Кабінет Міністрів погодив проект змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення контролю над трансферним ціноутворенням (ТЦУ). Останні кілька місяців над документом, що є в розпорядженні «Капіталу», працювали в Міністерстві фінансів спільно з експертами Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Нова редакція норм про трансфертне ціноутворення вийшла набагато жорсткішою для бізнесу, ніж чинна.
Закон про контроль над ТЦУ набув чинності ще у вересні 2013 р. На його ухваленні наполягав економічний блок уряду на чолі з першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим. Прописані в документі норми дозволяли фіскалам виявляти невідповідність у цінах при операціях між пов'язаними особами фінансово-промислових груп (ФПГ). Передбачалося, що, почавши відстежувати операції з ТЦУ, уряд зможе за три роки добрати до держбюджету близько 20 млрд грн. Адже механізм контролю дозволяє оподатковувати кошти, які бізнес виводить в офшори. Щороку компанії зобов'язані були подавати звітність щодо операцій, які підпадають під критерії контрольованих. Однак після зміни влади в країні строки подання звітності кілька разів переносилися. Тому, по суті, досі закон не запрацював. Зволікання, очевидно, було на руку ФПГ, який пристосувався до оптимізації податків через офшорні юрисдикції.
Як пише видання, досі закладені в Податковому кодексі норми передбачали, що контроль над ТЦУ повинен здійснюватися при проведенні операцій, обсяг яких з кожним контрагентом становить понад 50 млн грн на рік. Тепер Кабмін пропонує відмовитися від цього критерію. Натомість уряд хоче віднести до контрольованих операції, якщо загальний обсяг доходу платника податків або його пов'язаних осіб перевищує 20 млн грн за рік, а операції з одним контрагентом - понад 1 млн грн (без ПДВ) або досягають 3 % доходу платника податку. Іншими словами, операції компанії, в якої незначний обсяг доходу і яка проводить угоди з контрагентом на невеликі суми, все одно будуть визнані контрольованими, якщо така структура є учасником групи пов'язаних осіб з сукупним доходом понад 20 млн грн. Отже, під пильною увагою фіскальних служб можуть бути й зовсім незначні за обсягом операції.
Як заявив напередодні начальник відділу перевірок департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби Микола Мішин, загальний обсяг операцій, які підпадають під критерії контрольованих і за якими відзвітували підприємства у тестовому режимі до 1 жовтня, становив 1,143 трлн грн. Причому більше 62,0% суми звітних операцій припало на зовнішні ринки, а 37,7 % - на внутрішній. Після посилення критеріїв грошовий обсяг контрольованих операцій зросте в рази.
Незважаючи на інформацію про проведення урядом консультацій з бізнесом під час підготовки проекту, значна частина пропозицій так і не була відображена в документі, зазначають експерти компанії EY. Втім, для Кабміну більш важливо, що документ влаштовує МВФ. За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса, уряд прийняв рішення виключити із закону щодо ТЦУ пільговий період для деяких галузей, на які припадають основні схеми виведення грошей в офшори. Зокрема, йдеться про хімічну та металургійну промисловість. Раніше для компаній з цих галузей передбачався перехідний період для подання звітності щодо трансфертного ціноутворення.
Як пише видання, у новому проекті також передбачено, що документацію щодо ТЦУ повинні готувати і подавати на запит фіскальних органів не тільки великі платники, але й усі інші. Причому термін для виконання запиту скорочено з двох до одного місяця. Крім того, запропоновано продовжити перевірки з питань ТЦУ з 6 до 18 місяців з правом продовження ще на рік. Ще одне нововведення - запропоновано збільшити з трьох до семи років термін, протягом якого податкові органи можуть ініціювати перевірку з трансфертного ціноутворення.
Не внісши до звіту інформацію про всі операції, які підпадають під категорію контрольованих, компанію чекає штраф до 1 % від суми незадекларованої операції. Правда, сума санкцій не може перевищувати 100 мінімальних зарплат. Сьогодні це лише близько 121,8 тис. грн. Хоча в першій версії закону, яку готували ще в 2013 р., штраф за неподання звітності пропонувався в межах 2,5 млн грн.
У разі ухвалення закон набуде чинності вже з 1 січня 2015 р. «Зараз проект ще не внесений на розгляд у Верховну Раду, тому ми не виключаємо, що його текст може зазнати змін», - зазначають аналітики EY. При цьому, беручи до уваги той факт, що сьогодні влада з головою поринула в бюджетному процесі, прийняття нових норм щодо ТЦУ можуть і зовсім відкласти. Тим більше що депутати, які лобіюють інтереси фінансово-промислових груп, навряд чи стануть в терміновому порядку голосувати за посилення норм щодо трансфертного ціноутворення.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом