Дії уряду Яценюка, котрий у гонитві за кредитами геть забув непорушну істину, що позичальник бере чужі гроші на певний час, а віддає свої і назавжди (до того ж з відсотками), можуть дуже дорого коштувати країні.

«Гумові» транші

Наприкінці серпня МВФ ухвалив рішення про виділення Україні чергового кредитного траншу розміром 1,39 мільярда доларів. Нагадаємо, перший транш на 3,2 млрд доларів Київ отримав у травні і більшу частину витратив на утримання курсу гривні. Судячи з усього, наступну порцію фіндопомоги очікує не менш «ефективне» використання.

Причому в тому, що нинішній уряд здатний із розумом розпорядитися отриманими коштами, схоже, сумніваються в самому Міжнародному валютному фонді. Як заявив Пауло Ногуейра Батиста - виконавчий директор бразильського відділення МВФ, що контролює його діяльність в 10 інших країнах, - Фонд, надаючи кредит Україні, має справу не з фактами, а зі сподіваннями», як було раніше з Грецією,

На думку Батисти, програма з виділення кредиту має недоліки або, принаймні, викликає запитання: «Успіх програми значною мірою залежить від політичного вирішення конфлікту на сході України, що вимагає кооперації, а не конфронтації між Києвом і Москвою».

До речі, трохи раніше про це йшлося у доповіді оціночної місії МВФ, озвученій на засіданні Ради директорів. Щоб проілюструвати ризики, пов'язані з подальшою ескалацією конфлікту на сході України і, як наслідок, ослабленням економіки та можливостей бюджету, Фонд підготував сценарій розвитку України за умови продовження воєнних дій до кінця 2014 року і в 2015 році.

«Рецесія поглибиться і потребуватиме нових фінансових вливань, - йшлося в звіті. - Центробанк буде змушений утримувати курс національної валюти, що зумовить тиск на резерви і необхідність пошуку зовнішнього фінансування. Таким чином, реальний ВВП упаде до «мінус» 7,25% у 2014 році, а в 2015-му падіння становитиме 4,25%».

За даними аналітиків Фонду, дефіцит платіжного балансу в 2014 році зросте до $7,5 млрд, а в 2015-му - до $11,5 млрд. «У зв'язку з цим Україні до кінця 2015 року буде потрібно не менше $19 млрд зовнішніх запозичень, щоб покрити потреби у фінансуванні», - спрогнозували в МВФ. При цьому було зазначено, що у разі продовження конфлікту на сході тільки на покриття нестачі резервів НБУ може знадобитися ще 19 млрд доларів до кінця 2015 року.

Тим не менш 2 вересня глава місії МВФ в Україні Микола Георгієв заявив, що МВФ може розглянути питання про виділення двох траншів для України вже у грудні нинішнього року. За його словами, загальна сума наступних траншів ймовірно становитиме 1,8 млрд SDR, що у доларах США дорівнює $2,7-2,8 млрд (залежно від курсу).

А тим часом державний борг України зростає рекордними темпами. Якщо в першому півріччі минулого року, коли фінансово-економічним блоком уряду керував Сергій Арбузов, він збільшився на 11,3% (до 545,1 млрд грн), то за аналогічний період нинішнього року, коли економікою і фінансами у країні командує Арсеній Яценюк, держборг зріс відразу в 1,5 разу (до 821,8 млрд грн). Причому основний внесок у це зростання зробив саме зовнішній борг держави, який зростає, номінований у валюті, що все дорожчає. Тепер український бюджет винен іноземним кредиторам 672,1 млрд грн - це в півтора разу більше, ніж роком раніше, і приблизно вдвічі більше, ніж плановані доходи бюджету поточного року.

На думку економіста Владислава Старинця, у 2017 році Україна може опинитися на межі дефолту. «У світовій практиці перехід за 60% від ВВП вважається критичним. Наша влада думає, що Захід даватиме гроші до нескінченності. Вони думають, що це гумка, яку можна розтягувати. Але якщо ми рухатимемося такими темпами, то до 2017-2018 року наш держборг становитиме 87% від ВВП, а це практично дефолт. Політика постійного нарощування боргів має свої межі. Ми уже зараз переходимо межу, яку переходити треба уважно, адже до дефолту вже недалеко», - пояснює він.

Піар і жах

Однак прогнози західних аналітиків більш песимістичні. У тому ж звіті МВФ йдеться, що «...беручи до уваги дефіцит бюджету, що зростає, і необхідність додаткового фінансування, держборг України зросте з 69% ВВП у 2014 році до 83,25% у 2015 році проти раніше прогнозованих показників у 67,5% і 73,5% у 2014 та 2015 роках відповідно».

Наприкінці серпня міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий рейтинг дефолту України в національній валюті з В- до ССС («надзвичайно спекулятивний рівень»). В іноземний валюті довгостроковий рейтинг України був залишений на рівні ССС, а короткостроковий рейтинг - на переддефолтному рівні С.

Передрікає швидкий дефолт України і Financial Times, посилаючись на розрахунки, підготовлені аналітиком Габріелем Стерном з Oxford Economics. На думку видання, найбільша загроза нині в тому, що Росія може скористатися своїм правом пред'явити до дострокової оплати облігації на $3 млрд (право це з'являється в разі перетинання позначки держборгу в 60% ВВП).

Водночас, навіть якщо Україні вдасться уникнути дефолту в короткостроковій перспективі, це означатиме лише те, що власники інших українських облігацій наражатимуться на більший ризик у довгостроковій перспективі. Держборги постійно зростають і погашаються тільки за рахунок нових позик, а це постійно збільшує ризики інвесторів.

Насправді ж реальний розмір державного боргу вже істотно вищий від того, про який повідомляє уряд. З квітня Україна перестала розраховуватися з Росією за газ, продовжуючи до середини червня інтенсивно закачувати його в сховища. І якщо заборгованість за отримані енергоносії (майже 6 млрд доларів), яку рано чи пізно доведеться повертати, додати до офіційно визнаних зобов'язань, ситуація починає виглядати зовсім загрозливо.

Істотно збільшує державний борг і девальвація гривні. «Чим більша девальвація - тим більшим стає наш борг щодо ВВП. І це при тому, що зменшуються доходи бюджету й економіка падає взагалі», - сказав економічний експерт Борис Кушнірук у своєму коментарі ForUm 'у.

На уточнююче запитання про те, чи збільшить державний борг України наступний транш МВФ, експерт відповів: «Річ у тім, що ми повинні цими грошима погасити частину своїх боргів. Тому питання не в кредитній допомозі МВФ. Уряду пора перестати займатися демагогією і розпочати реформи. Хоча б елементарні речі».

Однак замість «елементарних речей» уряд займається піаром. Приміром, нещодавно було з відповідним висвітленням у ЗМІ прийнято рішення про продаж Мінфіном Нацбанку 340 млн доларів. Як заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, цей захід «додатково дасть можливість стабілізувати валютний курс». На думку ж експертів, це просто коловий обіг валюти, що не дає ніякої практичної користі.

«Євросоюз дав нам 600 млн євро. Це мало піти на стабілізацію ситуацію в Україні. Гроші отримав Кабмін. Зазвичай Мінфін такі гроші продає НБУ, регулятор ухвалює рішення про їх використання. Так звичайно і робилося. Але уряд вирішив розіграти комедію», - вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Експерт не бачить логіки у продажу цієї суми. «Ці гроші відразу ж повернулися. Їх відразу ж викупив НАК «Нафтогаз». Навіщо була зроблена ця комедія з коловим обігом валюти - неясно. Але на зміцнення гривні, як обіцяв Яценюк, вони не пішли. Вийшло так, що Мінфін продав ці гроші НБУ, а регулятор наступного дня випадково за заявкою «Нафтогазу» віддав їх. Не було в цьому ніякої допомоги гривні. Зазвичай це робиться тихо, але цього разу вирішили пропіаритися», - вважає він.

