Потужний викид двоокису вуглецю (СО2) з глибин північної частини Тихого Океану так сильно розігрів планету, що призвів до завершення останнього льодовикового періоду.

Це сталося приблизно 17 тисяч років тому. Втім, процеси викиду двоокису вуглецю тоді йшли куди повільніше, ніж зростання емісії CO2 йде в наш час, повідомляється в журналі Paleoceanography.

Раніше вважалося, що CO2, який допомагає льодовикам розтанути, міг прийти лише з донних вод Антарктичного та Атлантичного океанів. Проте Джеймс Ре (James Rae) із Сент-Ендрюського університету з'ясував, що східноазійські мусони та шляхи циклонів помірних широт змінили кількість опадів, що випадають над північним Тихим океаном.

Тоді приповерхневі води стали більш солоними і менш неспокійними, а в глибині океану утворилася щільна і солона маса глибинних вод. У результаті таких процесів, як показали розрахунки за кліматичною моделлю, з океану в атмосферу рясно виділяється двоокис вуглецю, пише «Lenta.ru».

Вихідні дані вчені отримали з допомогою ізотопного аналізу раковин форамоніфер, витягнутих з дна океану (глибина - 3648 метрів). Нові геохімічні методи дозволили реконструювати рівень кислотності води, і завдяки отриманим даним дослідники з'ясували, як океан та атмосфера обмінювалися CO2.

«Підвищення вмісту двоокису вуглецю в атмосфері відбулося дуже швидко з точки зору геології. Однак його не можна порівнювати з сучасними темпами зростання СО2, що відбуваються швидше. Сьогоднішніх викидів цієї речовини вистачило б для завершення ще одного льодовикового періоду, і відбуваються вони в сто разів швидше», - застерігає доктор Ре.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

171