В Україні днями пройшов Всесвітній день захисту прав споживачів, який прийнято відзначати у річницю виступу президента США Джона Ф. Кеннеді у Конгресі у 1961 році. У виступі президента були сформульовані чотири основних права споживача: право на безпеку, право на інформацію, право на вибір і право бути почутим.

Згодом до цього ще додали право на відшкодування збитку, право на споживчу освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове навколишнє середовище. Вперше День був відзначений 15 березня 1983 року, тоді ж він був закріплений у міжнародному календарі святкових дат як Всесвітній день захисту прав споживачів.

В Україні Закон «Про захист прав споживачів» був прийнятий ще у 1991 році, як і в більшості країн колишніх радянських республік. Починаючи з 1995 року, його почали змінювати і вносити поправки практично щорічно. Цей документ покликаний регулювати відносини між споживачами товарів і послуг та виробниками, виконавцями, продавцями. Також він встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їхніх прав. Про те, як ідуть справи із захистом цих прав громадян на пострадянському просторі, дізнавався ForUm.

У сусідів: Росія

Російські експерти оцінюють минулий рік у розвитку своєї правозахисної діяльності позитивно. За словами голови Союзу споживачів Росії Петра Шелища, у 2012 році проблема захисту прав росіян як покупців стала об'єктом уваги на найвищому державному рівні. Було ухвалено низку законопроектів, які вітали правозахисники. Найбільшою своєю перемогою вони вважають «скасування мобільного рабства».

«У Росії прийнято закон, який скасував закріплення номера мобільного телефону за оператором. Відтепер якщо росіянин захоче скористатися послугами іншого мобільного оператора, то його номер залишається у нього», - нагадав Шелищ.

Позитивно оцінюється і закон про банкрутство фізичних осіб. «Якщо у вас склалася зовсім тяжка фінансова ситуація, то ви можете визнати себе банкрутом і відкрито заявити, що нездатні виплачувати той же кредит у 1000 доларів. І не буде ніяких гонінь, як це було раніше», - зазначив голова правління Міжнародної конфедерації товариств прав споживачів Дмитро Янін.

За його словами, у наступному році Росія наздожене Україну і щодо запровадження заборони на куріння у барах і ресторанах. У нашій країні така заборона вже діє з 16 грудня, а у РФ – з 1 червня 2014 року. Але при цьому експерт зазначив, що жодна із країн СНД досі не підписала Монреальську конвенцію про авіаперевезення. «Зараз росіянин, українець і будь-який інший житель СНД одержує компенсацію за втрату багажу в аеропорті у 5-6 разів меншу, ніж європеєць. Та й страхові виплати родині загиблого пасажира у рази нижчі, ніж в Європі», - говорить він.

Але невирішених проблем у цій сфері ще вистачає. «Це недобросовісна реклама, це масова фальсифікація продуктів харчування та ліків. Це і масове невиконання судових рішень на користь споживачів. У Росії половина таких рішень не виконується. Це ознака катастрофи правосуддя», - вважає Шелищ. Саме тому російські правозахисники домагатимуться прийняття Споживчого Кодексу РФ і запровадження відповідних уроків у шкільну програму.

У свою чергу, Дмитро Янін згадав і про «сирну» війну Росії з Україною. «Складається парадоксальна ситуація. Імпортерів контролюють більше, ніж виробників внутрішнього ринку. Тобто до нас із інших країн тепер надходить дуже якісна продукція. а вимоги до власної продукції у нас мінімальні», - говорить експерт.

Також він висловив своє невдоволення модною урядовою тенденцією зниження тиску на бізнес. На його думку, мета (зниження рівня корупції) у зменшенні кількості перевіряючих органів блага, але робити це треба іншими методами. «Хочу згадати випадок у Пермі. Там 15 днів не могли закрити цех, який випускав тортики з сальмонелою. У лікарнях з отруєнням лежало 100 чоловік. Росспоживнагляд приїхав, взяв проби, підтвердив наявність сальмонели. І рішення про закриття цеху прийшло тільки через 15 днів!», - розповідає Янін.

