Циркове закулісся: Який він - дім циркачів і чотириногих артистів?

У Національному цирку України стартувала нова програма «Від серця до серця», яка триватиме до 19 травня. Перед її офіційним відкриттям кореспондентам ForUm'у вдалося побувати на головному манежі країни і навіть зазирнути за його лаштунки. В яких умовах живуть тварини, як їх дресирують і де гримуються самі артисти - все це ми побачили на власні очі.

Сцена столичного цирку без глядача виглядає сірувато: старі лавки і непроглядна темрява, що періодично настає через налаштування освітлення перед виступом. До того ж холодно так, що доводиться сидіти одягненим. Але працівники цирку обіцяють, що скоро стане тепліше, адже арена лише відкривається...

Радувати око столичних глядачів упродовж чотирьох місяців будуть переважно українські артисти. У програмі тільки три номери за участю зарубіжних циркачів.

 

 

Людмила Шевченко - генеральний директор, художній керівник Національного цирку України, Народна артистка України та СРСР у свою чергу зазначає, що нова програма дуже різножанрова. «Цього разу у нас працюють артисти-рекордсмени. Можу похвалитися тим, що артисти будь-якого жанру в своїх номерах виконують рекордні трюки », - ділиться Людмила Олексіївна. За її словами, здивування викличуть також номери з тваринами. Серед чотириногих артистів варто очікувати ведмедів, коней, поні, дресированих мавпочок, пуделів. Сенсація цього сезону - морж Султан.

А ось любителі тигрів і левів будуть засмучені. Хижаків із сімейства котячих цього разу в програмі немає. У цілому, за словами Людмили Шевченко, з тваринами сьогодні в цирку проблематично. «Причини різні. Особливо напружена ситуація з кіньми. Я завжди кажу, що якщо на манежі не буде коней, то він може бути яким завгодно: квадратним, трикутним. З великими труднощами, але поки вдається зберегти ось ці старі традиції кінних номерів», - розповідає вона.

Після спілкування з директором вирушаємо за лаштунки. Перше, що підказує, де шукати «гримерку мимовільних артистів», - це запах. Як говориться, йдемо «на нюх» і не помиляємося. Ось у такій свого роду комунальній квартирі живуть циркові коні.

 

 

 

 

Алану, а саме так звуть цього чорногривого коня, 11 років. Його саме готують до виходу на манеж: чистять копита, щоб бруд не потрапив на сцену. Але його господар навіть не підозрює, що він збирається «викинути» під час номеру...

Неподалік, навпаки, ще одна «гримерка». Там розташувалася поні. Цій конячці до виходу на сцену більше двох годин, але вона вже в повному обмундируванні. За сценарієм - вона поні, яка мріяла стати зеброю.

 

 

Це білогриве лоша також скоро виступатиме, а поки підживлюється.

 

 

Як розповідає робітник, який доглядає за ними, годують коней переважно сіном, вівсом, морквою і капустою. Також готується спеціальна каша.

А ось і родзинка програми - семисоткілограмовий морж Султан, який народився на Чукотці. Хоча його досвід на манежі ще невеликий, він встиг вже виступити у кількох українських цирках. До Києва морж приїхав із ялтинського театру морських тварин. Крізь величезні прути клітки вусатий артист висовує свій ніс і роздивляється журналістів, які прийшли його провідати.

 

 

Позаду моржа знаходиться ванна, в якій він і приймає властиві йому від природи водні процедури. Воду йому міняють кожні 3-4 дні. Важливо, щоб температура повітря не була занадто високою, і щоб не було протягів. Як виявилося, морж схильний до застуди. За словами Людмили Шевченко, клопоту з ним вистачає. За своє нетривале перебування в цирку він встиг виплеснути не одну тонну води.

 

 

Поруч із Султаном його новий дресирувальник Сергій Свіщенко. Вони демонструють прямо в клітці один з трюків, які входять до програми: без жодних зусиль морж надуває повітряну кульку.

Утримування такої екзотичної тварини обходиться недешево, говорить Сергій. Конкретних цифр не називає, але озвучує раціон харчування. «За день він з'їдає від 20 до 25 кг риби. Наприклад: 10 кг мойви, 10 кг кальмарів і 5 кг салатів», - розповідає дресирувальник.
А в цій клітці, неподалік від самого манежу, живуть Яна і Катя - ведмедиці-циркачки, які вміють їздити на велосипедах і самокатах.

