Незважаючи на рясні снігопади, очікувати у цьому році сильного паводку, за прогнозами синоптиків, Україні не варто.

Найбільш відчутно процес водопілля проходитиме на території Правобережної України, але його рівень буде середнім і ймовірність того, що постраждають населені пункти, дуже мала. Південним і південно-східним регіонам велика вода не загрожує. На цих територіях сніг уже переважно зійшов, тому навіть з урахуванням різкого потепління інтенсивного наповнення річок не буде.

У той же час експерти підкреслюють те, що варто звернути увагу і на соціальні аспекти паводкових процесів. У першу чергу це стосується утримання річок у належному стані. У тому числі і малих. Зокрема, що стосується недопущення захаращення їхніх русел. Адже це також може посприяти негативним наслідкам.

Зимова весна

Що ж стосується природних складових, то, за прогнозами синоптиків, до кінця лютого збережеться холодна погода без істотних опадів. «Вночі очікуються невеликі морози. Вдень температура буде близько нуля градусів. Можливе короткочасне похолодання в останні дні лютого. Опади передбачаються невеликі і матимуть помірний характер. В основному вони пройдуть у західних, північних і, можливо, у центральних областях України», - повідомила Людмила Савченко, начальник відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру. Досить холодна погода збережеться і на початку першого місяця весни. «До 8-12 березня в Україні очікується морозна погода з незначними коливаннями температур», - сповістив директор Гідрометцентру Микола Кульбіда.

Відповідно, процесів, пов'язаних з таненням снігу, поки не очікується. «Весняна повінь на річках України формується щороку. Це особливість наших річок. Процеси повені почнуться у першій половині березня», - прогнозує Вікторія Бойко, начальник відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру.

Паводкова географія

Найбільш уразливими для великої води територіями залишаються західні області України. Південним і південно-східним місцевостям, за словами фахівців, побоюватися нічого. «Сніжного покриву, танення якого визначає можливість формування весняної повені, на півдні, на південному сході України немає. Відповідно, весняний розлив буде значно нижчий попередніх багаторічних і не спричинить за собою негативних наслідків. На річках Криму ніяких надзвичайних ситуацій не очікується, оскільки там немає снігу. Найбільш складна ситуація, яка буде характеризуватися затопленням заплав річок, досягненням небезпечних позначок, підтопленням прирічкових об'єктів, територій населених пунктів може складатися у басейні Прип'яті. Це верхів'я Прип'яті та її приток у межах Рівненської, Волинської і частково Житомирської областей. На решті річок України розлив буде близьким до середнього і трохи нижче цього рівня», - зазначає Вікторія Бойко.

За її словами, все визначить характер танення снігів: інтенсивний, чи поступовий, такий, що не супроводжується додатковими опадами. На річках Закарпаття ситуація може погіршитися, тільки якщо випаде інтенсивний дощ, оскільки на даний момент там теж не такі значні запаси снігу. «За умови інтенсивного танення снігу можуть бути окремі підтоплення та затоплення водами притоки Дністра у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій та частково у Закарпатській областях. Не виключається формування досить відчутної повені саме на притоках Дністра, які впадають у нього з лівого берега на території Хмельницької, Тернопільської та, можливо, Вінницької областей», - висловлює начальник відділу гідрологічних прогнозів.

А у зв'язку з тим, що зараз найбільше снігу на прилеглих до Південного Бугу територіях і на притоках Дністра у зазначених областях, можливі досить різкі підйоми води на маленьких річках, які в Україні не завжди у найкращому стані. В цілому ж експерт зазначає, що від танення снігу цієї весни не очікується таких наслідків, які були у 2008 році у Закарпатті внаслідок інтенсивних дощів, коли велика вода завдала чималої шкоди населеним пунктам.

