У переддень Нового року українські хлопці допризовного віку отримали подарунок від самого міністра оборони: Павло Лебедєв, вітаючи військовослужбовців і працівників ЗС України, ветеранів Збройних сил та членів їхніх сімей з новорічними і різдвяними святами, заявив, що у 2013 році буде припинено призов на строкову військову службу з одночасним переходом на комплектування армії виключно за контрактом. Планувалося, що у 2014-му піде на дембель останній український строковик. Потім, щоправда, плани Міноборони були відкоректовані і названо інший рік - 2017-й. Але й до нього залишилося майже нічого. Наскільки реально перевести українську армію на контрактну форму комплектування в стислі терміни, і як забезпечити їй професіоналізм, розбирався ForUm.

Ноу-хау чи звична справа

Контрактна армія, вона ж – професійна, тобто формується на професійній основі, а військова служба за контрактом для всього особового складу є професією і родом діяльності. Але це, зрозуміло, не ноу-хау. Професійні армії були навіть у Древній Греції і в Древньому Римі.

Що стосується ближчих до нас часів, то, наприклад, збройні сили Великобританії відмовилися від призову у 1961 році. Перехід на контрактну службу був поетапним і скрупульозно спланованим. До того ж, тільки на інформування населення про переваги контрактної армії за допомогою ЗМІ було витрачено близько 9 мільйонів фунтів стерлінгів на рік.

Сьогодні в Об'єднаному Королівстві одна з найсучасніших і найбільш технологічних армій у світі. На збройні сили чисельністю близько 180 тисяч чоловік витрачаються чималі кошти - Великобританія займає п'яте місце в світі за фінансуванням армії, поступаючись тільки США, ЄС, Китаю та Росії.

Мінімальний термін контракту в британській армії становить три роки, максимальний - двадцять два. Розірвати його можна не раніше ніж через 2 роки з дня підписання, але при цьому необхідно компенсувати державні витрати на харчування, обмундирування і т.д. Знову ж таки, відбір контрактників у Великобританії дуже серйозний: з 500 бажаючих служити 410 отримують відмову.

Престижна служба за контрактом і в Польщі, де відмовилися від призову у 2010 році. До цього Військо польське серйозно реформувалося і скорочувалося. Так, чисельність армії скоротилася на 50 тисяч протягом трьох років: зі 150 тис. у 2007 році до 100 тис. у 2010-му.
 
Але поляки не просто скорочували армію. Вони одночасно створювали чітку систему мобілізаційного резерву. І сьогодні, в разі необхідності, оперативно можна мобілізувати близько 240 тисяч громадян. Крім того, Польща виділяє чималі кошти для своєї армії, причому витрати не скоротилися навіть через світову фінансову кризу: 1,95% ВВП країни, а у 2012-му номінальний ВВП Польщі склав 531,758 млрд доларів США.

Українська армія в цифрах

В Україні про контракт говорять давно. І, незважаючи на перманентно-недостатній рівень фінансування Збройних сил, у нас вже є певний досвід формування підрозділів і частин за цим принципом. Так, у 2000 році в Збройних силах нашої країни налічувалося 28,8 тис. контрактників. У 2004-му - вже 40,7 тис. чоловік. За останніми даними - їх близько 40 тис.

Так скільки ж людей сьогодні несуть строкову службу, а скільки - за контрактом? У Міністерстві оборони України ForUm'у повідомили, що станом на 1 лютого 2013 р. укомплектованість посад рядового, сержантського (старшинського) складу Збройних сил України складає: військовослужбовцями строкової військової служби - 33%, військовослужбовцями військової служби за контрактом - 54%.

