Ось і дочекалися! Нині свято у найніжнішої, найтендітнішої, але не менш сильної духом, ніж чоловіки, половини людства. Відзначаємо Міжнародний жіночий день.
Багато у чому ми, жінки, змінилися. Навчилися управляти не тільки автомобілями, але і великими фірмами. Взяли на себе відповідальність приймати рішення стосовно дому, робити, серйозних кроків на шляху до кар'єрного зростання. Для кожної успіх має своє значення: хтось щасливий цілком і повністю присвятити себе роботі, а хтось – родині. Кожна вибирає свій шлях. Але, незважаючи на відмінності, ми, як і раніше, володіємо одним спільним даром – приносити у цей світ нові життя.
- У нас дійсно дуже благородна професія. У момент, коли ти береш на руки немовля, яке робить перший подих, ти отримуєш потужний позитивний заряд енергії. Це божевільне почуття радості і захоплення.
- Пам'ятаєте свою першу пацієнтку і її малюка?
- Знаєте, мабуть, ні. Їх було занадто багато за довгі роки роботи. Навіть не стану обманювати.
- Страшно було вперше прийматиме пологи?
- Дуже страшно. Але відчуття, що ти побачив цю дитину, що ти сам прийняв пологи, незабутнє. Маму я не пам'ятаю, дитину теж, але почуття, безумовно, у пам'яті залишилося.
- На Ваш погляд, поява на світ дитини змінює жінку?
- Звичайно, змінює. Причому змінює материнські якості навіть у залежності від віку. Якщо ти народила дитину у ранньому віці, це одні почуття. Якщо ти народжуєш дитину усвідомлено, після 30 років, це вже абсолютно інші почуття.
- Сьогодні ставлення жінки до сім'ї дуже змінилося. У мене і донька така росте. Для неї основне зараз – навчання. Вона вже знає, ким буде, для неї головне – кар'єра. А їй же тільки 14 років. Мені здається, що вже зі шкільної лави з дівчатками потрібно говорити про материнство, дім, родину, чоловіка, дітей. Сучасні жінки мало часу приділяють близьким. Може, через це сім'ї і розпадаються.
Але, з іншого боку, можливо, до цього підштовхує робота, або життя змушує. От ви знаєте, 90% мого життя займає робота. З восьмої ранку і до пізнього вечора я у справах. Але я не страждаю від цього. Ні секунди не шкодую і ніколи у житті не поміняла б професію на життя домогосподарки. Я просто щаслива, що у мене є така робота. І найголовніше, що сім'я мене у цьому підтримує. Це дуже важливо. Діти і чоловік знають, що відбувається у мене на роботі. Вони знають усіх моїх співробітників. Знають, у кого які діти. І це допомагає.
- На Вашу думку, підтримка сім'ї – це один із пунктів на шляху жінки до успіху?
- Так, звичайно.
- А що ще?
- Я думаю, що дуже важливими є гени. У моєму житті, припустімо, велику роль зіграли мої батьки. Вони свого часу теж були успішними людьми і мене налаштовували: «Ти повинна бути найкращою, найкрасивішою, найрозумнішою, і в тебе має бути все добре». Ось цей генетичний фактор теж відіграє свою роль.
- Завдяки чому Вам вдається поєднувати колосальну відповідальність, професійні навички та емоційність, яка, безумовно, присутня у Вашій роботі?
- Напевно, завдяки тому, що я дуже люблю свою справу. Люблю жінок, дітей, які з'являються на світ, своїх співробітників. Завдяки тому, що все відбувається у любові, і вдається все це поєднувати.
- Так. У нас дуже багато молоді, яку ми любимо і бережемо. Вона у нас перспективна і дуже розумна. Розумніша за нас. І це добре. Вони зараз прекрасно володіють усіма технологіями, комп'ютерами і всім рештою. Ми вже у них навіть чогось вчимося.
- Чи бувають якісь курйозні ситуації? Чи можете розповісти найсмішнішу історію, яку часто згадуєте всім колективом?
- Знаєте, ці курйозні випадки у нас відбуваються щохвилини (посміхається). У кожного своя психіка і психологія. Адже зараз багато жінок для підтримки погоджуються на партнерські пологи з чоловіками. Це дуже позитивно. І у нас зараз відбувається більше курйозів з чоловіками, ніж з жінками.
- Поділіться, які?
