Україна стрімко втрачає валютні надходження від трудових мігрантів: за перше півріччя обсяг приватних грошових переказів, які ще минулого року забезпечували більший притік валюти з-за кордону, ніж прямі іноземні інвестиції, скоротився на 13 % - до $ 3,3 млрд, підрахували у Національному банку. Падіння трансфертів від приватних осіб, що перебувають за кордоном, стартувало ще в першому кварталі. Однак у другому воно прискорилося з 8 % до 18 % до аналогічного періоду 2013 року, пише «Капітал».

Закордонні надходження валюти від приватних осіб Україна втратила переважно через Росію, на яку припадає близько 36 % грошових переказів через офіційні канали. Обсяг таких переказів з РФ зменшився на 14 % - до $ 1 млрд. Таким чином, з $ 435 млн загального падіння таких трансфертів третина ($ 160 млн) припала на російські надходження. Це може бути пов'язано як з охолодженням українсько-російських відносин, так і з уповільненням зростання економіки Росії, яку підточують санкції з боку Заходу, зазначає видання.

В Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) очікують, що реальний ВВП Росії, який зріс на 3,4 % в 2012 р. і 1,3 % у 2013 р., не зміниться поточного року, а у Світовому банку припускають стагнацію зі зростанням на 0,5 %. Саме через таке ослаблення економіки, йдеться у вересневому звіті ЄБРР «Regional Economic Prospects», в I кварталі 2014 р. грошові перекази з РФ скоротилися вперше з 2009 р. на 5 % - до $ 5,5 млрд (дані Центрального банку Росії).

При цьому найбільше від цього постраждала не українська економіка, а Узбекистан і Молдова, підкреслює ЗМІ.

І чим гірше почуватиметься російська економіка з кожною новою хвилею санкцій, тим значнішим буде ризик зменшення грошових переказів із РФ, зазначають в ЄБРР.

Також помітно зменшились грошові перекази приватних осіб і низькоподаткових юрисдикцій. На 32 % скоротилися трансферти зі Швейцарії, на 27 % - з острова Мен, на 21 % - з Британських Віргінських островів, на 18 % - з Кіпру, на 10 % - з Панами. Загалом надходження з цих п'яти юрисдикцій упали на $ 60 млн.

Втім, частина провини лежить і на НБУ, який активно використовує практику заборон і обмежень на валютному ринку, щоб стримати девальвацію гривні, вважають експерти «Капіталу». У першому півріччі ці обмеження стосувалися або валютних переказів, що здійснюються з України за кордон, або дуже великих переказів з-за кордону. Зокрема, до середини липня діяла вимога щодо обов'язкового продажу на міжбанку валютних надходжень з-за кордону на користь фізичних осіб на суму понад 150 тис. грн.

«Цей захід не впливав на перекази від заробітчан. Як правило, ці гроші приходять раз на місяць і набагато менші в розмірах. Але, можливо, НБУ помітив ряд великих надходжень, для яких і перекрив канал цими обмеженнями», - вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Якби це обмеження поширювалося на значну частину переказів, то на спад у першому півріччі пішли б тільки перекази через офіційні канали - кореспондентські рахунки банків і міжнародні платіжні системи, а надходження через неформальні канали, тобто ввезення готівкою, навпаки, зросли б. Втім, за даними НБУ, зменшилися як перші (на 13 % - до $ 2,8 млрд), так і другі (на 14 % - до $ 453 млн).

А значить, відправників та одержувачів переказів відлякало не безпосередньо це обмеження, а нестабільність банківської системи та економічної ситуації в Україні у цілому.

«Багато адміністративних заходів НБУ прибирають короткостроковий тиск на гривню, але у середньостроковій перспективі лише шкодять ринку, викликаючи у населення небажання співпрацювати з банками», - вважає Жолудь.

У другому півріччі Нацбанк продовжив вживати заходів, які не сприяють притоку приватних грошових трансфертів валюти в країну. З 2 вересня регулятор ввів обов'язкову конвертацію інвалютних переказів на користь фізосіб у гривню, щоб знизити потреби банків у валюті для задоволення попиту населення під час переведення в готівку переказів з-за кордону.

Як уточнює директор гендепартаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, щоб уникнути примусової конвертації одержувачу переказу необхідно відкрити рахунок в банку. З одного боку, одержувачами переказів від українців-заробітчан, як правило, є їхні родичі, які перебувають на утриманні і не роблять значних валютних заощаджень, а отримані кошти й так обмінюють на гривню і витрачають на щоденні потреби. Але з іншого - банкіри побоювалися, що перекази, які все-таки передбачені для формування валютних готівкових заощаджень, підуть у тінь.

Також остерігалися, що навіть в разі надходження коштів через офіційні канали одержувачі просто стануть конвертувати їх знову в інвалюту, не відходячи від каси. Після такої численної критики з 23 вересня Нацбанк скасував цю норму.

Тим не менш сама спроба ввести її може відлякати фізосіб від здійснення грошових переказів, стверджує видання.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

45