Ефект метелика, або «Афганський дембель-2014»

Україна – мирна країна. Але вона не може закритися від усього світу: адже, згідно з Теорією Хаосу, помах крила метелика на одному континенті може викликати землетрус на іншому. Інакше кажучи, події в Афганістані, а саме виведення військ НАТО і союзників із цієї країни, прямо або побічно, але вплинуть на ситуацію в Україні. Це неминуче в умовах кардинальних світових трансформацій, наростання нестабільності, поширення транснаціональної злочинності, нелегальної міграції, тероризму. До чого готується світова спільнота і яким чином «афганське питання» зачепить Україну, розбирався ForUm.

Місія завершена

Афганістан – дуже контрастний. Це одна із найбідніших країн світу, де з 1978 року палахкотить громадянська війна. Але знову ж, розташовуючись на роздоріжжі між Сходом і Заходом, він є древнім центром торгівлі та міграції. Його геополітичне місцезнаходження між Південною та Центральною Азією, з одного боку, і Близьким Сходом, з іншого, дозволяє йому виконувати важливу роль в економічних, політичних і культурних відносинах між країнами регіону.

Міжнародні сили сприяння безпеці на чолі з НАТО функціонують на афганській території з 2001 року. Але члени коаліції НАТО в Афганістані з часом збираються передати контроль над безпекою місцевій владі, завершивши свою місію до 2014 року. Раніше повідомлялося, що частина військовослужбовців США залишаться в Афганістані (США почали в Афганістані операцію «Непохитна свобода» у відповідь на терористичний акт 11 вересня 2001 року). І ось нещодавно у своєму зверненні до Конгресу президент США Барак Обама заявив: близько половини американського військового контингенту залишить Афганістан протягом 2013 року, що підготує грунт для повного виведення всіх бойових підрозділів США до кінця 2014 року.

Повідомлялося, що Україна – послідовний учасник подій з підтримання миру і безпеки у світі – братиме участь в операції НАТО в Афганістані до її завершення. Вона також запропонувала НАТО і партнерам послуги з вивезення через свою територію сил і засобів із Афганістану.

Є думка, що виведення військ із Афганістану призведе до неминучих змін у зовнішній політиці міжнародних гравців, загрожує загостренням ситуації у Середній і Центральній Азії, зростанням терористичних загроз. Зокрема, керівник Антитерористичного центру держав-учасниць СНД Андрій Новіков вважає, що виведення військ дестабілізує ситуацію в усій Середній Азії. Про це експерт заявив під час проведення телемосту Москва-Київ-Кишинев-Єреван-Астана.

«Сьогодні на порядку денному всього світового співтовариства стоїть найважливіше питання архітектури безпеки ХХI століття. Воно викликане титанічними зрушеннями не тільки у геополітиці, а й у самому устрої міжнародних відносин. За оцінками аналітичних та прогнозних центрів, країною з найвищим рейтингом терористичної активності залишається Афганістан, який межує з державами-членами СНД. Події останніх років примушують звернути більш пильну увагу на істотні зміни якості бойових справ і терористичної активності, появу нових технологій і об'єктів. Ні для кого не секрет, що після виведення військ іноземного контингенту у 2014 році виникне стратегічна ситуація у Середній Азії. Звідси – питання про трансферт відповідальності США і коаліції. Фактична ситуація в Афганістані і те, як вона буде розвиватися у 2014 році та пізніше, є своєрідним спусковим механізмом для дестабілізації в усій Центральній Азії», - сказав він.

Крім того, за його словами, серйозною загрозою є так звані найманський тероризм і формування так званих «корпорацій терору», оскільки сьогодні тероризм – це масштабні конструкції та планові економічні відносини. На його думку, формуються організації, у тому числі із залученням представників кримінального світу, які, прикриваючись ідеєю віри, вирішують винятково економічні питання: вони можуть отримувати замовлення у самих різних структур і організацій, і навряд чи можна називати таку діяльність економічною, хоча вона пов'язана з наданням певних послуг на ринку.

На думку Новікова, існує ризик, що «арабські революції» трансформуються на територіях країн СНД. «Загроза існує, але я впевнений, що кожна держава із СНД буде активно реагувати на ці загрози, запобігати їм, проводити профілактичну роботу», - сказав він, уточнюючи, що терористична активність пов'язана з питаннями енергоресурсів, дуже важливими як для країн-споживачів, так і для країн-транзитерів. І особливо це важливо для Євразійського простору, включаючи Європу і Китай. Зокрема, можуть бути спроби як прямого впливу на енергетичні проводи і транспортні шляхи, так і кібер-атаки.

