Серед українців шириться мода бойкотувати російські товари. У соціальних мережах створюються групи з однойменною назвою, а їхні учасники впевнено відмовляються купувати каву або печиво, на упаковках яких штрих-код починається з цифр 4 і 6. Мовляв, це явна ознака того, що товар приїхав з Росії. Втім, навіть вбивши сьогодні в Google слово «бойкот», серед перших посилань можна виявити сторінки зі списками продукції, від купівлі якої, з причин патріотичних, радять відмовитися.

Привід для відмови, судячи з гасел, простий: відмовишся від російських продуктів - запобіжиш надходженню податків у кремлівський бюджет з усіма наслідками. Хоча експерти не виключають, що пожинати плоди таких протестних настроїв у кінцевому підсумку можуть наші ж громадяни.

Визначити кількість тих, хто бойкотує, досить складно. На одну подібну спільноту в мережі припадає від 3 до 13 тисяч людей. Однак говорити про об'єктивність цих цифр не можна. Те, що учасник тієї чи іншої групи насправді відмовився від російських товарів - досить спірно. Також, як і те, що людина, яка не перебуває в жодній із таких груп, не підтримує нове віяння.

Чи дійсно бойкот може мати настільки істотний економічний вплив і чи виправдані такі засоби? У цьому питанні розбирався ForUm.

Експертний висновок

Імпорт споживчих товарів російського виробництва в Україну неістотний. За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, частка продуктів харчування, що експортується з Росії, також дуже мала. Приміром, за тими ж кондитерськими виробами в цифровому співвідношенні цей показник не дотягує і до 1%.

За словами директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, загалом Росія постачає до 5% свого експорту Україні. У той же час, за підсумками минулого року частка товарів, що відправляються з нашої країни в РФ, становила чверть від загального обсягу експортованої продукції. Відповідно, нескладно підрахувати ступінь залежності.

При цьому економісти зазначають, що основний обсяг імпорту від східного сусіда припадає на нафтопродукти та природний газ. А вже від них відмовитися досить складно. Навіть, якщо ви вирішили бойкотувати якусь конкретно взяту мережу АЗС. «Безумовно, такі кроки мають право на існування, хоча досвід показує, що люди все-таки голосують гаманцем: за дешевший товар, ніж співвідношення якості та ціни. Тому сказати про те, що громадяни відмовляться від придбання товарів певної нафтової компанії, якщо їх влаштовуватиме ціна, це навряд чи. Я вже не кажу про ситуацію, коли людина їде і тут виявляється, що у неї порожній бак (а поблизу тільки ця заправка - Ред.)», - каже економічний експерт Борис Кушнірук. Крім того, енергетичний ринок дуже взаємопов'язаний. Та ж Білорусь купує у сусідній Росії нафтопродукти для подальшої їх переробки та відправлення на експорт.

До речі, споживач же не завжди може відстежити походження сировини, з якої виробляється продукція в Україні. На етикетці зазначається склад, але не країна - постачальник сировинної продукції.

Звідси висновок: такого сильного впливу на бюджетне наповнення РФ, на що розраховують активісти, бойкот навряд чи може мати. І розглядати його можна радше у психологічній площині, ніж економічній.

До того ж, варто додати, що згідно з результатами дослідження GfK Ukraine, оприлюдненими у ЗМІ, кампанія бойкоту досить неоднорідна в регіональному розрізі. Приміром, у квітні мешканці центру України на російські товари витратили на 24% менше, ніж у березні. У свою чергу кияни та жителі західної частини України скоротили свої витрати на цю продукцію на 16%. На сході цього ж місяця витратили на 6% менше. А у споживачів північних областей цей показник знизився лише на 1%.

Рітейлівські настрої

Як же подібні маневрування можуть позначитися на українській стороні? Здавалося б, питання не має під собою підстав. Відмовляємося від російської продукції - вибираємо аналогічний товар вітчизняного чи іншого виробництва і проблему вирішено. Дійсно, з урахуванням того, що споживчих товарів російського виробництва не так уже й багато на нашому ринку, особливого удару не відбудеться. Підприємці, начебто, також особливо не постраждають.

У сфері роздрібної торгівлі зазначають, що особливих втрат не зазнають, саме тому, що частка російської продукції на прилавках досить мала. Звичайно, судити про ринок у цілому складно, оскільки не всі торговельні мережі йдуть на контакт. Наприклад, відповідей від «Billa», а також торговельно-промислової групи «Fozzy Group» на момент виходу матеріалу так і не було отримано.

Водночас у відділі з роботи із ЗМІ ТОВ «Фудмаркет» повідомили, що частка російських товарів, що реалізуються мережею, становить до 5%. При цьому на сьогодні знизився обсяг їх закупівлі.

«Знизилися (закупівлі - Ред.), покупці віддають перевагу українським товарам, російські залежуються. В результаті, через відсутність попиту товар вилучається з асортиментної матриці», - повідомили там.

Ще менше російської продукції, а, відповідно, і застережень щодо наслідків бойкоту, в торговельній мережі «АТБ».

«Асортимент продовольчих товарів, що імпортуються з Росії до торговельної мережі «АТБ» - незначний. Це бакалія, кондитерські вироби, мінеральна вода та рибні консерви, що становить менш ніж 1% від загального асортименту. В останні місяці попит на ці товари знизився», - повідомила начальник відділу зв'язків з громадськістю та пресою корпорації «АТБ» Ганна Лічман.

Соціальний аспект

Водночас економісти говорять про можливу відповідну реакцію з боку РФ, яка нам не на руку. «У нас є малий і середній бізнес, який зав'язаний на постачанні продукції з Росії. Так, дійсно, у нього можуть бути проблеми. Але, знову ж таки, вони переважно продають китайські, в'єтнамські, турецькі і, власне, українські речі. Ми можемо постраждати в іншому. Грубо кажучи, якщо ми проводитимемо таку політику, то Росія може вжити превентивних заходів і відмовитися купувати наші продукти харчування. Ось тоді наша економіка просто завалиться. І в такому разі ми просто себе покараємо», - зазначає Олександр Охріменко.

У свою чергу Олег Устенко прогнозує серйозне падіння українського експорту на територію Росії поточного року. «Здебільшого це спричинено обмеженнями, які запроваджує проти нас РФ. Це так звані обмеження нетарифного характеру», - каже експерт.

Не варто також забувати, що у філіях компаній, магазинах, які торгують російським товаром, і відділеннях банків працюють українці, на яких будь-які негативні зрушення відіб'ються в першу чергу.

«В російських банках працюють українські громадяни. Відповідно, якщо це російська фірма і вона йде з українського ринку, то звільняються українські працівники. В цьому плані може зазнавати втрат не тільки російська сторона, але й українська також», - пояснює директор економічних програм українського інституту публічної політики Ільдар Газізулін.

Солідарний з ним і Борис Кушнірук. «Потрібно розуміти, що якщо, приміром, магазин продає російський одяг, і він втрачає покупців, то він змушений буде закритися. В цьому разі працівники залишаються без роботи. Тобто, виходячи з цієї точки зору, можуть постраждати й українські громадяни», - резюмує експерт.

Що ж, залишається відповісти на запитання: чи завжди мета виправдовує засоби?

Тетяна Мацур, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом