Рік, що минає, мало назвати найважчим для автомобільного ринку України за останні десять років, він ще сміливо може претендувати на звання «Розчарування десятиліття», принаймні п'ятиліття, пише «Капітал».

«Кожен наступний рік після кризового 2009 р. учасники авторинку вірили в його відродження і будували свою політику з урахуванням відкладеного попиту, тішачи себе тим, що в країні один найнижчих показників насиченості населення автомобілями», - йдеться в матеріалі.

Навіть у кризу не без підстав вважали, що вітчизняний ринок має величезний потенціал зростання, вважає голова правління «Рено Україна», Яна Міненко.

На тисячу українців припадає всього 197 автомобілів, тоді як у Білорусі цей показник становить 282, в Росії - 293, у Франції - 575, у США - 809. Виходячи з цих даних формувалася політика у сфері інвестицій та продажу.

«Але бажаний прорив так і не відбувся. Більше того, зараз ринок скотився до небувалих за останні десять років низів. Це змусило деяких операторів вийти з автоторгового бізнесу і навіть виставити свої активи на продаж. Решті гравців доводиться виживати в основному за рахунок обслуговування раніше проданих машин», - пише газета.

Видання нагадує, що напередодні кризи 2009 р. Україна вважалася одним з найбільш перспективних авторинків. У 2008 р. вона зайняла сьоме місце в Європі за кількістю реалізованих машин (було продано 623 тис. од.) і увійшла в трійку лідерів за темпами приросту автопродажів. Навіть криза не зменшила привабливості нашого ринку для провідних світових автовиробників, які розраховували, що триватиме вона зовсім недовго, і прогнозували досить швидке відновлення продажів.

Першого посткризового сплеску активності авторинок дочекався в 2011 р., коли його місткість зросла до 220 тис. од. (майже на 36 % порівняно з попереднім роком). Гравці вирішили, що тренд вже не зміниться, і стали будувати райдужні плани на найближчу і середньострокову перспективу. «Ми очікували подальшого зростання ринку в 2012-2013 рр. у розмірі 250 тис. і 300 тис. од. відповідно», - згадує генеральний директор компанії «Пежо Сітроен Україна» Лоїк Сібрак. А генеральний директор «Атлант-М» в Україні Геннадій Прістром зазначає, що його компанія прогнозувала щорічний приріст продажів у межах 15 %, очікуючи, що до 2016-2017 рр .. обсяг авторинку повернеться на рівень докризового.

На оздоровлення ринку сподівалися цілком обґрунтовано з точки зору макроекономічних показників і розрахунків. Плани гравців будувалися на прогнозах зростання ВВП країни, який анонсували Кабмін, Нацбанк, Міжнародний валютний фонд, на рейтингах і аналітичних дослідженнях міжнародних консалтингових компаній та рейтингових агентств (які також передбачали активізацію розвитку економіки України), вказує директор з маркетингу групи компаній " АІС " Сергій Боровик. З ним погоджується головний спеціаліст-аналітик з дослідження товарного ринку компанії «Хонда Україна» Юлія Антонишена. За її словами, надії також пов'язували з відновленням автокредитування, згаданою вже вкрай низькою автонасиченістю України.

Оптимізм гравців висловлювався цілком відчутно: компанії продовжували вкладати мільйони в розвиток дилерських мереж, зазначає генеральний директор інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting Олег Омельницький. Досить згадати один з наймасштабніших автопроектів за останній час в країні - будівництво та відкриття групою компаній «НІКО» в кінці 2013 р. мультибрендового автокомплексу на Бориспільській трасі загальною площею 6 га. Група інвестувала в нього $ 45 млн.

Плануючи свій бізнес на майбутній рік, в кінці 2013 р. гравці прогнозували падіння ринку всього на 10 % - до 190 тис., а деякі оператори оптимістично передрікали короткочасну стагнацію, стверджуючи, що вдасться реалізувати 200 тис. нових легковиків. Січень-лютий цього року дуже обнадіяли навіть песимістів: продажі зросли на 20 % по відношенню до аналогічного періоду 2013 р. Втім, перші негативні сигнали прозвучали саме в лютому, коли стався перший виток девальвації гривні, що, власне, і витягло продаж у тому місяці: покупці, злякавшись подальшого здешевлення нацвалюти, поспішили конвертувати гроші в рухоме майно. Але в наступні місяці ринок звузився більш ніж наполовину і вже в травні (тоді було продано 3082 нових автомобілів, що в 2,5 рази менше найнижчого досі середньомісячного показника автопродажів) досяг небувалих за останні десять років низів.

За підсумками десяти місяців 2014 р. ринок легкових автомобілів скоротився більш ніж вдвічі відносно відповідного періоду минулого року - до 79 тис. Середньомісячний показник продажів за цей період склав лише 8 тис. легковиків. За словами Омельницького, останній раз такі низькі щомісячні результати продажу можна було спостерігати на початку 2000-х.

Не врятували ситуацію ні скасування навесні утилізаційного збору, ні зниження ставок спеціальних мит на іномарки. Не мали принципового впливу на тренд і маркетингові прийоми гравців. Та й ресурс їх виявився не настільки великий, щоб запропонувати ринку довгострокові програми стимулювання автопродажів.

