобов'язався перед Європейським енергетичним співтовариством наростити цю частку до 11%.

За даними Корольчука, за останні 3 роки в сонячні (СоЕС) і вітряні електростанції країни вкладено близько $3 млрд інвестицій, тобто приблизно по $1 млрд на рік. «Але може бути набагато більше. Це пов'язано з привабливими тарифами на альтернативну енергію, які встановлені в Україні, а також з можливістю випуску на її території енергообладнання для нових профільних інвестпроектів, - уточнює аналітик. - Як відомо, у нас вже 2 роки діє спеціальний «зелений тариф» на альтернативну енергію, який порівнюють з європейськими аналогами. Його виплачують підприємствам, що розвивають вітряні і сонячні електростанції, міні-ГЕС, а з початку 2013 він стосується також біогазу». Зацікавленість закордонних інвесторів викликана помітними успіхами країни у розвитку сектора, і саме в цьому році міжнародна аудиторська компанія Ernst & Young - інвест-радник для багатьох компаній планети - почала включати Україну до числа держав, які найбільш привабливі для «зелених інвестицій». Причому наша країна єдина з СНД представлена в цьому рейтингу переважно завдяки великим СоЕС, що побудовані компанією Activ Solar.

Не дивно, що ЄБРР нещодавно оголосив про плани вкласти у вітчизняну альтернативну енергетику 10 млн євро. Інший приклад - підприємство «Danford & Co» (Росія) збирається інвестувати 12 млн євро в спільний проект з ТОВ «Агроенерготехнології» зі створення в Івано-Франківській області енергопарку з повним циклом виробництва екологічно чистої енергії. Керуючий директор «Danford & Co» Володимир Куцев деталізує, що проект передбачає вирощування сировинних агрокультур на площі до 2000 га і використання іншої біомаси для отримання біогазу.

А чеська група компаній «Ekotechnik Czech» вкладе аж 400 млн євро у спорудження на Хмельниччині низки СоЕС сумарною потужністю до 160 МВт. Об'єкти з'являться в 14 районах області. У жовтні-2012 група вже запустила на Хмельниччині першу чергу СоЕС потужністю 5 МВт у Ясенівці і побудує подібні об'єкти у Вінницькій, Київській, Дніпропетровській, Закарпатській областях. Загальний портфель українських проектів групи за потужністю перевищує 500 МВт.

...Корольчук доповнює, що у 2013 р. для виробників «зеленої енергії» вводяться вимоги щодо локалізації, тобто щодо застосування обладнання внутрішнього походження. Цього року мінімальний поріг складе 30%, у 2014 р. - 50%. «В Україні багато підприємств, що випускають техніку для енергетики поновлюваних джерел, але раніше вони не були задіяні. Обов'язкова локалізація не тільки завантажить їх замовленнями, а й зацікавить іноземців вкладати гроші у виробництво всередині нашої країни. Тим більше що у нас об'єктивно дешевші трудові ресурси», - пояснює фахівець.

У цьому ж контексті згадаємо і те, що навесні Кабмін отримав від Іспанії за механізмами Кіотського протоколу 30 млн євро на реалізацію проектів альтернативної енергетики, попередній перелік яких включає отримання теплової та електроенергії з біогазу при переробці органічних відходів тваринництва; модернізацію теплостанцій у м. Севастополь; створення автономного вітропарку на Дніпровському машзаводі; збір метану і виробництво електроенергії з нього у містах Лисичанськ, Дніпродзержинськ, Енергодар, Мелітополь, Бердянськ. Така ж співпраця за «кіотськими» правилами не перший рік йде з Японією: кошти від продажу квот на викиди парникових газів направляються на «зелену» енергетику та енергозбереження.

Отже, у вітчизняної енергетики поновлюваних джерел цілком світле майбутнє. У розвитку цього напряму зацікавлені й інвестори, і ринок, і держава, і споживачі, які побоюються можливого зростання цін. Але світова практика показує, що з розвитком альтернативної генерації енергія на ринку дешевшає, а значить, і цій групі гравців ринку переживати нема за що.

Андрій Боярунець,