Вікторія Бойко також зауважує, що не повинен потягти за собою негативних наслідків і пропуск льодоходу через Дніпровський каскад, оскільки товщина криги – нижче середнього показника. «Єдине, можливе утворення заторів криги при таненні льоду в нижній течії Десни, на річці Случ, у верхів'ї Дніпровського водосховища. Такі процеси зазвичай супроводжуються різкими підйомами рівня води і короткочасними затопленнями територій Київської області. Сподіваємося, що населених пунктів це не торкнеться», - говорить вона. Разом з тим, у прес-службі ДержНС стверджують, що відомство виключає можливість підтоплень у Києві під час весняного водопілля. «Київ не підтопить. Через нього проходить одна із основних річок – Дніпро. Ця річка регульована, тому негативних наслідків не очікуємо», - заявив заступник директора департаменту управління рятувальними силами ДержНС Микола Чечоткін. У той же час директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда зазначив, що максимальний рівень весняного водопілля у Києві у нинішньому році складе 600-640 см вище умовного нуля, тоді як середній рівень весняного водопілля становить 715 см.

Вікторія Бойко, у свою чергу, стверджує, що вплинути штучним шляхом на процес протікання паводків неможливо. «Якщо є достатньо велика кількість снігу і річки наповнюються водою у результаті його танення, то змінити це якимось чином або направити цей сніг в інший бік не можна. Можна тільки зменшувати негативні наслідки шляхом правильної експлуатації ставків, водосховищ... Населені пункти захищаються дамбами», - пояснює Бойко.

Готовність номер один

Поки синоптики діляться своїми прогнозами, готовність у всеозброєнні зустріти стихію декларують відомства, що ввійшли до Міжвідомчого оперативного штабу. За словами Михайла Болотських, глави Держслужби з надзвичайних ситуацій, розроблено детальний План реагування, яким передбачено розрахунок усіх сил і засобів, які можуть бути задіяні у разі великої води. Він зазначив, що високого паводку зі значними негативними наслідками у нинішньому році в Україні не очікується. «Звичайно, існують природні катаклізми, які неможливо передбачити. Але я хочу з повною відповідальністю запевнити, що Державна служба з надзвичайних ситуацій як ніколи якісно і завчасно почала підготовку до всіх можливих подій», - заявив він у ході брифінгу.

У той же час глава Держслужби зазначив, що ідеалізувати ситуацію не варто, і проблеми все ж існують. «Зокрема, місцева влада неефективно виконує роботу з очищення русел річок, систем водовідведення, дренажних систем, підтримання у належному стані гідроспоруд. Але поки складної метеорологічної ситуації не було і немає, ми маємо намір проводити перевірки і маємо досить часу для ліквідації недоліків. Ніяких причин для паніки немає. Ми продовжуємо моніторинг. І в будь-якому випадку готові ефективно та якісно організувати захист наших територій», - підкреслив він.

Вказують на подібну проблему і екологи. «В Україні дійсно почастішали повені. Раніше це відбувалося раз на сторіччя. А зараз – кожні 5-7 років. Якщо говорити про Дунай і Закарпаття, то є питання господарювання річок. Вони забруднені сміттям. І не треба будувати будинки і будівлі у заплавах», - зазначає Ярослав Мовчан, голова Національного екологічного центру України.

Болотських також додав, що окремо проведено розрахунок і визначений порядок дій сил щодо захисту гідроспоруд Дніпровського каскаду. Передбачено захист гребель і дамб, а також енергогенеруючих гідроагрегатів ГЕС. Крім цього, днями, під час засідання Міжвідомчої комісії на Київській ГЕС, перший заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Данилюк заявив, що весняна повінь не становить загрози для Київської гідроелектростанції. За його словами, у цьому році значної повені не очікується, і ситуація на водних об'єктах контролюється. «За останніми даними, по Дніпровському каскаду вільний об'єм становить 6,7 млн ​​ куб м. За Дністровським водосховищем є майже 0,5 млн куб м. Цього достатньо для прийняття паводкової води», - зазначив Данилюк. Позитивно оцінив ситуацію на водних об'єктах України і головний інженер, заступник генерального директора ВАТ «Укргідроенерго» Вадим Рассовський.

Залишається сподіватися, що природа не внесе свої корективи у такі досить оптимістичні прогнози, а відповідні структури дійсно зуміють вчасно відреагувати на всі виклики.

Для довідки:

Згідно з планом безаварійного пропуску паводку і сходження криги, у разі небезпеки передбачається можливість залучення до ліквідації НС 42470 чоловік особового складу, 5032 одиниць основної техніки, 833 засобів подолання водних перешкод, 90 піротехнічних розрахунків, 14 літальних апаратів різного призначення.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

643