Тим часом експерт вважає, що в Україні рівень терористичної загрози невисокий. «Досить низький рівень терористичної активності та екстремістської загрози на території всієї держави, і, зокрема, на півострові Крим», - сказав він.

Універсальний закон збереження енергії

Відомо, у світі ніщо не виникає із нізвідки і не зникає у нікуди. Це ж стосується і подій навколо Афганістану. На думку експерта, керівника незалежного геополітичного центру «Борисфен-Інтел» Віктора Гвоздя, перед тим, як перейти до безпосередніх гіпотетичних викликів і загроз, які можуть торкнутися України після виведення із Афганістану військ США та коаліції у 2014 році, необхідно пунктиром «пробігтися» по цій темі.

«Ситуація, що склалася після афганського «дембеля» коаліційних сил, однозначно позначиться на безпеці та військово-політичному стані не тільки середньоазіатського регіону, але і у цілому в усьому світі. Це безперечно! Найкраще це усвідомлюють основні геополітичні гравці, які намагаються сьогодні грати на «афганській шахівниці». І що знаменно: кожен – за своїми правилами. Хоча США на сьогоднішній день не змогли домовитися з афганським урядом щодо кількості та статусу американського персоналу, який залишається після виведення із Афганістану військ, (будь то 10000, чи 16000 чоловік, або якась інша цифра), тліє надія, що за підтримки цих фахівців проурядові сили зможуть контролювати країну. Після повного ж їхнього виведення однозначно спалахне широкомасштабна громадянська війна за контроль над країною, у якій рух «Талібан» виступить проти уряду Карзая (а це підтверджують останні безуспішні переговори між цими сторонами у катарському місті Доха), і ще Північ Афганістану вступить у поєдинок з афганським Півднем», - пояснив він в ексклюзивному коментарі ForUm'у.

За словами Гвоздя, треба бути готовим до дестабілізації всієї військово-політичної ситуації у Центральній Азії: «Однозначно в даний конфлікт «впряжуться» як Узбекистан, так і Таджикистан. Навіть якщо це вони зроблять не зі своєї волі, але все одно їх накриє гуманітарна катастрофа, коли десятки тисяч біженців, і не тільки з Афганістану, намагатимуться через Росію і Україну пробитися в Європу. А вона і так уже стогне від так званої мусульманізації і тривалий час намагається якимось чином протистояти негараздам ​​ у своєму європейському домі».

Іран, за словами Гвоздя, однозначно аплодує виведенню американських військ із регіону, адже можна полегшено зітхнути, бо американці покидають східний плацдарм, який у потенціалі міг би використовуватися у разі широкомасштабних військових дій проти Ірану «з метою припинення виробництва ядерної зброї». З іншого боку, після виведення військ коаліції Іран зможе підсилити свій вплив на західну частину Афганістану, що, у свою чергу, призведе до нового витка напруженості між сунітами і шиїтами, відносини між якими і зараз далекі від ідеальних. Що ми і спостерігаємо в Іраку та Сирії, у відносинах між країнами Перської затоки, Саудівської Аравії і тим же Іраном.

Тобто, стверджує Гвоздь, близькосхідний градус підніметься ще вище. А тут уже й економічне питання: ціна на нафту та скраплений газ, транспортування. Враховуючи ж, що Близькосхідний регіон безпосередньо пов'язаний з Чорноморсько-Каспійським, то потрібно враховувати ескалацію ситуації навколо ядерної програми Ірану. Важливі і питання безпеки близькосхідних енергетичних ресурсів, особливо у світлі диверсифікації Україною джерел постачання нафти і газу, що є викликом як для національної безпеки у цілому, так і для економіки зокрема.

Окрему увагу експерт приділяє Пакистану та Індії: «Пакистан історично був основним гравцем у цьому регіоні, і сьогодні він не тільки претендує, але і вимагає, щоб жодне питання стосовно врегулювання ситуації в Афганістані не вирішувалося без його участі. Особливо у нього загострилися відносини з Індією після того, як вона досить активно намагалася втручатися у політичне та економічне життя країни у часи правління Карзая. Тому Індія, як ніхто інший, зацікавлена, щоб після виведення військ із Афганістану у 2014 році, і особливо після чергових виборів президента країни у цьому ж році (Карзай двічі вже був обраний, і на третій термін претендувати не може), у тих землях зберігалися спокій і стабільність. Інакше вона багато втрачає».