«Як такого дефіциту контрактників не спостерігається. Однак керівництво Міністерства оборони України і Генерального штабу ЗСУ приділяє значну увагу підвищенню мотивації до проходження військової служби. Одним з її основних важелів є підвищення грошового утримання», - повідомив тимчасово виконуючий обов'язки директора Департаменту преси та інформації Міністерства оборони України підполковник Максим Праута. Він уточнив, що протягом 2012 року вдвічі збільшувалося грошове утримання всіх категорій військовослужбовців Військово-морських сил (з 01.08. 12), високомобільних десантних військ, військових частин спеціального призначення і певних частин Повітряних сил Збройних сил України та Сухопутних військ Збройних сил України (з 25.10.12).
Праута підкреслив, що перехід на контрактну службу дозволяє уникнути невластивих армії завдань, таких як охорона, прибирання, приготування їжі: «Всі сили контрактного військовослужбовця віддаватимуться бойовій підготовці, вдосконаленню бойових навичок та професійному навчанню. Крім того, планується участь контрактників у миротворчих місіях і набуття досвіду в реальних сучасних конфліктах. Таким чином, підвищується престижність професії військового на ринку праці і створюються передумови для збільшення чисельності військовослужбовців за контрактом».

Хто батьківщині обходиться дорожче: контрактник чи строковик?

Згідно з орієнтовними розрахунками, інформує Міноборони, у середньому на утримання одного військовослужбовця строкової служби на рік виділяється 28 765,7 грн. Витрати ж на одного контрактника становлять 36 845,7 грн.  

«Враховуючи харчування, щомісячні виплати, банно-пральне обслуговування, проживання в казармі і т.д., на одного військовослужбовця строкової служби на місяць витрачається приблизно 2 000 грн. У той же час майже стільки, навіть менше - 1 600 грн., витрачається на військовослужбовця військової служби за контрактом.

І все таки, на чому контрактна служба дозволяє економити? Згідно зі статистичними розрахунками, якісне обслуговування техніки професійно навченою людиною зменшить витрати на ремонт і утримання на 30%», - пояснив Праута. За його словами, це ж стосується щорічних витрат на навчання «з нуля» призовників. Так от, ці витрати скорочуються на 25% за рахунок стабільності контрактних кадрів. А вивільнені ресурси можна перенаправляти на збільшення виплат і соцзахист.

Скільки ж контрактників потрібно, щоб повністю укомплектувати армію на професійній основі? У Міноборони обіцяють, що відповідь на це запитання дасть Державна програма реформування та розвитку, яку обіцяють затвердити вже найближчим часом. Планується, що до 2017 року контрактників буде не менше 65 тис. осіб. З часом їх загальна чисельність (не лише солдатів, а й офіцерів) буде доведена до 110 тис. військовослужбовців.

 
Хто профінансує перехід на контракт?

Звичайно, ForUm задався питанням, а чи будуть у армії гроші для реформи? У Міноборони на це відповідають: фінансування заходів для переходу до комплектування на контрактній основі передбачається проектом Держпрограми реформування та розвитку ЗСУ на період до 2017 року:

• забезпечення заходів щодо прийняття на військову службу за контрактом - 1 млн. 17 тис. грн;

• рекламування та пропаганда військової служби за контрактом - близько 418 тис. грн;

• вдосконалення матеріально-технічної бази навчальних центрів - 800 тис. грн;

• забезпечення перепідготовки військовослужбовців військової служби за контрактом за кваліфікованими військово-обліковими спеціальностями, які не готуються у військових частинах, - 3 млн 735 тис. грн;

• забезпечення підготовки осіб, планованих на заміщення посад сержантів (старшин), - 6 млн 210 тис. грн;

• забезпечення речовим майном військовослужбовців за контрактом - 190 млн 950 тис. грн;
• продовольче утримання і харчування військовослужбовців ЗСУ - 965 млн 510 тис. грн;
• організація охорони військових об'єктів - 133 млн грн;

• будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ - 1 млрд 690 млн грн;

• переобладнання будівель (казарм) під службове житло для військовослужбовців за контрактом - 97 млн ​​836 тис. грн.

