Війна на сході країни, помножена на обвал нацвалюти, поставила банківську систему на межу виживання, пише «Капітал».

«Минулі вісім місяців видалися дуже складними для економіки України в цілому і фінансового сектору зокрема. Крім воєнних дій на сході країни, які гальмують роботу безлічі великих підприємств, Україна зіткнулася з більш ніж 60 %-ю девальвацією. Ділова активність значно знизилася, зарубіжні та більшість внутрішніх інвесторів через анексію Криму та проведення АТО в донбаському регіоні побоюються вкладати кошти в якісь активи в Україні», - зазначає видання.

Всі ці фактори впливають і на банківську систему, яка сьогодні, на думку начальника відділу стратегічного планування Укрсоцбанку (UniCredit Bank) Агшина Мірзазаде, перебуває в стані стагнації. Це зумовлене як економічною кризою всередині країни, так і геополітичним кризою в регіоні, вважає експерт. 2 % зростання банківських активів у першому півріччі є номінальним і обумовлене 50 %-ю девальвацією гривні. «Банківські активи скорочуються внаслідок відтоку коштів із системи і дуже обережної кредитної політики українських фінустанов. Сьогодні банки більше сконцентровані не на кредитуванні, а на збереженні якості своїх активів», - підтвердив Мірзазаде.

За даними газети, тільки за півроку девальвація нацвалюти становила 47 %, що змусило банки зарезервувати 27,2 млрд грн - майже третину всіх своїх витрат. У результаті загальні витрати сектору збільшилися порівняно з аналогічним періодом 2013 р. на 32 %. З ослабленням гривні активи банків у гривневому еквіваленті зростають. Як наслідок, банкам доводиться резервувати під них усе більше коштів. Різке зростання витрат, у свою чергу, загрожує банкам збитками і зниженням регулятивного капіталу, оскільки банки формують резерви саме за рахунок прибутку, а якщо його немає, то шляхом відрахування з капіталу.

На 1 липня регулятивний капітал усіх вітчизняних банків становив 187 млрд грн, що на 18 млрд грн менше, ніж на початок року. Норматив адекватності капіталу (Н2) по всій банківській системі - 15,87 %. Ще на початку року цей показник був на рівні 18,26 %. «У багатьох банків запас адекватності регулятивного капіталу досить низький, що може призвести до порушення нормативів. На 1 липня найнижчі показники у Дельта Банку - 10,0 %, ПриватБанку - 10,9 %, Укрсоцбанку - 11,1 % і банку «Фінанси та Кредит» - 11,84 %.

Банкіри пророкують збільшення відрахувань банками під резерви до кінця року приблизно на 1,2 %. Таке нарощення обсягів знову-таки пов'язане зі значним зростанням валютного курсу і ситуацією на сході країни. «Нестабільність економіки в період проведення АТО призводить до збільшення проблемних активів, постійно виникають ті чи інші обставини, не залежні від позичальників, через які вони не можуть вчасно і в повному обсязі виконувати зобов'язання перед кредитором. І, як наслідок, банки змушені збільшувати обсяги резервів», - каже начальник відділу моніторингу портфельного банку «Національний кредит» Олена Корешкова. Більш того, внаслідок загального погіршення стану економіки України знизилася платоспроможність значної частини позичальників, навіть тих, що проживають на «чистих» територіях.

«Зростають й інші витрати фінустанов. У липні відсоткові витрати банків виявилися максимальними з початку року, досягнувши 8,7 млрд грн. Знову ж основна причина - девальвація гривні, яка збільшила гривневий еквівалент валютних депозитів і розрахункову суму нарахованих відсотків у гривневому еквіваленті за валютними депозитами. Приміром, з початку року гривневий еквівалент валютних депозитів зріс на 28,6 млрд грн - до 274,7 млрд грн (на 1 серпня). За підрахунками банкірів, близько 50 % відсоткових витрат становлять саме виплати за депозитами фізичних осіб, у той час як на відсоткові витрати за коштами юросіб припадає близько 17-20 % від усіх відсоткових витрат. На 1 серпня населення зберігало в банках 421 млрд грн, тоді як юридичні особи - майже вдвічі менше: 232 млрд грн. Сьогодні депозитні ставки в низці банків за вкладами на кілька місяців досягають 27 % річних», - йдеться в матеріалі.