Борги наші тяжкі

Справедливості заради варто визнати, що залучення зовнішніх запозичень для поліпшення економічної ситуації в країні практикувалося й раніше. Зокрема, активно кредитувався у того ж МВФ і попередній уряд. Вся справа у різниці між причинами, що спричинили спад економіки зараз і рік тому і, відповідно, цільове призначення отриманих позик.

Минулого року зниження темпів економічного зростання визначалося передусім слабкістю світової економіки. Переважно - Росії та країн Євросоюзу, де зростання було практично нульовим. Через це не збільшувався й експорт у фізичних показниках, а у вартісних він навіть скорочувався – чому немало сприяли низькі ціни на метал та металопрокат.

Фінансово-економічний блок попереднього Кабміну робив усе можливе, щоб пом'якшити дію цих негативних чинників: утримувалася на нульовому рівні інфляція, дуже помірно підвищувалися тарифи, був постійним курс гривні, а зарплати та пенсії регулярно підвищувалися, що дозволяло підтримувати платоспроможний попит на українську продукцію з боку населення.

При цьому розвивалися відносини як з Росією, так і з ЄС (була завершена підготовка до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом). Крім того, уряд допомагав бізнесу диверсифікувати зовнішньоторговельні зв'язки: зокрема, було підписано низку довгострокових угод з Китаєм.

Нині же, на думку більшості експертів (у тому числі – і того ж МВФ), визначальним негативним чинником є вкрай напружені відносини з Росією, війна на сході країни, необхідність заощаджувати на газі та електроенергії, викликана припиненням закупівель російського газу та падінням внутрішнього попиту через зубожіння населення (через що підприємства скорочують виробництво або взагалі закриваються).

При цьому варто зазначити, що торік Україна примудрялася погашати борги (лише МВФ було виплачено понад $5 млрд), не позичаючи нових грошей у МВФ, Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних організацій. Економічна політика команди Яценюка полягає в прямо протилежному.

Як вважає доктор економічних наук, професор, заслужений економіст Олексій Плотніков, нинішній уряд й надалі розраховує збільшувати держборг і позичати стільки, скільки дадуть. На думку економіста, така тенденція є небезпечною: «Це дуже сумно. Але, на жаль, держборг збільшуватиметься».

Побоювання експерта викликані тим, що подальше нарощування держборгу відбуватиметься за вже подоланої «планки» в 60%. Таке співвідношення характерне для розвинених країн, за рахунок суттєвого збільшення розмірів боргу фінансують свій розвиток. Україна ж, не встигнувши розбагатіти, вже опинилася по вуха у боргах – і, відповідно, просто не зможе йти тим самим шляхом, який раніше пройшли США або держави Європи.

Те, що про розвиток навіть не йдеться, побічно підтвердив сам прем'єр Яценюк: «До кінця року буде залучено 10,7 мільярда доларів, 9,2 з яких Україна погашає борги, щоб не було дефолту, щоб нас не оголосили банкрутом». За його словами, уряд зараз здебільшого справляється зі своїми зобов'язаннями за соціальними виплатами, забезпечує фінансування спецоперації на Донбасі за допомогою «внутрішніх ресурсів». «Якщо б не було цієї фінансової допомоги, то курс (гривні. - Ред.) не плавав і не стрибав, а просто злітав у космос», - додав прем'єр.

При цьому нинішній Кабмін значно краще, ніж з проблемами в економіці, справляється зі своїми зобов'язаннями перед дружніми олігархами. Після того як МВФ дозволив виділити 46 млрд грн на рекапіталізацію банків у 2014-2015 роках, уряд вирішив поділитися допомогою від держави тільки з дев'ятьма фінансовими установами – решті доведеться виживати самостійно.

Серед «щасливців», крім державних Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку, виявилися «ПриватБанк» Ігоря Коломойського, «Дельта Банк» Миколи Лагуна, «Надра Банк» Дмитра Фірташа, ПУМБ Ріната Ахметова, «VAB Банк» Олега Бахматюка і банк «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго.