Що ж стосується джерел додаткового фінансування, то це - реалізація надлишкового майна, що перебуває на балансі Міністерства оборони. А сьогодні це, зокрема, 411 вивільнених військових містечок, на території яких розташовано 6918 будинків і споруджень. Нині ж ведеться робота щодо законодавчого врегулювання механізму реалізації нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких воно розташовується. Планується проводити прозорі та відкриті публічні аукціони із залученням представників громадськості. Це дасть можливість, за оцінками Міноборони, протягом 2-3 років одержати додаткові надходження до Держбюджету до 6 млрд гривень, прискоривши тим самим перехід до сучасної професійної армії.

Чи реальне поставлене ​​завдання?

Від призову в Україні можна відмовитися, не чекаючи 2017 року. Як розповів ForUm'у експерт з військових питань, аналітик центру «Борисфен Інтел» Олег Махно, це можна зробити і в поточному році: «Ми вже в тому стані, коли будь-яка дія корисна. Шкідливими є бездіяльність, приховування реального стану справ під приводом «військової таємниці». Але всі кроки щодо реформування ЗС, виходячи з питань безпеки держави, мають бути прораховані. Потрібно також, враховуючи стан бюджету, обов'язково контролювати ефективність використання виділених для армії коштів. І якщо сьогоднішня розмова про Збройні сили в суспільстві не «для галочки», то будуть зроблені, зокрема, певні дії щодо забезпечення військових житлом. Це стане своєрідним лакмусовим папірцем у перевірці підходів нашого керівництва до питань оборони країни, до того, наскільки важлива для України людина в погонах».

У той же час, за словами Махна, пропоновані механізми реформування ЗСУ викликають низку запитань, і чи буде від реорганізації позитив, залежить від того, чи знайдуться чесні відповіді на ці питання. «Свої плюси є в армій з солдатами-строковиками, і в армій, де служать за контрактом, усе залежить від військових доктрин, державних завдань. Коли почали обговорювати контрактну армію, говорили тільки про плюси. І дуже боязко - про мінуси. Крім побутових і фінансових питань, є важливіші питання переходу на контрактну службу. Якщо сьогодні ще якось можна підготувати мотострільця, танкіста, кулеметника, то хто і як готує військовослужбовців до воєн майбутнього? Потрібні висококласні електронщики, комп'ютерники, фахівці з електронного збору інформації, програмісти. Скільки коштує такий контрактник і його підготовка? Як його використовувати? Чи впораються, наприклад, згадані 18 тисяч контрактників із завданнями, які раніше виконувалися 30 тисячами строковиків?».

Є в аналітика зауваження і до фінансування: бюджет Міноборони на поточний рік становить 15 млрд грн, а грошове утримання - 9 млрд. грн. «Втішає лише те, що намагаються думати про прожитковий мінімум військовослужбовця. Але ж армія - це витрати. Постійні. На техніку, на її оновлення, на навчання фахівців. За великим рахунком, професіоналізм військового вимірюється не його грошовим утриманням, а підготовкою, на яку потрібні кошти. Ось невеличкий приклад, фінансування підготовки ЗСУ: у 2006 році - 53,5%, у 2011 році - 82,7%.
 
Пріоритетним було фінансування в/ч ОСШР - Об'єднаних сил швидкого реагування, які отримали коштів у 7,2 рази більше, ніж ОСО - Основні сили оборони (дані з Білої книги 2011 р.). Часто наводять як приклад боєготовність армії Швейцарії, яка складається з ополчення, що зберігає особисту зброю в домашніх умовах і прибуває у частину приписки за сигналом. Це можливо лише в мононаціональній, добре організованій державі, з усталеними традиціями, пристойною економікою і т.д. Мене вже хвилює інше питання - не скільки виділено коштів у бюджеті для армії, а що буде, якщо ці кошти раптом з'являться в достатній кількості, а їх нікому буде ефективно освоїти».