Гвоздь також переконаний, що, аналізуючи ситуацію, не можна обійти увагою Китай, який цікавиться безпекою в Афганістані тільки в одному аспекті – це ресурси і надійність транспортування середньоазіатських енергоносіїв: «Китай вважав себе лідером в Азіатському регіоні, а тепер, з приходом нового керівництва країни, він замахнувся на нову вершину – стати світовим лідером рівня США. Тому ситуація безпеки в Афганістані Китаєм розглядається, насамперед, через економічну призму. І згідно з давньою китайською стратагемою, Китай просто буде з «протилежного берега спостерігати за пожежею», дивитися, як у разі загострення військово-політичної обстановки в Афганістані поведуться опоненти чи союзники, а потім використає ситуацію у своїх інтересах».

Афганське відлуння

Експерт Гвоздь вважає, що на запитання «Є якась загроза для України?» відповідь однозначна: «Так!». «Врахуйте: незаконні міграції завжди використовуються різними екстремістськими ісламістськими організаціями і рухами, такими, як Аль-Каїда та інші. Тому нинішнє геостратегічне становище нашої території може використовуватиметься для різних видів їхньої діяльності – від «забазування» груп бойовиків для подальших акцій в країнах Європи та Чорноморсько-Каспійському регіоні до спроб дестабілізувати ситуацію у Криму. Ми не повинні мати ніяких ілюзій з приводу наших можливих проблем».

Він вважає, незважаючи на те, що Україна розташована далеко від Афганістану і позиціонує себе позаблоковою державою, варто враховувати: наша країна не тільки підтримала антитерористичну операцію НАТО в Афганістані, надаючи свій повітряний простір і великовантажні літаки АН-124, але відправила туди, хоч і невеликий, але все-таки військовий контингент. «До того ж, є й інші гравці-«шахісти». Наприклад, Росія та країни Середньої Азії. Про них частково у контексті безпеки ми щойно згадували. Але є ще один момент. Сьогодні один із найбільших незаконних наркотрафіків проходить по їхній території, а далі, відповідно, через Україну (враховуючи її розвинену морську інфраструктуру), країни Прибалтики – до Європи. Це можна розцінювати як виклик Україні? Однозначно!» - стверджує аналітик.

За його словами, враховуючи все щойно сказане, українським чиновникам слід серйозно готуватися до виведення військ США і НАТО у 2014 році. Принаймні, усвідомлювати, які виклики і загрози можуть виникнути перед українською державою, коли події будуть розвиватися за тим чи іншим сценарієм у посткоаліційному Афганістані.

У свою чергу, голова Меджлісу кримськотатарського народу, нардеп Мустафа Джемільов зазначив ForUm'у, що багато залежить від того, як будуть виводитися війська з Афганістану. Одна справа, якщо там встановиться демократичний режим, інша – коли владу візьмуть у свої руки політичні сили, які проповідують насильницьку експансію своєї ідеології, узаконений тероризм. У цьому питанні потрібно бути дуже обережним. Поки в Афганістані не проглядається встановлення демократичного режиму, значні території контролюються силами, які зараховують себе до Аль-Каїди та інших угруповань. Це являє, звичайно, загрозу і нашій країні. Джемільов повідомив, що Крим дійсно цікавить радикальних ісламістів, оскільки на півострові живуть люди, які сповідують іслам.

«Вже є на території Криму прихильники Хізб ут-Тахрір, ваххабітів, салафітсів. І якщо буде їхній вільний доступ, то це ускладнить ситуацію. Потрібен комплекс заходів, оскільки тільки лише заборони нічим не допоможуть. Деяким політичним силам потрібно припинити розколювати кримськотатарський рух, використовуючи хізбут-тахрірітів, ваххабітів, які традиційно виступають проти Меджлісу кримськотатарського народу», - сказав він.

Крім того, відповідаючи на запитання чи бачать кримські татари себе в Україні, Джемільов підкреслив: «У світі, напевно, немає народу, який не хотів би бути незалежним. Але ми у той же час реалісти. І чудово розуміємо, що у регіоні, де корінний народ складає 10-12% населення, а більшість – росіяни, говорити про якусь незалежність – абсурд. Тому спочатку повоєнний кримськотатарський рух говорив про відновлення національної територіальної автономії у рамках Української держави. І навіть якби Україна сказала, що ми за те, щоб Крим став незалежним, ми б від цього відмовилися, оскільки це було б схоже на провокацію, передачу Криму Російській Федерації, де ми вже були і знаємо що це таке. Ми хочемо бачити Україну демократичною країною, внутрішня і зовнішня політики якої відповідають європейським стандартам, є повага до прав людини, етносів і територій».