На ці банки припадає 49% активів і 50% депозитів усієї системи. Таким чином, половина вкладників ризикують своїми грошима, оскільки їхні банки держава рятувати не буде. З великою ймовірністю можна чекати сильного відтоку вкладів із тих банків, які до списку не потрапили, а це може розхитати всю фінансову систему.

До речі, саме комерційні банки, допущені до нинішньої рекапіталізації, з благословення екс-глави НБУ Степана Кубіва вже активно брали участь цієї весни у держпрограмі рефінансування, формально спрямованої на компенсацію втрат і позбавлення від загрози банкрутства, спричинених відтоком вкладів населення, переляканого зміною влади. На ділі ж банкіри пустили отримані кошти на закупівлю долара, в лічені дні обваливши курс гривні. Навряд чи варто сумніватися, що й нинішньою державною підтримкою вони скористаються для власної вигоди.

Біля прірви на краю

Про те, що бездумне залучення кредитних коштів є смертельно небезпечним для держави, застерігають українців багато закордонних та вітчизняних експертів.

Так, аналітик з Волл-стріт Майкл Хадсон вважає, що кредити, які МВФ сьогодні виділяє Україні, занапастять її економіку: «Україна не відповідає вимогам Міжнародного валютного фонду, який, своєю чергою, не дотримує своїх власних приписів – статті угоди МВФ забороняють надавати кредит країні, яка не в змозі повернути борг».

«Виплати за цим кредитом призведуть до краху гривні, що зробить імпорт для України ще дорожчим», - заявив експерт, який прогнозує збільшення вартості життя, а разом із цим й зростання рівня безробіття.

«Уряд скасує субсидії на газ та на інші життєво важливі аспекти. Українці їхатимуть з країни на Захід чи Схід, бо економіка країни обвалиться. Кредит МВФ, виданий Греції, як ми бачимо, знищив її економіку. А тепер те ж саме станеться з Україною. Це катастрофа», - зазначив аналітик.

З урахуванням загострення ризиків та погіршення прогнозів, МВФ пішов на поступки Кабміну і збільшив допустимий дефіцит зведеного бюджету центральних і місцевих органів влади, Пенсійного та інших соціальних фондів. Але при цьому кредитори залишилися непохитними, зокрема, в питанні позбавлення аграріїв пільг з податку на додану вартість. В результаті уряд пообіцяв до кінця вересня підготувати реформу режиму сплати ПДВ у сільському господарстві і довести його нинішню преференційну версію ближче до стандартного режиму, що діє в інших галузях.

За новими правилами аграрії працюватимуть уже наступного року. І це притому, що за перше півріччя загальний обсяг сільгоспвиробництва в країні скоротився на 3,9%, а випуск продукції – на 17,6%. Що станеться, коли у 2015 році набудуть чинності урядові «реформи», здогадатися нескладно...

«Звідки сподівання, що кредит стабілізує гривню, якщо навіть більший весняний транш не допоміг?» - дивується економіст, співробітник Інституту економіки природних монополій РАНГіДС Владислав Гинько.

Експерт нагадує, що ще рік тому в Україні у закладах культури та освіти середня зарплата була $165, а нині - $75: «Яценюк знімає надбавки з учителів. 500 гривень зняв. Учителі з відпустки прийдуть, отримають за новим курсом 75 доларів. За стандартами ООН, якщо люди живуть менш ніж на 5 доларів за день – це злидні. Життя вчителя – це подвійні злидні».

На його думку, подібну ситуацію наша держава вже переживала у перші роки незалежності: «Усе це вже проходили, це якась фантасмагорія, дежавю – те, що відбувається зараз в Україні. Давайте наберемо більше кредитів, зубожіння населення, демографічна криза, страшні наслідки».

Втім, судячи з азарту, з яким Яценюк і Ко заганяють країну з усім її населенням у бездонну боргову яму, може так статися, що після досить нетривалого часу і «лихі 90-ті» виявляться не найсумнішими сторінками новітньої української історії...

Ганна Демченко, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

225