Міністерство аграрної політики і продовольства визначилося з переліком товарів, які підлягають обов'язковим закупівлям Аграрним фондом.

Як пише газета «Капітал», до цього списку потрапили найбільш важливі соціальні продукти, ціни на які регулюватимуться державою в разі можливих стрибків попиту і вартості на них.

У новому маркетинговому році (2014-2015 рр..), який стартував у липні, під пильну увагу уряду потраплять десять позицій: м'яка пшениця, жито, ячмінь, борошно пшеничне, борошно житнє, гречка, кукурудза, цукор-пісок, молоко сухе та масло вершкове. Новий перелік став меншим на чотири позиції. На відміну від минулого року, держава відмовилася від закупівель гороху, твердих сортів пшениці, проса та вівса.

На думку експертів, скорочення списку може бути пов'язано як з браком коштів у Аграрному фонді, так і з небажанням підтримувати ціну і закупівлі з ринку товарів невеликими обсягами і тих, що не відносяться до соціальних і стратегічних.

«З твердої пшениці, наприклад, виготовляються елітні сорти макаронів або сорти хліба вартістю від 20 грн», - каже глава аналітичного департаменту Консалтингової групи ААА Марія Колесник. До того ж, за її словами, збір цих культур порівняно з іншими набагато менший. Всього зерна Україна збирає 60 млн т, тоді як гороху 350 тис. т, проса - близько 130 тис. т. Хоча цього сезону не очікується недовиробництва за цими культурами.

За прогнозами генерального директора Української аграрної конфедерації Сергія Стоянова, поточного року є всі передумови для того, щоб виростити і зібрати 28,5-29 млн т кукурудзи, 22-22,5 млн т пшениці, близько 8 млн т ячменю і близько 2 млн т жита. Аграрний фонд буде змушений викупити з ринку 20 % від внутрішнього споживання цієї продукції.

За словами генерального директора Українського клубу аграрного Володимира Лапи, кілька років тому в ціновому регулюванні було два компоненти: підтримка цін виробників і збивання цін для споживачів у разі нестачі цього ресурсу на ринку шляхом інтервенцій. «В останні три-чотири роки перший компонент практично зник. Фінальні ціни для сільгоспвиробників визначаються залежно від ринкових», - зазначає експерт. За його словами, на сьогодні єдина користь від інтервенційних цін у тому, що за ними здійснюються форвардні закупівлі, тобто частково фінансується виробництво майбутнього врожаю. «Оскільки компонент підтримки сільгоспвиробників зник, Кабмін намагається сфокусуватися на тих товарах, які більш критичні безпосередньо для держави», - вважає Лапа.

Всього на формування інтервенційного фонду на поточний маркетинговий період передбачено 1,4 млрд грн коштів із держбюджету. Також передбачалося, що Аграрний фонд зможе профондуватися за рахунок розміщення внутрішніх облігацій. Однак як стало відомо «Капіталу», він уже звернувся з відповідною заявою в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку для анулювання випуску. У квітні 2014 р. Мінагрополітики заявляло, що приватне розміщення ПАТ «Аграрний фонд» на загальну суму 5 млрд грн повинне було піти на закупівлю зерна.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

46