У вівторок прем'єр Арсеній Яценюк представить у парламенті програму з реформування податкової системи.

Як уже писали «Вести», скоротиться кількість податків, зменшиться тиск на зарплатний фонд підприємств, але українці, які отримують більш як 12 тис. грн, змушені будуть платити більше податків у скарбницю. Крім того, уряд збирається децентралізувати сам бюджет. Тобто, по суті, передати права на збір та використання податків на місця. Щоправда, насправді вилучення з місцевих бюджетів на користь держскарбниці залишаться. А місцевій владі залишать податки, які зібрати нелегко.

Суперечки з приводу того, що залишати місцевій владі, а що забирати в центр, тривають досі. Кажуть, міністри сперечалися до хрипоти, і ще трохи - почалися би кулачні бої. В результаті перше, про що домовилися: держбюджет бере на себе фінансування медицини та освіти.

«Якщо прем'єра підтримають депутати, платити зарплати медикам, учителям шкіл і ПТУ, закуповувати ліки будуть із держбюджету. На утриманні у місцевої влади залишаться тільки дитсадки», - каже член бюджетного комітету ВР Олександр Чорноволенко. Раніше левова частка місцевих бюджетів йшла саме на фінансування шкіл і медзакладів, а на розвиток міст практично нічого не залишалося.

Водночас із місцевих бюджетів вилучатимуть 60% прибуткового податку до бюджету, а з бюджету столиці 80%. «Це не означає, що міста та області залишаться без грошей. Тепер місцевим бюджетам запропонують залишати в себе кілька інших видів податків. Наприклад: податок на нерухомість, податок від продажу акцизних товарів, весь дохід від комунальних підприємств, доходи від плати за адмінпослуги, 10% від податку на прибуток приватних підприємств, податок на оренду комерційної нерухомості. За першими підрахунками, наприклад, Київ зможе таким чином додатково заробити 2-4 млрд грн, на ці гроші він зможе добудувати міст», - вважає Чорноволенко.

У той же час із цих податків тільки акцизи можна вважати досить стабільною підмогою. Податок на нерухомість взагалі почне стягуватися лише з цього року. Прибуток у наших умовах - поняття нестабільне: під час економічних негараздів підприємці воліють показувати збитки.

Один із лідерів Партії регіонів Борис Колесніков ще навесні озвучив пропозиції щодо децентралізації бюджету. Щоправда, він пропонував набагато радикальніший підхід - центральному уряду залишити тільки ПДВ та митні збори, а всі інші податки передати на місця. Нинішній же проект він пропонує перед розглядом у Раді передати на вивчення в регіонах і тільки після цього голосувати.

На місцях проект сприйняли неоднозначно. Так, мер Львова Андрій Садовий вважає, що децентралізацію бюджету потрібно було проводити ще в 2005 році:

Якщо б тоді повноваження віддали місцевій владі, то сьогодні ми не мали б таку трагедію на сході. Подивіться, сьогодні в Донецькій області єдина влада - це місцева, обласна ні на що не впливає. Приберіть міністерства, обласні адміністрації - нічого від цього не зміниться, а скільки можна заощадити. Добре, що зараз зроблять хоча б перший крок. Але цього мало. Я хотів би, щоб нам не залишали 10% від прибутку приватних підприємств, а хоча б 40-50%. В такому разі ми будемо зацікавлені в розвитку бізнесу у себе в містах. Добре, що держбюджет бере на себе школи й лікарні. Але головлікарів і директорів шкіл призначає місцева влада. Якщо це візьме на себе держава, то буде хаос. У нас в області щомісяця керівники змінюються, а обласного керівника в охороні здоров'я досі ще не призначили.

Заступник голови Київської адміністрації Руслан Крамаренко каже, що не все так просто в розрахунках. «Уряд відштовхнувся від тих цифр, які доводить до нас Мінфін на медицину та освіту в столиці. Однак щороку ми витрачаємо на ці сфери на 3 млрд більше. Наприклад, багато грошей іде на муніципальні надбавки бюджетникам, а це 25% до зарплати. Виходить, що Київ нічого не заробить, а всі ці гроші знову витратить на соціалку. Або держбюджет має й ці витрати взяти на себе і чітко про це сказати, або взяти на себе відповідальність за те, що зарплата у вчителів та лікарів у столиці поменшає», - каже Крамаренко.

Ударівець Павло Розенко сумнівається, що в такому вигляді пропозиції пройдуть. «З одного боку, гроші регіонам дають, а з іншого - забирають. Потрібно уважно подивитися, чи не вийде так, що забирають реальні податки, які реально збираються. А залишають віртуальні, яких ще немає або які зібрати проблематично. Думаю, в парламенті будуть великі дискусії», - каже Розенко.

Ініціативу уряду щодо бюджетної децентралізації до її ухвалення повинні схвалити регіони, вважає виконавчий секретар Партії регіонів Борис Колесніков. «Усе питання в тому, якими будуть повноваження та витрати місцевих рад і скільки у них залишиться коштів на розвиток, - вважає він. - Важливо, щоб місцева влада могла перекрити свої операційні витрати й отримати кошти для вкладень у капітальне будівництво. Чи дає таку можливість кабмінівський проект, я би зараз зі слів коментувати не став. Регіони мають вивчити і дати свою відповідь. Але, судячи з попередніх шести місяців роботи цього уряду, який не провів жодної серйозної реформи, сумніви в правильності його нових кроків можуть бути цілком обґрунтовані. Адже цей Кабмін, як і минулий, намагається працювати в рамках планової економіки, нічого не виробляючи і все перерозподіляючи. Хоча загальновизнано, що країна робить великі кроки вперед тоді, коли за урядом залишаються лише декілька напрямів на кшталт оборони і безпеки, а основну масу питань разом із ресурсами передають на місця».

Нагадаємо, в проекті децентралізації від ПР, автором якого є Колесніков, пропонувалося центральній владі залишити тільки ПДВ та митні збори, а решту передати до місцевих бюджетів.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом