Поговоримо по-дорослому? Батькам пропонують «пошептатися» про дітей

У Міністерстві охорони здоров'я хочуть дати бій пияцтву і наркоманії серед школярів та їхніх батьків. Правда, на перших порах діяти вирішили обережно і ввести лише блок профілактичних робіт з татами і мамами учнів. Відбуватиметься даний захід у медустанові, куди батьки приводять своїх дітей на щорічний плановий огляд.

Отже, згідно з приписами МОЗ, тепер не тільки учні заглядатимуть у кабінет до педіатра або лікаря загальної практики, а й дорослі. Їм медик видаватиме кілька анкет. У них батьки повинні будуть відповісти на низку запитань про себе, свою дитину і її поведінку. Після того як тата й мами розставлять «галочки», вони можуть скласти анкети й абсолютно спокійно заховати їх до себе в кишеню. А можуть віддати медикам - усе залежить від їх доброї волі.

 

Але навіть якщо батьки вирішать залишити анкети при собі, лікар все одно буде зобов'язаний розповісти, що означають відповіді на ті чи інші запитання, дати рекомендації щодо відносин з дитиною. У разі передачі мамою чи татом паперів лікареві він буде зобов'язаний вивчити інформацію. «Якщо він побачить, що фактори ризику (вживання алкоголю, наркотиків. - Ред.) існують, то повинен буде залучити лікаря-нарколога, дитячого невролога або дитячого психіатра, щоб комплексно допомогти родині й нівелювати фактори ризику», - розповіла начальник управління охорони материнства і дитинства Міністерства охорони здоров'я Альона Терещенко.

Отже, щоб з'ясувати, хто курить, а хто п'є, і дати з цього приводу слушну пораду, МОЗ розробило декілька опитувальників. Перший - для батьків найменших - учнів віком від шести до восьми років. «Якщо у сім'ї є негативні приклади вживання наркотиків або алкоголю, то, на жаль, це може бути фактором ризику, що дитина також вживає або вживатиме алкоголь і наркотики у майбутньому», - пояснила Альона Терещенко.

Спочатку анкета для батьків малюків здається простою. Мами і тата повинні відповісти, чи розповідає дитина про свої справи у школі, чи цікавляться дорослі життям чада, а також, чи є в родині чіткі правила щодо вживання алкоголю та наркотиків (!). Чим більше «так» скажуть батьки, тим менше ризиків для підростаючого покоління. У другій частині анкети - питання серйозніші, що стосуються вже психологічних особливостей малюка. Дорослий повинен відповісти, чи знає дитина, що таке «тиск» з боку інших людей, і чи вміє вона «ефективно переживати невдачі».

Для батьків школярів у віці від 9 до 18 - свій опитувальник. Він уже більше схожий на допомогу з викриття юних алкоголіків і наркоманів. Тата й мами повинні відповісти, чи відбуваються різкі зміни в поведінці дитини, чи є у неї на руках сліди від ін'єкцій, чи пропадають з дому речі та гроші, чи знаходять вони в будинку шприци, голки та гумові джгути. І, звичайно, трохи запитань з психології - що любить читати дитина, яку музику слухає, про що мріє. Якщо мама чи тато цього не знають - пора поцікавитися, радять у МОЗ. До обох анкет - для батьків найменших і школярів - додаються блоки з рекомендаціями. У них мама або тато можуть дізнатися, як ефективно спілкуватися з дитиною, на які теми важливо говорити і т.д.

 

Домогосподарка Олеся, мама першокласника, такій ініціативі тільки рада. «Багато батьків думають, що займатися вихованням повинна лише школа. Або, що достатньо показати дитині алкоголіка, щоб вона злякалася і зрозуміла, що зловживання спиртним - це зло. Дані МОЗ рекомендації розвінчують ці міфи. Я сама пам'ятаю, як у школі нас водили на фільм «Реквієм про мрію» - про наркоманів. Ми тоді багато сміялися, думали, що це занадто далеко від нас.

 

Потім деякі мої однокласники, батьки яких не дуже сумлінно займалися їхнім вихованням, самі почали зловживати алкоголем, приймати наркотики. Думаю, якби їхні тата і мами приділяли їм більше уваги, така проблема не виникла б», - розповіла вона.

Директор Міжнародного гуманітарного центру «Розрада», кандидат психологічних наук Валентина Бондаровська після вивчення анкет також зазначила, що рекомендації складені добре. Але в самих анкетах, на її думку, є огріхи. «Батьки не зможуть точно відповісти, чи поважає себе дитина. Вони не знають. Тут потрібні ситуативні питання, наприклад, як ваш син або донька реагує на ту чи іншу ситуацію. Тільки виходячи з таких відповідей, можна буде зробити висновок, поважає себе дитина чи ні», - підкреслила вона.

 

Чесно брешеш?

Поганий приклад, як відомо, заразливий. Особливо, якщо його подають дорослі. Тому чиновники Мінохоронздоров'я розробили спеціальну анкету для тих батьків, які вживають алкоголь або наркотичні речовини. А оскільки абсолютно непитущі люди у нас зустрічаються рідко, то опитувальник, очевидно, доведеться заповнювати дуже багатьом татам і мамам.

Щоб з'ясувати, наскільки ефективні анкети на практиці, віддаємо текст опитувальника 27-річному підприємцю Миколі, батькові шестирічної доньки. Після перших п'яти запитань він починає помітно дратуватися. «Чи часто ви обіцяли собі і не виконували обіцянку контролювати вживання алкоголю? Чи виникає у вас бажання і надалі випивати, тоді як ваші друзі вважають, що їм достатньо?» - зачитує він уголос. «Ніколи не доходило до того, щоб обіцяти собі не пити! А що стосується продовження «банкету», то це залежить від того, з ким пити. Моя дружина, наприклад, за станом здоров'я не може осилити більше одного келиха вина. Буває, вона п'є сік, а я далі «святкую». І що в цьому поганого?» - дивується Микола. І підбиває підсумок: анкета йому не подобається.

Опитані ForUm'ом фахівці також були не у захваті від блоку запитань для дорослих. «Анкета, що заповнюється мамами і татами, на мій погляд, не буде інформативною. Чітко сказати, чи є проблема, можна тільки при особистому контакті», - стверджує лікар-психіатр Павло Дупленко.

Його підтримує і Валентина Бондаровська: «Батьки правду не скажуть. Класичний приклад - алкоголік завжди всіх запевнятиме, що він може кинути пити у будь-який момент. Такі питання не можна ставити прямо, з передбачуваними відповідями «так-ні». Правильніше було б скласти п’ятифакторну анкету, де передбачені варіанти «іноді», «рідко», «часто».

Тобто за прикладом соціологічного опитування», - підкреслила психолог. На її думку, заплутати батьків може і нечітке формулювання запитань. «Наприклад, «Чи звично для вас пити багато алкогольних напоїв після образи, неприємностей або важкого робочого дня?». Запитувати, багато чи небагато п'є людина, - нелогічно, бо як «багато» в розумінні одних - це сто грам, інших - не менше літра», - зазначила вона.

Синиця, яка краща за журавля

Згідно з даними Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка, 76% українських підлітків вживали алкоголь впродовж останнього року. «При цьому дівчата не відстають від хлопців», - розповіла на одній з прес-конференцій директор інституту Тетяна Бондар.

 

Проблема очевидна, що і пояснює прагнення МОЗ звернути увагу батьків на підлітків, що курять і п’ють. Правда, кандидат медичних наук, лікар-психіатр і нарколог Андрій Карачевський вважає, що найправильніше - не говорити про негатив, у даному випадку - про алкоголь і наркотики, а давати позитивний посил. Наприклад, популяризувати здоровий спосіб, заняття спортом. «Звичайно, добре, що хоч щось у нас намагаються зробити. Але для ефективної роботи з дітьми у цьому напрямі повинна бути відповідна служба. А її в Україні, на жаль, немає», - скаржиться він.

Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко у коментарі ForUm'у визнав, що одним лише анкетуванням проблему вживання алкоголю та наркотиків серед молоді вирішити неможливо. «Така програма важлива, тому що рівень вживання алкоголю серед нашої молоді достатньо високий. Звичайно, держава повинна реагувати на ці виклики. І в цій ситуації профілактична робота - не просто важлива, вона необхідна. Головне, щоб усе це не перетворилося на профанацію. Але, крім того, повинен бути ще прийнятий цілий комплекс заходів, які стосуватимуться фізичного виховання у школах і в позашкільний час. Потрібно проводити лекції про здоровий спосіб життя, розвивати позакласну освіту», - зазначив він.

При цьому дитячий омбудсмен також зазначив, що програма містить у собі підводні камені. Зокрема, за допомогою анкет може бути розголошена конфіденційна інформація про учнів та їхніх батьків. «Не можна віддавати ці анкети дітям, щоб вони передавали їх татам і мамам. Формальність тут може занапастити всю ідею, породити недовіру до цієї програми», - підкреслив Юрій Павленко.

Те, що таємне і дуже особисте, може стати явним через чиюсь недбалість, попереджає і професор, завідувач кафедри психології, педагогіки та конфліктології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андрій Гірник. «У своїй практиці я стикався з випадками, коли шкільні психологи не дотримувалися норм етики досліджень і розголошували отриману інформацію педагогічному колективу школи. Тому вкрай важлива кваліфікація тих, хто працюватиме з анкетами», - підкреслив він. Чи варто говорити, який стрес може пережити учень, якщо його однокласники дізнаються, що його батьків «трясе» вранці або у них трапляються провали в пам'яті.

Втім, у МОЗ наводять свої аргументи на користь анкетування - батьки будуть заповнювати опитувальники у медичних установах, а не в школах, тому ризик «витоку інформації» набагато знижується. І що найважливіше - батьки, як ми писали вище, не зобов'язані віддавати заповнені анкети. А от послухати поради досвідченого лікаря - ніколи не буде зайвим.

 

Головне, щоб мами і тата були готові прислухатися до рекомендацій медика, а не починали запевняти, що з їхніми дітьми «такого ніколи не трапиться».