Останні два тижні тільки і чути розмови про те, чи затопить після сильних снігопадів столицю і західні області України. Розмірковують про це як жінки, поспішно змітаючи з полиць магазинів гумові чоботи, так і чиновники, які засідають на нарадах.

Переходячи від розмов до діла, з метою протидії можливої ​​ повені, на базі Державної служби з НС був створений міжвідомчий оперативний штаб. Крім того, у цілодобовому режимі працює оперативна група ДержНС, яка здійснює моніторинг гідрологічної ситуації по всій території України. Поки рятувальники стверджують, що приводів для паніки через можливу повінь в українців немає.

 
 
«Причин для паніки немає. Різкого підвищення температури у тих регіонах, де очікується повінь, не прогнозується. Вночі там температура складе від 0° до +3°, що дозволяє робити прогнози про те, що великих негативних наслідків не буде. Не виключається підтоплення наземних територій, а також окремих житлових будинків, які розташовані у заплавах», - заявив заступник директора департаменту управління рятувальними силами ДержНС Микола Чечоткін.

У свою чергу, начальник Першого спеціального регіонального центру реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Микола Кравчук повідомив, що вода у Дніпрі перебуває у допустимих межах, тому загрози для Києва стосовно пропуску води у річці немає.
 
 
За його словами, загрози для безпечного пропуску води нема і щодо Прип'яті. «Ми проводили і проводимо на сьогоднішній день моніторинг стосовно ситуації у Чорнобильській зоні щодо річки Прип'ять. На сьогодні там йде спад води. Загрози для безпечного пропуску води немає», - повідомив він.

Але незважаючи на настільки оптимістичні прогнози, напередодні у Київ для ліквідації великої води все ж «стягнули» 85 одиниць спецтехніки (пожежні насосні станції, рукавні автомобілі, мотопомпи) із восьми регіонів країни.

 
 
 
У відрядження прибули 165 рятувальників із Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Запорізької, Полтавської, Одеської, Миколаївської та Харківської областей. Фахівці стверджують, що техніку звезли для мінімізації наслідків можливих підтоплень у столиці. Поки всі машини розосереджені по пожежним частинам у Києві, але не виключено, що у разі надзвичайної ситуації у західних областях їх передислокують туди.
 
 
 
 
 
Ці машини поки перебувають на території 10-ї пожежної частини. У бойовій готовності – пожежні насосні станції і рукавні автомобілі. Як пояснюють рятувальники, ці машини в основному працюють у парі.
 
 
«Якщо є якась проблемна ділянка, ми ставимо пожежну насосну станцію, підключаємо до неї рукави, і вона забирає воду. За допомогою рукавних автомобілів можна прокласти магістральні лінії до 2 км. Відповідно, прокладаємо ці рукави і з проблемного місця відкачуємо воду на відстань до 2 км. Насосна станція відкачує до 110 літрів на секунду», - розповідає начальник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві Андрій Куценко.
 
 
А це вже 25-та пожежна частина. Тут розмістилися рятувальники з Полтавської та Одеської областей. Крім спецмашин, сюди привезли і мотопомпи.
 
 
Їх, за словами Куценка, будуть використовувати у місцях з невеликими підтопленнями: на присадибних ділянках і підвалах, де рівень води не такий високий, а важкій техніці неможливо під'їхати туди для відкачування води. За словами рятувальника, за допомогою такої мотопомпи відкачати воду з льоху можна приблизно за 10 хвилин. Всього у Київ з інших областей привезли 58 таких установок.

Поки рятувальники, які прибули до столиці, не завантажені великим обсягом робіт. За недовгі три дні перебування у Києві, на ліквідації підтоплень, що сталися у Солом'янському районі, довелося попрацювати тільки фахівцям із Луганської області. Решта кажуть, що перебувають у бойовій готовності і живуть за розпорядком столичних рятувальників.

 
 
Сергій розповідає, що приїхав із Полтави. Каже, що трохи нудьгує за домом, але у цілому все влаштовує. «Хто ж не нудьгує за домом? Але ми, безумовно, у бойовій готовності».

Скільки пробудуть у київських пожежних частинах колеги з регіонів, конкретно не говорить ніхто. Начальник Головного управління ДержНС у Києві зазначає: «Спецтехніка та особовий склад перебуватимуть тут до особливого розпорядження глави Держслужби з НС, поки, за даними Гідрометцентру, ми будемо впевнені, що Києву не загрожуватимуть підтоплення», - повідомив Андрій Куценко.

Тим часом поки одна частина рятувальників озброїлася спецтехнікою для ліквідації підтоплень, друга працює над тим, щоб попередити підвищення рівня води і не допустити руйнувань довколишніх гідроспоруд на тих водних об'єктах, де все ще зберігається монолітний покрив криги. На таких ділянках працюють піротехніки, які за допомогою вибухівки розбивають цей лід. За словами начальника Першого Спеціального регіонального центру швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Миколи Кравчука, якщо не застосовувати такі заходи, то можливий розлив річки. «Якщо попереду за течією річки є гідроспоруди, мости, то незастосування таких заходів може стати загрозою для їхнього руйнування», - розповів він.

Днями такі втручання знадобилися на дніпровському протоці у районі Жукового острова.

 
 
За словами головного спеціаліста відділу організації піротехнічних робіт Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДержНС Олега Бондаря, напередодні результати моніторингу показали, що там існувала ймовірність підйому рівня води, скупчення криги, а також створення крижаного затору, який, у свою чергу, загрожував розташованому неподалік мосту.
 
 
Тому було вирішено провести роботи з підриву крижаного поля на цій ділянці. ForUm'у вдалося стати свідком того, як проходила ця операція.
 
 
Це територія Першого спеціального регіонального центру реагування. За сигналом тривоги на вулицю вибігає черговий склад оперативної групи. Перед ними ставиться завдання про підрив крижаного поля на дніпровській протоці у районі Жукового поля. Після чого рятувальники відправляються на виконання завдання.
 
 
 
Ось піротехніки прибули на дніпровський протоку. Призначається керівник операції, і вони відправляються на розвідку по крижаному полю.
 
 
 
 
Оглянувши територію, рятувальники закладають вибухівку, пересвідчуються, що поблизу немає сторонніх людей, і через кілька хвилин лунає вибух, крижане поле «здригається» і розколюється.
 
 
Піротехніки, оглянувши місце вибуху, по рації передають колегам: «Загрозу ліквідовано». Сказати точно, де ще доведеться пускати у хід вибухівку, рятувальники не беруться. Кажуть, що диктує умови, насамперед, погода. У той же час Бондар зазначив, що у нинішньому році у Києві подібні заходи проводяться вперше, а на Київському водосховищі відсутня загроза підйому води. «Там все врегульовано, йде технологічне скидання води», - сказав він. А ось на Печенізькому водосховищі (Харківська обл.) піротехнікам довелося попрацювати ще 26 лютого. Там була загроза руйнування дамби.

Залишається сподіватися, що природа не принесе більше ніяких неприємних сюрпризів, а підготовлених сил вистачить для ліквідації наслідків тієї негоди, яка обрушилася на Україну у березні.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1138