 

 

Вони різного віку (16 і 14 років), тому виступають окремо. «До 19 травня їх чекає гаряча пора виступів», - говорить наставник клишоногих Валерій Степаненко. Яну і Катю взяли в цирк із зоопарку. «Ведмедів для виступів на манежі беруть переважно з неволі. Ці молоді. Працювати в цирку їм можна ще років 10», - додає артист. За його словами, ці тварини мають дуже добру пам'ять. Навіть якщо вони простоюють, все одно пам'ятають номер. А на запитання «чи випускають їх на сцену в разі хвороби», він відповідає: «Ведмеді не хворіють».

У цей час за його спиною лунає стукіт по клітці і ведмежий рев. «Жебракують», - говорить дресирувальник.

 

 

Поки не з'їли по шматочку рафінованого цукру, бити лапами у двері клітки звірі не переставали.

А ось тут на найближчі чотири місяці влаштувалися дресировані пуделі. Двері до них журналістам чомусь так і не відчинили. Спроба зайти увінчалася неймовірним гавкотом.

 

 

А ось так живеться голубу...

 

 

Після тварин кореспонденти ForUm'у вирішили заглянути і в гримерні до циркачів. Ось до виступу готується клоун з дуету «Онуки капітана Шмідта» Сергій Калганов.

 

 

Він відкриває секрет клоунського макіяжу. «Ми закінчили циркове училище. Колишній клоун Анатолій Смиков, який викладав у нас, казав, що людина повинна бути художником, скульптором свого обличчя. Потрібно розставити основні акценти на своєму обличчі. Ось дивимося, коли людина виходить на мороз, що у неї червоніє? Щоки, ніс і т.д. Тому всі ці місця ми виділяємо. Щоб на манежі їх було видно. А далі вже малюємо те, що «грає». Ось моєму колезі Олегу підказали, що він повинен виглядати більш старшим. І він намалював собі для образу вуса. Я виділяю очі», - розповідає заслужений артист Росії.

 

«Смішити людей насправді складно. Але секретів цієї майстерності немає. Просто потрібно дуже сильно полюбити цирк, свою професію, дуже любити глядача», - говорить Сергій Калганов. Також він запевняє, що в глядацький зал для номерів ніколи нікого не підсаджує. І відкриває «таємницю», хто ж стає «жертвою» клоунади. «Під час вистави я вибираю собі чоловіка. Мені для номера потрібен саме чоловік. Тут немає секретів. Я просто дивлюся, як він реагує на номери. Буває такий ось сумний, а я все одно до нього йду, бо відчуваю, що він зі мною гратиме. А є такі жваві глядачі, які в процесі репризи теж починають грати і тим самим псують мені номер», - ділиться клоун зі стажем.

Поспілкувавшись з артистами, ми вирішили просто пройтися за лаштунками. На виході з манежу розташувався ось такий реквізит.

 

 

Через деякий час на цьому ж місці готуються до виходу самі циркачі. Переодягаються, розминаються, повторюють основні трюки.

 

 

Деякі перед виходом на сцену про щось розмовляють за дверима гримерки.

 

 

Тим часом у глядацькому залі збираються гості. На вході найменших шанувальників цирку зустрічає міні-магазин. Мечі, палички, вушка та інші дрібниці, які світяться, обійдуться відвідувачам від 25 до 60 гривень.

 

 

І ось починається сама вистава. Відкривають програму акробати.

 

 

 

Наступними веселять публіку комічні жонглери на сходах.

 

 

Знайомі клоуни.

 

 

А ось і невдалий вихід коня Алана. Разом з наїзником він падає на вході. Зал завмирає. На щастя, він встає, робить пару трюків і відправляється за лаштунки.

 

 

Пізніше на манежі з'являється володар срібного призу на Міжнародному фестивалі в Цирку Нікуліна та бронзової нагороди на фестивалі у Чехії Анастасія Макєєва. Вона представляє новий номер у жанрі повітряної гімнастики.

 

 

Полоскотати нерви глядачам готові також канатохідці й еквілібристи.

 

 

 

 

 

Дочекалися свого виходу і чотириногі артисти.

 

 

 

 

 

 

Такими ось зусиллями створюються нові номери і трюки. Сподіваємося, що всі артисти, в тому числі і ті, яким доводиться жити в клітках, виконують свою роботу із задоволенням.