Ісламісти з Малі захопили в заручники європейців

Ісламісти з Малі, які напали 16 січня на газове родовище «Ін Аменас» в Алжирі, захопили 41 заручника - громадян європейських країн і США. Серед викрадених - 13 норвежців, семеро американців, британці, французи та ірландці. За останніми даними, під час нападу двоє представників ЄС були вбиті.

Алжирські терористи, що захопили іноземних заручників, вимагають надати їм 20 повнопривідних автомобілів з достатньою кількістю палива і безпечний коридор до кордону з Малі, повідомляє в четвер газета «Аль-Хабар». Якщо умови не будуть виконані, бойовики погрожують вбити заручників, передають РІА «Новости».

У середу вранці близько 20 терористів на трьох джипах напали на іноземних та алжирських фахівців, які працювали на родовищі природного газу в пустелі в районі міста Ін-Аменас за 100 кілометрів від кордону з Лівією. Увірвавшись в містечко, де проживають і працюють фахівці, бойовики зайняли частину будівлі і досі утримують там не менше 20 іноземних заручників, серед яких громадяни США, Франції, Великобританії, Норвегії та Японії. Алжирські заручники, за даними ЗМІ, були відпущені терористами. За іншими даними, в полоні терористів залишаються понад 40 людей.

Повідомляється, що співробітники охорони і жандарми вчинили опір бандитам, є вбиті і поранені з обох сторін. Після сутичок терористи спробували сховатися, але були блоковані військовими, що прибули до місця події. МВС заявляє, що бойовики хотіли вивезти заручників за межі Алжиру. Наразі терористи разом із заручниками блоковані силами безпеки. Влада країни вже заявила, що не має наміру вести переговори з бандитами і виконувати їхні вимоги.

Про вимоги терористів надходить різна інформація. За одними даними, вони закликають звільнити сотню ісламістів з алжирських в'язниць, за іншими - вимагають припинити військове втручання Франції в Малі.

У 1990-х роках Алжир пережив «чорне десятиліття» - епоху тотальної війни з релігійними екстремістами, яка забрала життя 200 000 алжирців. Зупинити насильство вдалося тільки завдяки жорстким діям армії і спецслужб, а також політиці національного примирення, яку проводив президент Абдельазіз Бурефліка. В останні роки ситуація в країні стабілізувалася.