У нардепа від фракції ВО «Батьківщина», заступника голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Романа Забзалюка є свій рецепт якісного реформування армії. Як зазначив парламентарій в інтерв'ю ForUm'у, сьогодні пріоритетне місце у світі займають мобільні військові формування, здатні виконувати досить складні завдання, незважаючи на нечисленність. Але в сучасних умовах професійна контрактна армія в Україні неможлива.

«Українська армія потребує прийняття цілого комплексу заходів. Це технічна модернізація, переозброєння на нові системи, починаючи з елементарних стрілецьких, і закінчуючи системами протиракетної оборони, повітряної оборони і т.п. Насамперед, потрібно формувати військовий резерв (мова йде про цивільні особи, які в разі потреби можуть бути мобілізовані, повинні бути готові до виконання своїх військових обов'язків). Зараз же адміністрація, тобто військкомати, не в змозі провести навіть військові навчання для резервного складу. А система формування резерву остаточно ламається, військові кафедри, навчальні заклади закриваються. Потрібно спочатку модернізувати армію, і поступово, паралельно з формуванням інституту підготовки потужного резерву з цивільних осіб, впроваджувати контрактну систему. А пропонована сьогодні концепція може «забити цвях» у потенціал відродження обороноздатності ЗСУ», - підкреслив Забзалюк.

Нардеп також стверджує, що сьогодні бойовий склад Збройних сил України фактично налічує не більше 60 тисяч, у той час як МВС, разом з Внутрішніми військами та інфраструктурою, - вже 380 тисяч. «І якщо хтось говорить, що в разі необхідності Внутрішні війська можуть відповісти на виклики - це абсурд. Такі підрозділи як «Беркут» не здатні виконувати бойові завдання в разі потреби оборони держави. У них тактика навчання абсолютно інша, їх потрібно перенавчати для захисту території».

У свою чергу, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Володимир Литвин заявив ForUm'у, що не підтримує ідею повного переходу на контракт. «Україна - позаблокова держава. Ми повинні мати потужну, збройну військову організацію, у якої були б усі можливості відповідати на можливі зовнішні виклики. Не можу я згадати, щоб найманці захистили Вітчизну. Вони можуть виконувати внутрішні функції, але це не призначення Міноборони. Вони добре можуть виконувати функції за межами своєї країни. І, нарешті, фінансування. Досвід свідчить, що для утримання стотисячної армії необхідно близько 8 млрд доларів. Сьогодні у нас армія майже вдвічі більша, а фінансування – менше 2 млрд доларів. Тобто, на проблему потрібно дивитися цілісно, й утримуватися від нездійсненних гасел. Така позиція Комітету».

Не згоден з колегою по парламенту і по Комітету екс-міністр оборони, нардеп від ПР Олександр Кузьмук. «Перехід на контрактну армію - це цілком реально. Для простої відміни призову додаткові кошти з Держбюджету виділяти не потрібно», - говорить він.
«Але я хочу попередити: контрактна армія - це не панацея. Панацея - це професійна армія, і саме над цим нам потрібно працювати. Якщо ставити питання тільки про контрактну армію, то це не вимагає додаткових витрат, окрім як підвищення грошового забезпечення. Але, як професійна, армія не відбудеться без збільшення фінансування, оскільки потрібно, щоб військові займалися своєю справою і їм були створені гідні умови для служби. І потрібно піднімати престиж військової служби в цілому», - резюмував екс-міністр оборони.

І наостанок

Важко посперечатися, що українська армія потребує реформу, і можливо, справді - краще менше але якісніше: тільки контрактники, сучасне озброєння, якісна підготовка, мобільність і соцпакет. Щиро хочеться сподіватися, що дії, спрямовані на оптимізацію ЗСУ, не зведуться лише до чергового скорочення. І що носити форму знову стане престижно.

Юлія Артамощенко,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1703