Казахстан

У Казахстані всього три роки тому, у 2010 році, створили Агентство із захисту конкуренції, яке займається питаннями захисту прав споживачів. «Більшість скарг (41%) припадає на якість товарів. Як правило, це мобільні телефони, побутова техніка. На другому місці – скарги на якість надаваних послуг, які складають 29%. І третє – це скарги на сферу ЖКГ. Структура цих скарг виглядає так: відключення від комунальних послуг, якість будівництва будинків, дії чи бездіяльність комунальників», - розповіла начальник Управління із захисту прав споживачів Агентства Республіки Казахстан щодо захисту конкуренції Асем Бакінбаєва.

За її словами, цього року Агентство ініціювало прийняття закону про захист прав споживачів. Таким чином, держава надасть підтримку громадським об'єднанням, які займаються цим питанням, і підвищить вимоги до них. Адже минулого року президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв зазначив, що відносини підприємців та держави мають будуватися через призму інтересів покупця.

Але, судячи із висловлювань на інтернет-форумах, жителі Казахстану незадоволені рівнем захисту їхніх прав. Одна із користувачок поскаржилася на чужорідне тіло у дитячому харчуванні, яке вона купила для своєї 6-місячної доньки. На що їй досвідчені учасники відповіли: «Наявність стороннього предмета у дитячому харчуванні не доведете. Грошей з цього не матимете, виробника та продавця не покараєте, час і нерви втратите».

А що у нас?

В Україні ж коло питань, які входять у поняття права споживача, ширше, ніж у інших країн СНД, вважають експерти. «Українська державна інспекція контролює чотири напрями: перший і ключовий – захист безпосередніх прав споживача, другий – контроль над виконанням закону про рекламу, третій – контроль над антитютюновим законодавством і четвертий – це ринковий нагляд за промисловою групою товарів», - розповів начальник відділу контролю сфери послуг управління прав споживачів та реклами Держслужби з питань захисту прав споживачів Олег Кобельков. І на відміну від своїх російських колег він зазначив, що в Україні якраз співпрацюють з бізнесом, а не штрафують. «Найчастіше наші підприємці роблять помилки не навмисно, а від незнання закону. Ми прийняли низку меморандумів і перебуваємо у постійному діалозі з бізнесом», - зазначив він.

За словами начальника київського управління захисту прав споживачів Держслужби з питань захисту прав споживачів Антона Кляцького, проблему постачання фальсифікованого товару в Україну вдалося вирішити саме за допомогою співпраці. «Ми вирішили відійти від застосування величезних штрафів і моментального вилучення партії товару, де ми знайшли певні невідповідності. Ми робимо інакше: попереджаємо виробника про «знахідку» і даємо йому 2 тижні на виправлення ситуації. Якщо партію вилучити, то це будуть величезні втрати для виробника. Далі ми контролюємо ситуацію: якщо виробник не міняє товар, то з ним просто не будуть працювати торгові мережі (супермаркети). Вони не хочуть брати фальсифікат, тому що його дуже легко виявити. Власники супермаркетів не хочуть йти на усвідомлене порушення закону, тому що знають, що це їм обійдеться у великі суми штрафів», - розповів він.

Але в Україні фальсифікату стає все менше, тому із 24 тисяч скарг за минулий рік половина стосувалася якості наданих послуг. «Третина скарг стосувалася ЖКГ. Далі за кількістю скарг ідуть непродовольчі, а вже після них – продукти харчування. Мені здається, що продовольчі товари йдуть на останньому місці, тому що писати скаргу через 200 гр ковбаси ніхто не буде. Хоча це моя суб'єктивна думка», - зазначив Кобельков.

Також, за його словами, українських фахівців хвилює чотириразове зростання скарг на укладені договори на відстані. Йдеться про інтернет-торгівлю та телемагазини. Українці все частіше незадоволені тими товарами, які вони купують у такий спосіб. При цьому українські експерти зійшлися на думці, що законодавча база в нашій країні досить добре забезпечує захист прав споживачів, було б бажання самих українців боротися.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

816