Екс-глава Служби безпеки України (СБУ), нардер Валентин Наливайченко заявив ForUm'у, що Афганістан, безпеку у цій державі помилково вважати викликом минулих років – він актуальний для всієї глобальної ситуації у світі, і Україна – не виняток. До того ж, не варто відокремлювати Крим у питанні безпеки: «Він мало чим відрізняється від усієї України. Єдине – там є іноземний флот – ЧФРФ. Але це має не послабляти, а підсилювати правоохоронний контроль за власною територією. Зрозумійте правильно, у тому числі і безпеку іноземної бази на нашій території повинні ми забезпечити власними підрозділами. Безпека громадян повинна бути і у Севастополі, і у Донецьку, і на всій території нашої країни».

Що ж стосується тероризму у цілому, то Наливайченко підкреслив: «Останні події у Бостоні свідчать: загрози тероризму менше не стало, теракти стають все цинічніші, йдуть «ближче до людей». І ситуація в Афганістані для нас простою не буде, причому як у 2014 році, так і після нього. Рішення проблеми лежить у двох площинах. Перша – на рівні міжнародних організацій сприяти становленню місцевого уряду в Афганістані, щоб у нього було більше повноважень і міжнародної допомоги. Паралельно потрібна демілітаризація регіону у цілому. Це складно зробити. Великі країни, торговці зброєю мають на це вплив. Україна – ні, але ми теж продаємо зброю, і важливо, щоб наша зброя не потрапляла у той регіон.

«Друга – внутрішня, українська: жорсткий контроль доступу до вибухівки, в'їзду в Україну і переміщенням по нашій країні так званих кілерів, криміналу. Наші правоохоронці повинні системно підходити до роботи. Сили «Беркута», оперативних підрозділів, агентурна робота тощо повинні бути спрямовані на представників кримінального середовища, на тих, хто шукає доступ до зброї і вибухівку», - сказав Наливайченко.

А ось політолог, кандидат політичних наук Олександр Палій вважає, що для нашої країни, в силу географічної та політичної віддаленості, питання влади в Афганістані має суто теоретичний інтерес: «Україна не є актуальною метою для ісламістів. Адже саме Україна вирішує питання ліквідації наслідків геноциду і несправедливості щодо кримських татар, який, нагадаю, виник до приєднання Криму до України».

«Думаю, Афганістан ще довго буде зайнятий самим собою. Його відносини з середньоазіатськими пострадянськими державами можуть дійсно стати досить гостро, але не в силу якоїсь експансії афганців, а в силу того, що 30% населення 32-мільйонної країни складають таджики (їх там більше, ніж у Таджикистані), три мільйони узбеків, мільйон туркменів. Тому опозиція цих країн, особливо ісламська) завжди буде мати під рукою гарний притулок, про всяк випадок», - сказав ForUm'у експерт.

Тим не менше, Палій каже, що, звичайно, зменшення ролі у регіоні такого модератора, як США, додасть інтриги місцевому політичному життю у Середній Азії: заміна одних баїв на інших в Афганістані стосується України, звичайно, більшою мірою, ніж ситуація у Гондурасі, але в меншій, ніж, приміром, ситуація в Іраку.

«Головне дуже практичне питання для України – наркотрафік. Але слід сказати, ситуація у цій сфері і так вкрай погана. Росія вже сьогодні є споживачем п'ятої частини всього світового ринку героїну, будучи нездатною стримати його потік головним чином із Афганістану. А Україна практично має відкриті кордони з Росією. Що-небудь погіршити тут складно», - резюмував він.

Миру – мир!

Вся історія людства просякнута війнами. З розвитком світу удосконалюються і «правила ведення бою». Сьогодні чоловіки не виходять у чисте поле, щоб силушкою помірятися. А головна зброя: насильство, залякування, тобто – терор. Всесвітньої гармонії дуже хочеться більшості людей, тим не менше, ми не маємо права заплющувати очі на можливі виклики і ризики, забувати, що дійсно помах крила метелика на одному континенті може викликати землетрус на іншому.