Похід до лікарні став нагадувати гру в російську рулетку. Не виключено, що потрапивши у стаціонар і вилікувавшись від однієї недуги, пацієнт не «підхопить» чогось іншого. Як розповідає директор ДУ «Центр контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров'я України» Любов Некрасова, внутрішньолікарняні інфекції за останній час стали однією із гострих проблем сучасної медицини. За словами фахівця, ними заражаються до 10% госпіталізованих хворих у розвинених країнах і більше 25% - у країнах, що розвиваються. І, як не парадоксально, у 70% випадків причиною зараження стають брудні руки медперсоналу.

Звичайно, це не означає, що всі в одну мить повинні взяти і перестати ходити до лікарні. Це означає лише одне - у медичних установах повинен бути належний інфекційний контроль.

Картина не олією

Найчастіше жертвою нового мікроба стають новонароджені, породіллі, а також пацієнти хірургічних відділень. За словами президента Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнта Віктора Сердюка, із семи тисяч звернень щодо заподіяної медичної шкоди, які надходили до них в організацію протягом десятиліття, приблизно кожне десяте стосувалося дуже серйозного інфекційного захворювання, яким пацієнт був заражений у лікарні.

«Я знаю сім'ю, яка сім років намагалася завести дитину. Парі нарешті вдалося це зробити. Малюк у два рочки потрапив з пневмонією до лікарні, де був додатково заражений внутрішньолікарняною інфекцією. Після цього його відправили на лікування до Ізраїлю, але через 10 днів він там помер. Жоден із антибіотиків не допоміг», - розповідає Віктор Сердюк одну з історій.

У свою чергу, Любов Некрасова окреслює проблему на прикладі захворюваності на гепатит. «У нас зараз спостерігається зниження тенденції щодо виявлення гепатиту Б, а показник хронічного - зростає. Це може свідчити про те, що 50% активного гепатиту, який, можливо, був отриманий у результаті медичних маніпуляцій, практично не виявляється, і людина звертається вже з розвиненою хворобою у хронічному стані. Така ж картина з гепатитом С. Це показово. Це якраз ті інфекції, які сьогодні вражають наших пацієнтів після оперативних втручань», - говорить вона.

Епідеміологи зазначають, що основна проблема полягає у тому, що здавалося б, прості інфекції можуть призвести до дуже негативних наслідків. Так, наприклад, в акушерських стаціонарах, за словами директора департаменту організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Державної СЕС України Віктора Ляшка, найчастіше виявляють золотистий стафілокок і семигнійну паличку.

«Якщо вони потрапляють у відкриту рану, то можуть призвести до зараження. Це може бути додаткова внутрішньолікарняна пневмонія, яка і відрізняється тим, що вона стійка до антибіотикотерапії», - зазначає фахівець. Тобто фактично така хвороба стає невиліковною.

Подібних випадків, за словами Віктора Сердюка, чимало. За минулий 2012 рік в Україні було зареєстровано близько однієї тисячі ускладнень у новонароджених та їхніх мам і 500 випадків серед пацієнтів хірургічних відділень. Фахівці ставлять біля цих цифр знаки питань, оскільки сумніваються в об'єктивності даних показників.

«Все-таки наші керівники лікувальних установ бояться якимось чином реєструвати внутрішньолікарняні інфекції. Виписують пацієнта раніше, вдома лікують їх антибіотиками. На сьогодні є певна затримка у часі реєстрації таких хворих, і тому ми маємо недостовірні дані», - говорить директор ДУ «Центр контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров'я України».

У той же час вона зазначає, що в Україні на сьогоднішній день достатня нормативна база, яка дає можливість медикам у разі, якщо вони будуть ретельно виконувати свої функціональні обов'язки, забезпечити реєстрацію внутрішньолікарняних інфекцій, а також організувати профілактичні заходи щодо їхнього попередження.

Робота над помилками

Тим часом, як запевняють експерти, у Санітарно-епідеміологічній службі після реорганізації вирішили вдатися до співпраці з громадськістю. Робиться це для того, щоб отримати можливість моніторити лікувальні установи на інфекційну безпеку.