Видання зазначає, що через зростання еквівалента валютних депозитів збільшилися і відрахування банків у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб За результатами року зростання таких відрахувань очікується на рівні 20-30 %. Девальвація збільшила й адміністративні витрати фінустанов. Придбані банками бензин, транспорт, комп'ютерна техніка, офісний папір, бланки карток, сервери і багато іншого - імпортні.

«Щоб хоч якось підтримувати свої банки і не перейти в розряд неплатоспроможних, акціонери все частіше приймають рішення про докапіталізацію. Наприклад, за перші п'ять місяців цього року банки емітували акцій на 2,2 млрд грн. Серед банків із найбільшим обсягом емісії в першому півріччі - Дельта Банк, Укрсоцбанк, Український інноваційний банк, банк «Національний кредит», Банк " Кредит Дніпро", Прайм-Банк, банк «Альянс», БМ Банк та Платинум Банк. До кінця року ситуація у банківській системі, на думку банкірів, багато в чому залежатиме від подальшого розвитку воєнно-політичних подій у країні та від стану економіки. Істотну роль гратиме і регуляторна політика. Зараз НБУ розробляє план реформ банківського сектору до 2020 р.», - пише ЗМІ.

Як повідомив голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов на 1 серпня по банківській системі не спостерігалося порушення пруденційних нормативів, хоча за деякими із них показники дещо погіршилися. «Зокрема, знизилися показники ліквідності, достатності капіталу. Але це середня температура по палаті - для кожного банку ситуація індивідуальна. Наприклад, показник миттєвої ліквідності Укргазбанку на 1 серпня становив 40,31 % за нормативного значення не менше 20 %. При цьому є банки, в яких є проблеми з ліквідністю. З початку року Національний банк ввів тимчасову адміністрацію в 16 фінустанов. На цей момент сім банків перебувають у стадії ліквідації», - зазначив він.

«Менший запас мають банки за нормативом «великих кредитів» - позначається концентрація кредитного портфеля, притаманна багатьом банкам, а особливо тим, які обслуговують певні бізнес-групи. По банківській системі на 1 серпня максимальний розмір кредиту, виданого в одні руки, становив 22,92 % за нормативу не більше 25 %. Через складну воєнно-політичну та економічну ситуації, що спровокувало зниження курсу гривні, у низки банків з'явилися проблеми з виконанням нормативів валютної позиції. В той же час регулятор з розумінням ставиться до труднощів, з якими зараз стикаються банки. 26 серпня НБУ прийняв постанову № 529, згідно з якою до банків не будуть застосовуватися санкції за порушення нормативів та погіршення інших показників діяльності за умови дотримання ними низки обмежень. Але тільки в тих випадках, якщо погіршення пов'язане з ситуацією в Криму та на сході України, а також з девальвацією національної валюти», - підсумував Мамедов.

У свою чергу радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький повідомив, що обсяг резервів по банківській системі в цілому з початку року зріс на 22 млрд грн і досяг 153,5 млрд грн. «А частка простроченої заборгованості, згідно зі статистикою НБУ, збільшилася з 7,7 % на 1 січня до 10,8% на 1 серпня. На мій погляд, ні перший, ні другий показники не відображають реальної картини по ринку. Насправді рівень токсичності активів банківської системи набагато вищий. У ситуації, коли Україна втратила частину своєї території, а на сході країни триває воєнна операція, якість обслуговування кредитного портфеля значно впала. Але банки не поспішають формувати резерви, замість цього вони пролонгують і реструктуризують позики, пропонують клієнтам кредитні канікули», - зазначив він.

«Обсяг резервів до кінця року буде збільшуватися пропорційно показникам обсягів проблемного кредитного портфеля. Однак, за моїми оцінками, динаміка скоротиться. Значний приріст показників резервування викликаний глибокими проблемами в низці фінустанов, введенням у них тимчасової адміністрації і початком процесу ліквідації. Банки, які змогли вистояти перші шість місяців кризи, з високою ймовірністю продовжать нормально функціонувати. Вони посилено працюватимуть над своїми портфелями, маючи намір мінімізувати необхідність формування резервів. Це має забезпечити зниження темпів приросту фактичних показників резервів. Хоча абсолютні показники, безсумнівно, ще зростуть до кінця року», - підкреслив банкір.

Крім того, начальник управління досліджень Надра Банку Тетяна Нурмухаметова заявила, що цього року кредитування істотно сповільнилося. «Обсяг кредитів у гривні впав майже на 8 %: юросіб - на 8,4%, фізосіб - на 5,9%. Валютний кредитний портфель у доларовому еквіваленті скоротився більш ніж на 8 %, особливо у сегменті фізосіб (-15,1 %) проти юросіб (-6,2 %). Якщо говорити про цільову структуру кредитного портфеля фізичних осіб, то 62 % - це споживчі кредити, 31 % - іпотека, 7 % - автокредити», - повідомила вона.

«Найбільшу питому вагу валютних позик мають довгострокові іпотечні кредити. На початку кризового для банків 2009 р. валютні ризики кредитного портфеля були значно вищі: сукупна частка валютних кредитів перевищувала 59 %. Тоді кредити на нерухомість становили понад 40 % від кредитного портфеля фізосіб. Що стосується нових кредитів фізосіб, то в останні три місяці нинішнього року обсяги видачі очікуються нижчі від середньорічних показників і за споживчими позиками, й особливо в сегменті кредитів на купівлю нерухомості. Це обумовлено як високою вартістю кредитів, так і загальною напруженою ситуацією на фінансовому ринку. Вартість кредитів складається з ресурсної складової, ризиків неповернення і банківської маржі», - зазначила Нурмухаметова.

«На українському ринку, який обмежений у зовнішньому фондуванні і використовує для кредитування переважно кошти клієнтів, вартість депозитів є вихідною точкою для формування ціни кредитного ресурсу. Отже, говорити про зниження кредитних ставок без обмеження і зменшення вартості залучених коштів, не доводиться. Макроекономічна дестабілізація різко погіршує платоспроможність і дисципліну позичальників, а різка девальвація гривні збільшує валютні ризики кредитування і знижує якість кредитного портфеля, оскільки вартість і частка валютних кредитів зростає, а вартість гривневих застав залишається колишньою», - заявила фахівець.

За словами начальника відділу рейтингів фінансової сфери IBI-Rating Анни Апостолової, в умовах політичної нестабільності і воєнних дій на сході країни відбувається поступовий відтік клієнтських коштів з рахунків банків, головним чином із депозитних рахунків фізосіб. «З метою утримання коштів на рахунках фінустанови змушені були підвищувати відсоткові ставки за вкладами як у національній, так і в іноземній валюті. Прийняті НБУ зміни в сфері валютного регулювання (зняття коштів з валютного депозиту не більше 15 тис. грн за день. - «Капітал») знизили попит на банківські вклади в доларах. Однак падіння попиту на валютні вклади аж ніяк не супроводжувалося зниженням попиту на валюту в цілому. Фактичний відтік у валюті з початку року до 1 серпня становив 26,2 % - це близько $ 8,1 млрд. У гривні відтік вкладів був меншим - 10,4 %, або 43,8 млрд грн. Сьогодні співвідношення вкладів у гривні та іноземній валюті майже рівне, з невеликою перевагою у бік гривні», - повідомила вона.

«Превалювання гривневих вкладів у банках пов'язане не зі зростанням довіри населення до української валюті, а з новими вимогами з боку НБУ і більш високими відсотковими ставками. Але вже зараз можна сказати: тенденція до переважання гривневих вкладів над валютними до певної міри збережеться, оскільки клієнти не згодні брати на себе валютні ризики банків. У свою чергу валютні обмеження сприяють розвитку тіньового валютного ринку», - підсумувала експерт.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

949