Найпопулярнішою акцією, що проводиться автодилерами у цьому році, стала фіксація курсу валют, що фігурують у прайс-листах. Але якщо при першому (з трьох в цьому році) витку девальвації гривні на такий маркетинговий хід ринок відреагував згаданим вище місячним сплеском продажів, то з кожним новим витком знецінення нацвалюти гравцям це вже не приносило дивідендів. Сібрак запевняє, що оператори намагалися максимально згладити курсові коливання, але на сьогоднішній день фіксувати курс на тривалий період не є можливим, тому його компанія пропонує звичайні знижки. Що, власне, роблять і інші гравці. В основному середньоринкові знижки не перевищували 5 %, говорить Боровик, за винятком рідкісних випадків, коли дисконт сягав 20 %.

Антонишена підтвердила, що ситуація 2014 р. повністю змінила підхід операторів ринку до процесу реалізації автомобілів. Фактично відбулася зміна продуктової стратегії. Сібрак зазначив, що поширеним заходом сьогодні є оптимізація модельного ряду: «В період економічної кризи під скорочення потрапили нішеві моделі авто, попит на які обмежений. До теперішнього моменту скорочення модельного ряду як Peugeot, так і Citroen, не сталося, хоча така можливість обговорюється». Боровик запевнив, що АІС зараз робить упор на продаж бюджетних і спрощених комплектацій. В «Рено Україна» заявляють, що скорочували кількість версій і моделей з метою концентрації на найбільш продаваних авто.

Ситуація на авторинку настільки критична, що деяким оператором довелося задуматися про доцільність подальшого утримання свого бізнесу. 29 жовтня «Капітал» писав, що ряд гравців виставляють на продаж автосалони та комплекси, що включають станції техобслуговування, автозаправки і мийки.

Зберегти бізнес в нинішніх умовах досить складно, для порятунку потрібні великі фінансові вкладення, впевнена Антонишена. В країні надмірна кількість дилерських автоцентрів, що розраховано на щорічний обсяг продажів не менше 300 тис. авто, стверджує Пристром. Відповідно, при очікуваних у цьому році обсягах ринку в межах 92-93 тис. од. (такий прогноз дав директор департаменту маркетингу і реклами компанії «НІКО Менеджмент» Ярослав Вовк) левова частка торгових площ не зможе принести своїм власникам прибутку, і вони намагаються позбавитися від активів, які не приносять позитивних грошових потоків. «Розмови про закриття або продаж у першу чергу можуть вести автосалони на орендованій площі, які наразі не генерують достатньо прибутку для утримання автосалону», - вважає Вовк. Боровик вважає, що до продажу, швидше за все, пропонуються об'єкти незавершеного будівництва на фінальній стадії без наявності дилерських контрактів.

Втім, більша частина операторів схиляються до того, що продають автосалони незалежні (іншими словами, сірі) дилери, які не мають стабільних каналів поставок авто. Омельницький говорить, що частка таких дилерів сьогодні не перевищує 5 % ринку. Такі оператори продають в основному люксові автомобілі, а також зустрічаються торговці моделями, які не завозяться офіційними імпортерами.

Проте учасники ринку не виключають, що на бізнес ряду гравців можуть тиснути кредитори, адже автосалони будувалися переважно за залучені кошти. «Сьогодні зберегти позиції легше великим гравцям з розгалуженою мережею автосалонів у різних містах України, оскільки їх становище більш стійке, а також є більше можливостей маневрувати», - говорить Сібрак.

Але навіть міцних гравців нинішня криза не обійшла стороною. Пристром нарікає, що його підприємство зараз сконцентроване на скороченні всіх статей видатків: фактично йде стиснення моделі бізнесу. «Навряд чи знайдуться імпортери, які в нинішньому році зможуть говорити про заробіток, скоріше мова може йти про мінімізацію збитків», - вторить йому Вовк. За словами Сібрака, хто не зумів вчасно переорієнтуватися на надання сервісних послуг і знизити свої витрати, зараз пожинає великі збитки.

На відміну від 2009 р., сьогодні ніхто не намагається демонструвати оптимізм щодо найближчих перспектив авторинку. Поліпшення ситуації на ньому можливе тільки після припинення воєнних дій і мирного вирішення конфлікту на сході країни, а також при успішному проведенні економічних реформ, вважає Антонишена. На думку Вовка, ключовий фактор нормалізації ринку на сьогоднішній день - стабілізація курсу нацвалюти. Торговці автомобілями сходяться на думці, що обережний прогноз зростання ринку можна робити лише на 2016 р. Сценарій розвитку ринку в 2015 р. компанії коментують досить скромно.

«Наше бачення ринку нових легковиків у 2015 р. - 57-70 тис., - заявляє Боровик. - Поки країна зайнята війною, ніяких змін в кращий бік не буде». Більш оптимістично налаштований Вовк, прогнозуючи на майбутній рік продажі в обсязі 80-100 тис. легковиків. На його думку, основними факторами впливу на ринок стануть: територіальне зменшення ринку (через втрату Криму, різке скорочення продажів в Донецькій і Луганській областях), девальвація нацвалюти. Обидва чинники впливали на ринок і в цьому році. Зокрема, за оцінками операторів, на анексований Крим, а також воюючі Донецьку і Луганську області припадало в мирний час до 30 % автопродажів в країні.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

85