«Адміністративна реформа не обійшла стороною і СЕС України. Наша чисельність зменшилася практично вдвічіи. Змінилися підходи до планових і позапланових перевірок. Тому ми ініціюємо зараз перехід на соціальне партнерство. Активно співпрацюємо з громадськими організаціями», - розповідає Віктор Ляшко. За його словами, вже підписано Меморандум про співпрацю щодо інфекційного контролю та безпеки пацієнтів між Державною санітарно-епідеміологічною службою України та Всеукраїнською Радою прав захисту та безпеки пацієнтів.

У рамках цього документа планують запустити пілотний проект «Чиста медицина - безпечна медицина» на території Тернопільської області. На думку фахівців, це дозволить більш детально вивчити ситуацію, яка відбувається у лікарнях, адже зараз СЕС у праві здійснювати контрольні перевірки тільки 1 раз на рік у стаціонарах і 1 раз на три роки в амбулаторіях, чого, на їхній погляд, недостатньо.

«Неможливо за один раз зробити всеохоплюючий аналіз і провести всі необхідні дослідження, які проводяться поступово (хоча б 1 раз на квартал). У нас немає можливості перерахувати таку кількість історії хвороб і проаналізувати цю інформацію для того, щоб дійсно сказати, що адміністрація тієї чи іншої установи дала достовірний звіт (щодо реєстрації внутрішньолікарняних інфекцій - Ред.), - каже Любов Некрасова.

За словами директора департаменту організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Віктора Ляшка, раніше, наприклад, акушерські стаціонари перевірялися щоквартально. До того ж СЕС своїми мікробіологічними лабораторіями проводила внутрішній контроль.

«Бралися аналізи і спостерігалося, як змінюється вигляд того ж мікроорганізму, наприклад, стафілокока. Як він стає чутливим до певного виду антибіотиків. І коли ми бачили чутливість, наприклад, до пеніцилінового ряду, то ми давали рекомендації лікарям щодо того, що в лікарні розвивається стійкий збудник стафілококу саме до певного антибіотика, і вони вже не застосовували його при лікуванні у стаціонарі. Це давало можливість впливати на процес і запобігати виникненню внутрішньолікарняних інфекцій», - говорить він.

Тепер, з урахуванням скорочення кількості планових перевірок, у СЕС за допомогою співпраці з громадськими діячами планують здійснювати у лікарні моніторингові візити. Вони не матимуть інспектуючого характеру, але у держструктурі впевнені, що користь від них все ж таки буде.

«Прийде лікар-епідеміолог і скаже, що зроблено не так, як правильно сформувати рух потоків пацієнтів, як правильно змінити вентиляцію, чи можна застосувати якісь інші дезинфікуючі засоби тощо. Він зможе подивитися історію хвороб, щоб оцінити, чи не допустив, наприклад, лікар-хірург десь приєднання інших внутрішньолікарняних інфекцій і правильно чи ні застосував антибіотикотерапію», - каже Ляшко.

Відчувати ефективність цих заходів, як уже зазначалося, поки будуть тільки в одній області країни. Якщо робота справді дасть свої плоди, не виключено, що подібну практику поширять і на інші регіони.

«Проведемо у Тернопільській області моніторинг усіх лікувально-профілактичних закладів. Визначимо, де є проблеми з інфекційним контролем. Дамо рекомендації. Голови обладміністрації та облради заслухають ці питання, після чого будуть вжиті відповідні заходи. Наприклад, щодо перепланування вентиляції тощо. Через рік ми знову проведемо моніторинг і подивимося, у який бік відбулися зміни. І з цього вже можна буде формувати базу для внесення коригувань до законодавства», - підкреслив він.

Потрібно розуміти, що біля кожного лікаря не поставиш наглядача, щоб той контролював, помив він руки чи ні, перш ніж взятися за роботу з пацієнтом. Тому в даному разі слід діяти спільно. Адже ніхто з нас, у тому числі і медики, не застрахований від випадку опинитися на лікарняному ліжку. Важливо пам'ятати, що кожен контроль починається насамперед з самого себе.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1259