Експерти констатують, що Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) надасть Україні позику у розмірі 300 млн євро на реалізацію проекту «Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій» завдяки відкритості перед Енергетичним співтовариством.

«Якщо не відбудеться ніяких ускладнень з боку України, то нам повинні надати кредит на модернізацію та підвищення безпеки АЕС. На користь цього говорить відкритість України перед Енергетичним співтовариством, МАГАТЕ, Європейським союзом. Наприклад, зайвий раз про це свідчить те, що Україна разом зі Швейцарією є єдиними державами, які приєдналися до європейських стрес-тестів АЕС, не будучи членами ЄС. Згідно з вітчизняним законодавством, відповідна перевірка цих об'єктів проходить один раз на десять років, тоді як завдяки приєднанню до європейської ініціативи ми провели позачергову переоцінку безпеки наших енергоблоків. Відповідні місії за участю європейських експертів відвідали наші АЕС і підтвердили висновки українських фахівців щодо рівня безпеки діючих АЕС», - розповідає експерт з енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, директор з інформації та зв'язків з громадськістю асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна.

Експерт нагадує, що, крім цього, Україна 5 років тому також проводила позачергову перевірку власних АЕС перед енергетичним співтовариством. «Варто згадати, що протягом 2007-2008 років у рамках Меморандуму між Україною та ЄС про взаємодію в енергетичній сфері з 2005 року, у нас реалізовувався за участю численних зарубіжних експертів проект перевірки безпеки вітчизняних АЕС за кількома напрямами, зокрема, на предмет проектної безпеки. Справа у тому, що наші АЕС, які були побудовані ще у 70-80-х роках, за 20 років експлуатації в незалежній Україні були модернізовані в сегменті безпеки і приведені до сучасних вимог. Європейці це оцінили. Якби відповідну модернізацію зробили на Фукусімі-1, то світ не мав би таких негативних наслідків вибуху на цій АЕС. У нас же відкрили всю проектну документацію», - зазначає фахівець.

У той же час, на її думку, питання надання кредиту не варто пов'язувати з проведенням у 2011 році Донорської конференції зі збору коштів на фінансування чорнобильських проектів і в цілому зі спробою світового співтовариства запобігти повторенню аварії на ЧАЕС. «Питання кредиту на підвищення безпеки діючих АЕС не треба пов'язувати з Чорнобилем, оскільки на ЧАЕС уже реалізуються міжнародні проекти, розпочаті наприкінці 90-х років минулого століття. Якщо у радянські часи виробничі показники йшли попереду безпеки виробництва, то сьогодні ж на першому місці в усьому світі - ядерна та радіаційна безпека діючих АЕС», - констатує фахівець.

Експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко також прогнозує задовільний результат переговорів щодо отримання кредиту на модернізацію АЕС. «Нині діючі українські АЕС відповідають міжнародним стандартам, і взагалі Україна виступає дисциплінованим учасником міжнародного енергетичного співтовариства, зокрема, у питаннях безпеки енергоблоків, тому не бачу перешкод для отримання кредиту», - запевняє фахівець.

Нагадаємо, що з 21 по 24 січня 2013 року у Лондоні відбулися офіційні переговори між делегацією України та ЄБРР щодо отримання позики у розмірі 300 млн євро на реалізацію проекту «Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій». Результатом переговорів стало парафування Гарантійної угоди між Україною та ЄБРР і Кредитної угоди між НАЕК «Енергоатом» та ЄБРР. У лютому планується проведення переговорів з Євратомом з метою отримання позики у розмірі 300 млн євро на реалізацію зазначеного проекту.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

173