Дехто із нас довго сприймав СНД як останній напівпримарний місток у зниклий Радянський Союз – принаймні, до появи інтеграційних проектів «нової хвилі» типу ЄЕП і Євразійського союзу. Для когось Співдружність швидко стала архаїзмом, тягарем минулого, який, мовляв, тягне назад і не дає розвиватися. Так чи інакше, вже 20 років це «відлуння СРСР» – об'єктивна реальність світової політики і економіки. ForUm поговорив з головою Виконкому об'єднання Сергієм Лебедєвим, який прийшов на цю посаду у 2007 р. з поста директора Служби зовнішньої розвідки Росії.
- Сергію Миколайовичу, в середині березня у Москві пройшло чергове засідання Економічної ради СНД. Прийняті якісь важливі рішення?
- Як відомо, зараз інтеграція на пострадянському просторі набула нових імпульсів. СНД у цих умовах залишається важливим форматом, важливим майданчиком, на якому обговорюються і втілюються актуальні питання. Цього разу відбувся цілком плідний діалог з 19 питань, включаючи прикордонну взаємодію, боротьбу з порушеннями у сфері інтелектуальної власності, інтенсифікацію партнерства у секторі нових технологій і страхуванні. Також делегати погодили проекти низки документів – Переліку пілотних міждержавних інноваційних проектів Міждержавної програми інноваційного співробітництва держав СНД до 2020 р., Угоди про статус Економічного суду СНД, Основних напрямів (плану) розвитку радіонавігації держав СНД на 2013-17 рр., Нової редакції Статуту Міжурядової ради шляховиків. Проекти будуть винесені на розгляд Ради глав урядів СНД 31 травня 2013 року. Усе це не якісь чергові плани і абстракції, а конкретні проекти і програми, наповнені реальним змістом і готові до реалізації.
- Що можна сказати про економічну динаміку у Співдружності?
- Країни-члени демонструють хороші результати. У минулому році світовий ВВП у постійних цінах зріс на 3,4%, притому розвинені держави опинилися у числі відстаючих: єврозона наростила показник на 1,4%, а «Велика сімка» і зовсім скоротила на 0,4%. У той же час економіка країн СНД зросла на 4%.
Ці темпи збережуться і в 2013-му: очікується, що ВВП країн Співдружності збільшиться на 4,1%, і це поставить наше об'єднання на 2-е місце за темпами зростання після Азії і Близького Сходу. Також вселяє оптимізм рівень держборгу у країнах СНД: у 2012 р. він склав 13,9% ВВП, що у 2 рази нижче, ніж у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (т.зв. MENA), і в 16 разів нижча, ніж у G7.
Що стосується економічних показників всередині Співдружності, то за динамікою економічного зростання лідерами є Туркменістан, Узбекистан і Азербайджан. Приплив прямих іноземних інвестицій у Білорусь і Казахстан у 2012 р. виріс, а в Росію – впав. У цілому, не всі ще країни-учасниці повернулися на докризовий економічний рівень, і саме інтеграція розглядається як гарант економічного розвитку і стійкості.
- Одним із реальних, відчутних проявів інтеграції стала зона вільної торгівлі (ЗВТ) СНД. Як Ви оцінюєте стан та перспективи цього формату?
- Це велике досягнення, до якого ми йшли багато років. Так, не все робиться одразу, але не дарма є прислів'я «Сім разів відміряй – один відріж». Тим більше, що у даному разі ми не ріжемо, а, навпаки, складаємо, склеюємо те, що було так халатно розгублено після розпаду Союзу. 6 із 8 країн, що підписали договір про ЗВТ, вже ратифікували його, а Киргизія і Таджикистан завершують цей процес. Більше того, до договору має намір приєднатися Узбекистан; ми дуже сподіваємося, що відповідний документ буде підписаний 31 травня у Мінську на засіданні Ради глав урядів СНД, і учасників ЗВТ стане 9. Також очевидний прогрес переговорів щодо вільної торгівлі послугами.
Треба продовжувати діалог стосовно скасування взаємних обмежень, щодо зближення торговельних режимів, технічних регламентів тощо. Ця робота йде і буде тільки розвиватися. Так, Вірменія збирається ініціювати поглиблення договору про ЗВТ, насамперед – вирішити питання зняття вилучень щодо товарів і послуг. Відповідні переговори Єреван ініціює вже на середину квітня. Дійсно, якщо Вірменія зніме вилучення щодо сигарет, то у неї вилучень не залишиться. В України аналогічна позиція, яка полягає у тому, що вільна торгівля передбачає «нульовий» митний режим і щодо товарів, і щодо послуг. Один із основних експортних товарів України, цукор, теж вилучений із режиму ЗВТ, і зрозуміло, що країна зацікавлена змінити ситуацію. Разом з тим, в Україні зберігаються обмеження на ввезення низки промислових товарів з країн Митного союзу (МС), як і в Узбекистані.
- До речі, з моменту створення Співдружності на його просторі дійсно з'явилися більш тісні інтеграційні проекти – ЄЕП, Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), МС. Чи не означає це, що СНД вже виконало свою роль і йому пора йти?
