Міністр охорони здоров'я України Раїса Богатирьова заявляє, що є твердим прихильником диспансеризації і регулярних профілактичних оглядів.

«Думаю, кожна людина, особливо та, яка наближається до літнього віку, повинна робити це навіть не раз на рік, а кожні півроку», - заявила міністр, відповідаючи на запитання читачів газети «Комсомольська правда в Україні» під час «гарячої лінії» .

Враховуючи сьогоднішню статистику захворюваності, поява нових хвороб і перетворення старих хвороб у більш підступні форми, це питання є дуже актуальним.

На думку Богатирьової, не слід забувати про той позитивний досвід, який існував у цій сфері в радянський час, і переймати його, враховуючи деякі недоліки, які були пов'язані з гонитвою за кількісними показниками на шкоду якості.

«Підходячи до цього питання з позицій сьогоднішнього дня, я хотіла б підкреслити, що диспансеризація і профілактика - це, без перебільшення, мільйони врятованих життів наших громадян», - зазначила керівник МОЗ.

Богатирьова підкреслила, що було б добре, якби вітчизняні законодавці прийняли норму про обов'язкові профілактичні огляди, а роботодавці взяли на себе обов'язок організувати та забезпечити регулярні медичні огляди своїх співробітників.

Але головним популяризатором і пропагандистом обов'язкових оглядів громадян, за словами міністра охорони здоров'я, має стати сімейний лікар. «І це передбачено медичною реформою», - підкреслила Богатирьова. Адже, будучи лікарем всієї родини, сімейний лікар володіє унікальною інформацією про стан здоров'я кількох поколінь, у тому числі про спадкові та набуті захворювання, і може скласти оптимальну програму профілактики для конкретного пацієнта.

«Втім, навіть висококваліфікований лікар не в змозі вилікувати хворого, якщо він сам байдужий до якості власного життя. Країни, яким за останні 30 років вдалося домогтися істотного зниження смертності від серцево-судинних захворювань, зокрема, США, Австралія, Фінляндія, Польща та інші, використовували концепцію факторів ризику при розробці та реалізації національних профілактичних програм», - зазначила міністр. Наприклад, у Фінляндії, за її словами, зниження на 82% смертності від ішемічної хвороби серця у значній мірі обумовлене зменшенням рівня високого артеріального тиску, вмісту холестерину і відмовою від куріння.

На переконання Богатирьової, спонукати наших громадян більш уважно і обережно ставитися до власного здоров'я - завдання, яке виходить за рамки суто медичної проблеми. Тому профілактика захворювань, яка є найбільш дешевим засобом отримати цінний продукт - здоров'я, повинна стати завданням для всіх сфер життєдіяльності суспільства, для всіх громадян, громадських і політичних організацій, засобів масової інформації.

«Вважаю за необхідне для України запозичити кращий досвід санітарно-просвітницької діяльності економічно розвинутих країн: пропаганда здорового способу життя, підтримка, у тому числі, матеріальна, зацікавленості людини у збереженні власного здоров'я, створення індивідуальної програми профілактики захворювань для кожного та інше», - підкреслила міністр.

Для того, щоб важливість профілактики не залишалася лише декларацією, зазначила Богатирьова, в Україні планується створення дієвих структур: центрів з контролю і профілактики захворювань.

«Це сприятиме істотному посиленню наших можливостей прогнозу і планування санітарних заходів попереджувального спрямування. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблено: створено Український центр з контролю і профілактики соціально небезпечних захворювань», - повідомила міністр. При цьому вона навела слова глави Всесвітньої організації охорони здоров'я Маргарет Чен, яка назвала профілактику серцем суспільної охорони здоров'я, а справедливість - його душею.

«Під справедливістю треба розуміти доступність і рівність до медичних послуг всіх громадян, незалежно від віку, статі, місця проживання та фінансових можливостей», - пояснила керівник МОЗ.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

249