- У нас є така методика: якщо у жінки кесарів розтин, то після вилучення дитини ми прикладаємо її до грудей матері, а потім віддаємо батькові. Так багато татусів навіть голять груди. Вони переживають і приходять на пологи з поголеними грудьми (сміється).
- Як Ви ставитеся до ініціативи чоловіків бути присутніми при пологах? Може, потрібно брати маму чи когось із близьких подруг?
- Я дуже підтримую це. Для жінки присутність чоловіка психологічно комфортна. Він допомагає, доглядає, цілує, обіймає її, подає водичку, перерізає пуповину. Для жінки це дуже важливо. Вона знає, що коханий поруч, що він її підтримує. А взагалі, можна приходити з тим, з ким емоційно добре.
- Чи потрібно чоловікам готуватися до партнерських пологів?
- У нас є школа підготовки майбутніх батьків. Звичайно, обов'язково потрібно пройти ці заняття, щоб люди розуміли, що відбуватиметься, як вони повинні поводитися. У минулому році ми підготували 2090 сімейних пар.
- Знаєте, я хочу вам відповісти на це питання так: діти повинні народжуватися у любові. Не можна говорити «оптимальний вік». Дитина, народжена у любові, – це найщасливіша дитина. У неї у житті буде все добре. Не можна ставити планку. Якщо жінка здорова і народжує дитину у любові та злагоді з коханим чоловіком, то нема різниці, в якому віці вона це робить – у 18 чи у 40 років. Ці діти щасливі. Не можна дітей планувати.
- Чи відрізняються сучасні мами від тих, які були ще років 10 тому?
- Так. З'явилися нові технології виховання, догляду за дитиною. Мами зараз ретельно готуються до вагітності, на пологи приходять дуже підготовленими. Але у будь-якому разі материнські почуття незмінні. Мама завжди залишається мамою, у будь-якому віці, у будь-якому поколінні, у будь-яку епоху.
- Як Ви ставитеся до новомодних віянь, таким, як пологи у воді, вдома і т.п.?
- Я категорично проти пологів удома. За відсутності фахівця можлива безліч ускладнень. А не дай Боже, кровотеча або ще щось почнеться?
А пологи у воді... Теж не розумію. Ми не риби, а люди. На мій погляд, це небезпечно і протиприродно. Ми ж без зябер все-таки...
- А що можете сказати про таке поняття, як чайлдфрі – про сім'ї, які не хочуть мати дітей?
- Це викликано егоїзмом. Ці люди не хочуть клопотів, не хочуть відповідальності. А діти – це велика відповідальність. Їх потрібно не тільки народити, але ще й виховати, виростити, дати їм освіту, одружити або видати заміж, виховувати онуків. Напевно, ці люди просто найбільше люблять себе.
- Виходячи з того, що до Вас привозять жінок, у яких складні пологи, ймовірно, і ситуації трапляються різні. Як вдається абстрагуватися?
- Неможливо абстрагуватися. Кожен випадок ми сприймаємо так, ніби це сталося з нашими родичами або з нами самими. У нашій спеціальності не можна абстрагуватися від жодного випадку. І, звичайно, емоційно це дуже виснажує. Приходиш додому, коли сил ніяких, природно, немає. Тому і сім'я страждає. Робота накладає свій відбиток.
- Лікар – це професія, якій можна навчитися? Чи треба бути ним у душі?
- Звичайно, потрібно бути ним у душі. Ти можеш закінчити інститут, але лікарем ніколи не стати просто тому, що тобі це не буде подобатися. Ти повинен бути лікарем у душі. Ти повинен, перш за все, любити людей, щоб їм допомагати.
- Можу сказати, що у нас прекрасний жіночий колектив. У нас немає часу займатися плітками. Прийшовши на роботу, ми безперервно у справах. До того ж кажуть, що найбільші пліткарі – це чоловіки (посміхається). У нас у колективі теж є чоловіки. Ми їх бережемо. Вони у нас – на вагу золота.
- Чого б Ви побажали нашим читачкам у день 8 Березня?
- Я би побажала великої любові. Щоб їх любили чоловіки, діти, онуки. Все у нашому житті залежить тільки від любові. Якщо тебе люблять, то ти і сам будеш випромінювати цю любов.
ForUm також вітає всіх жінок зі святом! Нехай у ваших серцях завжди панує весняний настрій, а у душі – гармонія. Бажаємо, щоб чоловіки балували вас квітами з приводу і без, дітлахи радували своїми усмішками, а у домі було благополуччя!
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом