Перший тиждень післявиборної лихоманки минув. Пристрасті і розчарування переможців та переможених поволі стихають, на їх зміну приходять більш тверезі думки. Перш за все нині усіх хвилює запитання: а що ж буде далі? Прокментувати підсумки виборів’2006 та поділитися ймовірним прогнозом щодо подальшого політичного життя України і нашої області зокрема “НОВА…” попросила відомого тернопільського аналітика, історика та політолога Валерія Дмитровича Левченка.
— Отже, яка ваша оцінка виборів 2006 року до Верховної Ради?
— 13%, які набрала правляча НСНУ, — це інфаркт проекту “Наша Україна”. Як аналітик, я прогнозував і очікував такий результат. Витоки 13% “Наша Україна” засіяла ще на виборчих перегонах у 2001-2002 рр, а на виборах 2006-ого лише зібрала врожай. Головне гасло “Нашої України” у 2002 році “Не словом, а ділом!” суперечить євангельському “Спочатку було слово”. Фактично це суперечить Ісусу Христу, Який є засновником європейської християнської цивілізації. До речі, ще у листопаді 2001 року знаний в нашому краї отець Анатолій Зінкевич і я застерігали В.А. Ющенка від цієї небезпеки. Не лише застерігали, а й пропонували модель, похожу до моделі братів Качинських, з якою вони виграли у Польщі вибори Президента та у Сейм.
— Тобто, ви вважаєте, що, знехтувавши євангельським “Спочатку було слово”, “Наша Україна” протягом 2002-2004 рр. і особливо —ставши правлячою партією у 2005 р., нехтувала і законами, і канонами, і правилами управління суспільно-політичними процесами і явищами?
— Саме так. Ліберальна модель не відповідає викликам, які стоять перед Україною. Тому за правлячу НСНУ і проголосувало лише 13% виборців, а проти — 70%. “Наша Україна” перемогла лише у трьох областях, не набравши у жодній більше 50%: Івано-Франківська — 45%, Львівська — 37,9%, у Закарпатті — 25, 7%. Та й вони здебільшого голосували власне не за лібералізм, а проти штучно демонізованої Партії регіонів. До речі, неолібералізм А.Кваснєвського спричинив у Польщі перемогу католика, націоналіста, євросоціаліста Качинського. У наших реаліях, можливо, краще орієнтуватися на консервативний досвід М. Тетчер у Англії або його модифікацію Н. Назарбаєвим у Казахстані. Що, власне, і намагається зробити Партія регіонів, за яку голосували 32% виборців, ПР переконливо перемогла у 10 найбільших областях, набравши у семи з них понад 50%. А ось Юлія Тимошенко близька до лівої моделі Китаю або білоруської Лукашенка, здобувши 22% по Україні і перемогу в 14 областях.
— З цього випливає, що ліво-радикальний патерналізм, який сповідує і здійнювала Юлія Тимошенко, життєздатніший в Україні, ніж неолібералізм Ющенка?
— Так, і саме в цьому причина розколу помаранчевої коаліції і відставки Тимошенко восени 2005 року. Між ними існують суттєві ідеологічні протиріччя. В сучасній Україні патерналізм Тимошенко має вдвічі вищий попит, ніж лібералізм Ющенка. Саме це зафіксували вибори: 22% за БЮТ проти 13% за НСНУ. Додайте сюди відсотки Мороза 5,7%, комуністів 3,6%, Вітренко 2,9% — перевага ще збільшується…
Якщо Тимошенко зробить висновки, то з ВО “Батьківщина” сьогодні можна зробити сучасну, модернову, ліву партію. Ліву в європейському сенсі. В такому випадку Тимошенко і ВО “Батьківщина” політично поховають і СПУ Мороза, і КПУ, і Вітренко, а “Батьківщину” приймуть в Соцінтерн — другу після Святого Престолу — Ватикану, інституцію, що керує Європою.
— І тоді здійсниться пророцтво віщунки, що після Президента Ющенка президентом буде жінка? І цією жінкою-президентом України стане Юлія Тимошенко?
— Поки що це не факт. Президентом-жінкою може стати і Раїса Богатирьова.
— Богатирьова?!
— Так, Богатирьова. За моїми розрахунками, сучасне співвідношення президентських потенціалів Р. Богатирьової і Ю. Тимошенко — 60 до 40 на користь Богатирьової.
— На чому грунтуються ваші розрахунки?
— Проти Тимошенко — час. В Україні час творити, а це функція консерваторів, якими в Україні є Партія регіонів. ПР є партією української національної промислової буржуазії і прототипом української правиці.
— Партія регіонів є прототипом української правиці?!
— За функціональними і системними ознаками це так. Але, звичайно, ще потрібна суттєва політична корекція. Якщо регіони бажають “зшити” всю Україну, що є питанням номер один для української еліти, то повинні відмовитися зображати НАТО опудалом, відмовитися від запровадження двомовності і за всяку ціну їм потрібно адаптуватися в Західну Україну.
Утім, це аналітика. А справа реалізації — це вже мистецтво політиків. І хто краще ним володіє — БЮТ чи Партія регіонів, покаже час.
— Чи не хочете ви сказати, що на базі право-консервативної Партії регіонів і ліворадикальної ВО “Батьківщина” в Україні може скластися двопартійна система, яка є нагальною потребою українського суспільства?
— Можливо, і на мою думку, саме це є головним підсумком виборів 2006 року. А не те, хто з ким і яку створить коаліцію у Верховній Раді.
— З ваших слів виходить, що НСНУ може стати третім зайвим на ринку політичних послуг України.
— В час кардинальних змін можливо все.
— А що в цій ситуації має робити “Наша Україна”?
— Те, що роблять після інфаркту. Потрібно лікуватися. Негайно внести зміни в політичний курс і замінити тих, хто довів НСНУ до поразки. Отець Зінкевич часто каже з цього приводу: “Віктор Ющенко — гарна ікона, але, на жаль, ікононосці в нього нікудишні”. Це стосується як Києва, так і областей.
— Як ви оцінюєте результати виборів в Тернопільській області?
— Як відображення загальноукраїнської тенденції. Неолібералізм НСНУ чужий мешканцям краю. У 2002 році за НУ у нас проголосували 69%, за БЮТ — 18%. За НСНУ, яка з грудня 2004 року є правлячою партією, проголосувало удвічі менше — 34%, а за ліво-радикальну БЮТ — вдвічі більше, також 34%. Це при тому, що принаймні 50% виборців НСНУ голосували, власне, не так за НУ, як проти Партії регіонів. Додали до обвалу НСНУ в Тернопільській області і місцеві чинники…
— Що саме?
— По-перше, НСНУ в Тернопільській області була і є гаслом, а не політичною партією, а БЮТ, як би до неї хто не ставився, є партією. Це вертикально інтегрована і дисциплінована структура партійного управління. Структура такого управління в НСНУ відсутня. Її і не прагнули створити, а проводити вибори на пропорційній партійній основі без партійної організації безглуздо.
По-друге, вражає некомпетентність виборчих штабів “Нашої України”. Вони й досі не усвідомили, як правляча партія повинна вести передвиборчу кампанію в умовах пропорційної системи виборів.
По-третє, 50% успіху БЮТ на Тернопільщині і невдачі НСНУ є наслідком великої кадрової помилки В. Ющенка, а саме призначення Івана Стойка головою Тернопільської ОДА.
— Головна інтрига сучасного політичного моменту для Тернопільщини полягає в тому, кого оберуть головою Тернопільської облради. Який ваш аналіз-прогноз цього процесу?
— На часі стоїть питання: бути Тернопільщині областю чи її поділять між собою інші регіони — Хмельницький, Вінниця, Луцьк, Львів.
— Ви вважаєте, що адміністративно-територіальна реформа все-таки відбудеться?
— Зміна адміністративно-територіального устрою України зумовлена природньо-історичними потребами, а не ідеями Безсмертного, як собі це дехто вважає. Тому і кількість областей буде зменшена. У цій ситуації нові депутати облради повинні усвідомити: вони мають обрати рятівника Тернопільської області.
— Хто конкретно, на вашу думку, має бути таким рятівником?
— Це має бути потужна і відома в області особистість. Критерій визначення такої особистості єдиний і загальновідомий: Що ця людина вже зробила в своєму житті для себе, для людей, для громади Тернопільської області. Ця особистість повинна мати практичний досвід управління як на районному, так і обласному рівнях.
Лідери НСНУ, БЮТ і УНП мають визначитися між собою, хто з їхніх представників найбільшою мірою відповідає цим вимогам.
— А чому УНП? Вона ж набрала лише 9%?
- Ця цифра оманлива. Вага УНП визначається тим, що її духовні й ідейні засади значно ближчі тернопільській громаді, ніж неоліберальні і ліворадикальні засади НСНУ і БЮТ. А електоральне поле УНП в краю складає близько 30%, та й по всій Україні воно значно більше, ніж ті відсотки, що набрав Український народний блок Костенка-Плюща. І нехтувати цим не можна. Просто УНП поки що не встигла реанімуватися від політичної коми, в яку вона потрапила, вступивши до “Нашої України” на початку 2002 року.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