- Поява подібних структур всередині Співдружності говорить не про те, що вона застаріла, а про успішний розвиток різношвидкісної економічної інтеграції країн-членів. У міру готовності їхніх економік до більш високого рівня зближення і виникають такі структури. П'ять держав активно працюють у рамках ЄврАзЕС, 3 – утворили Митний союз, у перспективі цілком можливе приєднання й інших країн СНД. Але на сьогодні вона залишається єдиною організацією, що дозволяє всім 11 учасникам гнучко погоджувати свої позиції в інтересах ефективного вирішення спільних питань.
При цьому об'єднання з більш глибокою інтеграцією, на мій погляд, позитивно впливають на розвиток Співдружності як своєрідний стимул інтенсивності і якості інтеграційних процесів на пострадянському просторі. Ви запитаєте, які з цих процесів мають першочерговий характер? Та всі! У нашій реінтеграції немає маловажних проблем. Але якщо говорити про фундаментальні напрями, від яких залежать всі інші вектори, я би виділив два: економіка і гуманітарне співробітництво.
- Так, на період до 2020 р. прийнята Стратегія економічного розвитку СНД. У чому її основне значення?
- Вона покликана забезпечити пошук взаємоприйнятних рішень цілої низки економічних проблем. Вона уточнює поточні та довгострокові інтереси держав, визначає ті напрями, де консолідація зусиль дасть найбільший ефект, створить реальні умови для впевненої роботи у контексті світового господарства. До таких напрямів відносяться торгівля, ПЕК, АПК, транспорт, інновації.
Стратегія розрахована на 3 етапи: перший – до 2011 р., другий – до 2015 р., третій – до 2020 р. На другому етапі, серед іншого, реалізується План спільних робіт з розвідки, використання та охорони надр; також почала активно діяти Рада щодо захисту прав споживачів. Підготовлена Концепція співпраці країн Співдружності з питань використання поновлюваних джерел енергії і т.д. Словом, стратегія послідовно і планомірно втілюється у життя.
- Повертаючись до інтеграційних форматів, яка перспектива зближення України з МС і ЄврАзЕс?
- Я представляю країни цього об'єднання лише остільки, оскільки всі вони одночасно входять до СНД. Відповідно, Україна повинна вести переговори з органами Митного союзу безпосередньо. Але я переконаний, що подібний вектор інтеграції є найбільш вигідним і єдино перспективним для всіх країн Співдружності, та й Прибалтики. Очевидні й економічні ефекти від актуалізації зв'язків, напрацьованих десятиліттями, і культурне співзвуччя. Нагадаю, Україна – асоційований учасник ЄврАзЕС, а також була одним із ініціаторів створення ЄЕП разом з нинішніми членами МС.
У Києва завжди була особлива позиція. Наприклад, він так і не ратифікував Статут СНД, але, тим не менше, є його засновником та учасником. Україна – невід'ємна і дуже важлива частина пострадянського простору, важлива для всіх членів Співдружності без винятку. Без вас євразійський інтеграційний проект був би неповним.
- Чи може в об'єднання повернутися Грузія?
- Це було б логічним кроком. На користь повернення Грузії говорить чимало об'єктивних обставин: географічна близькість, історична спільність, величезні зв'язки – економічні, гуманітарні, які продовжують зберігатися. Так, після виходу із СНД Грузія висловила бажання залишитися в економічних договорах Співдружності. Їм пішли назустріч, і зараз країна бере участь у 75 різних договорах. А на початку квітня у Москві відбудеться перший з 2006 р. грузинсько-російський економічний форум, де буде обговорюватися співпраця у сферах транспорту, енергетики, металургії, банківського сектора, туризму, АПК. З грузинського боку заявки на участь вже подали представники Асоціації банків Грузії, авіакомпанії Airzena-Georgian Airways, Асоціації експортерів грузинського вина, представники туркомпаній. А на кінець травня у Тбілісі намічений «Російсько-Грузинський бізнес-діалог».
Двері для Грузії відчинені, і якщо її керівництво вважатиме за можливе повернутися в нашу організацію, то, природно, держави об'єднання розглянуть це звернення, і я не думаю, що будуть якісь перешкоди. Я знаю про заяву керівників у Тбілісі (зокрема, глави МЗС), що вони зараз утримуються від будь-яких кроків, спрямованих на повернення в СНД. Але поживемо – побачимо. Я обома руками «за».
- А якщо зазирнути ще далі, чи можуть приєднатися до організації якісь нові держави?
- На даному етапі важливіше вирішити проблеми нинішнього формату, тому мова про велике розширенні не йде. Ще кілька років тому взагалі йшли розмови, що Співдружність вичерпала себе, але час показав, що вони не мали підстав. Зараз, навпаки, стоїть питання про її відродження і повнокровний розвиток. Якими можуть бути вектори інтеграції у подальшій перспективі? Абсолютно логічно, що це Шанхайська організація співробітництва, це Прибалтика. Тут можна розглядати варіанти з прикордонним співробітництвом, елементами вільної торгівлі, пожвавленням культурного та громадянського обміну, туризму.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом