У Незалежній асоціації банків України переконані, що встановлені Міністерством юстиції правила примусової реалізації нерухомого майна створюють преференції для недобросовісних боржників, які мають прострочені платежі за раніше отриманими кредитами, повідомляє прес-служба НАБУ.
Мова йде про підпункт 4.5.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Мін'юстом 2 квітня 2012 року. Згідно з цим документом, при передачі на примусову реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, потрібен попередній дозвіл органів опіки та піклування.
Ця норма фактично унеможливлює реалізацію такої заставної нерухомості. Вона активно використовується недобросовісними боржниками, які переконані, що можуть не виконувати своїх зобов'язань, і при цьому їм не загрожує примусове виселення.
«Юридична норма, яка дозволяє ухилятися від виконання боргових зобов'язань, є нелогічною і абсурдною з точки зору економічної логіки. Більше того, вона не базується на положеннях чинного законодавства України і навіть суперечить йому. У зв'язку з цим низка фінансово-кредитних установ намагаються в судовому порядку довести неправомірність цієї новації Мін'юсту», - заявляють представники банків-членів НАБУ.
Однак кредитори не можуть протистояти шахрайським схемам позичальників з реєстрацією неповнолітніх у тих житлових приміщеннях, які передавалися в іпотеку банку і де на момент кредиту відсутні права власності або користування неповнолітніх. Крім цього, навіть наявність дозволу органів опіки та піклування на передачу нерухомого майна в іпотеку на момент укладення іпотечного договору не захищає законних прав банку як кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Таким чином, несумлінні боржники отримують своєрідну «індульгенцію» на уникнення майнової відповідальності за небажання виконувати свої договірні зобов'язання.
У даній ситуації порушення раніше досягнутих домовленостей має негативні наслідки не тільки для кредиторів. Як відомо, і банки, і кредитні спілки оперують і видають у кредит не власні, а залучені від вкладників чи від учасників спілки кошти. Таким чином, неповернення іпотечних кредитів ставить під загрозу виконання фінансово-кредитними установами своїх зобов'язань перед вкладниками та інвесторами.
Практикуючі юристи звертають увагу, що ситуація з неможливістю повернення наданих у борг коштів торкнеться не тільки банків. Так, Анатолій Жуков, адвокат, член Комітету НАБУ з питань захисту прав кредиторів, зазначає, що пункт 4.5.9 перешкоджає виконанню не тільки судових рішень про стягнення заборгованості за іпотечними кредитами, але й будь-яких судових рішень про стягнення коштів, оскільки такі рішення повинні виконуватися за рахунок всього рухомого і нерухомого майна, яке належить боржнику. Крім того, встановлення державою цього правила фактично означає вилучення з обігу не тільки банків, але й кредитних спілок та громадян сум, присуджених судом до стягнення на термін до настання повноліття дітей, що мають право на житло боржника.
Леся Насекан, заступник керівника Юридичного департаменту Першого Українського Міжнародного Банку (ПУМБ), переконана, що положення п.4.5.9. Інструкції є несправедливими і можуть призвести до подальшої стагнації на ринку нерухомості через відмову банків кредитувати фізичних осіб під заставу нерухомого майна. Як наслідок, насамперед, постраждають громадяни України, які не зможуть придбати житло у кредит.
«Надання кредитів на купівлю житла або під заставу нерухомості стало для банків дуже ризикованою операцією. Якщо раніше банк розумів, що у випадку неплатоспроможності позичальника він зможе повернути кредитні кошти за рахунок продажу заставного майна, то тепер він залишається взагалі без застави. Кожен позичальник, отримавши кредит у банку на купівлю житла, вже на наступний день може зареєструвати у купленій квартирі дитину - свою власну, родичів, знайомих, і тоді кредит вже можна не повертати, тому що забрати квартиру у нього вже не мають права. Коли дитина стане повнолітньою, можна буде зареєструвати іншу. І так по колу, поки банк не відмовиться від будь-яких спроб стягнути квартиру. Який при таких умовах банкам сенс видавати іпотечні кредити? І як банк зможе пояснити своїм вкладникам те, що він надає кредити без забезпечення? Висновок тільки один: якщо даний пункт інструкції найближчим часом не буде скасовано, про іпотечні кредити країні доведеться забути», - зазначає Олена Єрмолова, директор департаменту врегулювання боргових конфліктів «Укргазбанку».
Згідно з інформацією, яку банки надали НАБУ, через введення Мін'юстом вищеназваної незаконної норми вони вже відчувають чималі фінансові втрати. Так, за даними тільки чотирьох банків з першої групи, за їх позовами на підставі підпункту 4.5.9. закриті або потенційно будуть закриті 129 провадження. Свої збитки від цього вони оцінюють у майже 74 млн грн.
Неповернення коштів очікують всі банки, незалежно від групи класифікації. Так, наприклад, за даними банку другої групи, за його позовом закрито вже 4 провадження більш ніж на 2 млн. грн, втрати банку з третьої групи можуть скласти 316,791 тис. грн, також закриті 2 позови банку четвертої групи на 409,5 тис. грн.
Олександр Ярецький, член Комітету НАБУ з питань захисту прав кредиторів, вважає, що зазначена норма ставить під загрозу успішність реалізації ініційованої Президентом України Віктором Януковичем програми забезпечення доступним житлом. Такі кредити також підпадають під зазначені ризики неповернення і неможливості стягнення заборгованості за рахунок оформленої іпотеки. «Суспільство має усвідомлювати, що за наявності зазначеної норми на іпотеці в Україні можна поставити хрест», - відверто говорить банкір.
«Приєднання до судового спору банку «Фінанси та Кредит» викликане об'єктивною необхідністю уникнення фінансових втрат при поверненні через органи Державної виконавчої служби проблемної заборгованості по іпотечних кредитах. Більшість виконавчих проваджень «зависли» на етапі спроб втілення в життя нововведень Мін'юсту. Затримку викликають як направлення самих запитів ДІС, так і отримання відповіді на них від органів опіки та піклування», - зазначає директор центру по роботі з проблемними активами банку «Фінанси та Кредит» Сергій Мотайло. При цьому він підкреслює, що банки не зацікавлені у розірванні договірних відносин, і в разі появи у позичальника тимчасових фінансових труднощів банк завжди згоден йти назустріч клієнтові.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом