Прогнози про те, коли ж з Хрещатика і Майдану зникнуть намети і барикади, регулярно з'являлися в ЗМІ ще з середини грудня 2013 року. Все здавалося, що ще трохи, і все повернеться у звичну колію. Але життя так розпорядилося, що нині звичними на Майдані стали не гості та плюшеві персонажі мультиків, а суворі чоловіки в камуфляжі, закопчені каструлі на саморобних плитах і редиска з кропом замість клумби. Водночас багато активістів стверджують, що їхніх зимових соратників там майже не залишилося. Турбує й антисанітарія, яка з настанням літньої спеки набула загрозливих масштабів.

Сам Майдан це проблемою не вважає і бажання розійтися ніяк не проявляє. Зміцнені барикади стоять на колишніх місцях, як і намети, люди в камуфляжі стережуть периметр.

Віталій Кличко після виборів одразу заявив, що хоче звільнити Хрещатик від наметів для руху транспорту, і попросив майданівців залишити будівлю КМДА. Реакцію його заяви викликали досить неоднозначну. У тому, що буде з Майданом, розбирався ForUm.

Стояли і будемо стояти 

Вранці на Майдані і Хрещатику малолюдно. Жителі містечка займаються своїми повсякденними справами: готують їсти, спілкуються, обговорюють останні новини. Невелика група «майданівців» зібралася біля табло, на якому транслюють новини. Люди не дуже схвально відгукуються про ініціатора руйнування їхнього звичного побуту Віталія Кличка. Деколи, навіть непечатно. ForUm підійшов ближче і поговорив з активістами. Вони в один голос стверджують, що «не Кличко збирав Майдан - не йому вирішувати долю Майдану», вимагають, щоб він спочатку поговорив з ними зі сцени й обіцяють дати відсіч тим, хто спробує знести Майдан силою.

Так, активіст Артем стверджує, що люди не підуть доти, поки вимоги Майдану не будуть виконані, а поки що зрушень у цьому напрямі немає - люстрація не проведена, винні у загибелі людей не покарані. Він розкритикував ініціативу Кличка відкрити Хрещатик для руху транспорту і сказав, що центр столиці має бути пішохідним. «Автомобілісти уже звикли до того, що Хрещатик перекритий: Справляються, об'їжджають, не нарікають. А знаєте, чому політики порушують це питання? Вони хочуть себе возити в комфорті. Тут же міністерства, адмінбудівлі. Як це вони ніжками пройдуться?!».

«Майданівець» Андрій додає: «Може Інститутську, де пролилася кров, проїжджою зробити, щоб комфортно і з музикою їх зад возили? Або там дискоклуб відкриємо? Вони думають про щось, ці політики? Нехай прийдуть сюди, поговорять з людьми, відповідатимуть на їхні запитання. Ми готові до розмови. Але ми готові і захищатися».

У свою чергу активістка Олена впевнена, що люди готові до нового витка протистояння: «Політики вважають, що ми тут заради них зібралися. У чомусь вони мають рацію. Ми тут, щоб змусити їх працювати. А не хочуть, тоді не ми підемо, а вони. Невже хтось думає, що ми забудемо загиблих? Кров? Сльози? Не можна просто переступити через Майдан, розігнати його. Буде тільки загострення конфлікту. А навести тут лад - ми готові».

Зміцнення і трансформація 

Тим часом пройшла інформація, що після заяви Кличка нібито почався демонтаж наметів біля Київської міської адміністрації. Це не зовсім так. Як пояснив сотник 4-ї сотні Самооборони Майдану Микола Бондар, два намети на Хрещатику біля КМДА дійсно були демонтовані.

«Тут стояли частини Козацької сотні. Одна частина з наметом поїхала на кордон з Придністров'ям у Вінницькій області. Другий намет відвезли у навчальний табір. А частину підрозділу, що раніше розташовувався в ній, відправили додому за порушення дисципліни. Але цей процес жодним чином не пов'язаний із заявою Кличка, почався він набагато раніше. Ми не будемо розбирати барикади і прибирати намети. Більше того, знаю, що ще додаткові намети встановлюватимуться на Майдані», - розповів Бондар. Він також упевнений, що Майдан ще не виконав свою місію. «У певних персонажів перемога в руках - вони дорвалися до корита. Жодних змін ми не бачимо. Натомість бачимо в заявах політиків загрозу, спробу розігнати нас. Якщо продовжаться спроби тиснути на нас - ми привеземо сюди людей з кордонів», - пояснив він, і додав, що якщо влада розпорядиться, щоб комунальники прибрали барикади або намети без погодження з Майданом, буде жорсткий опір. «Буде так, як уже було. Мовою ультиматумів з нами розмовляти не буде ніхто», - попередив сотник.

На уточнююче запитання про необхідність забезпечення санітарних норм, особливо враховуючи спеку в столиці, Бондар наголосив, що стосовно цього питання активісти вже неодноразово зверталися до влади по допомогу. «Щиро сподіваюся, що зараз співпрацю буде налагоджено. Ми можемо за невеликого сприяння органів влади навести тут лад. Справа банально проста. Те, що відбувалося на початку, - антисанітарія, незрозумілі люди, яких засилали пачками - переживали раніше і зараз переживемо», - сказав Бондар. Він зазначив, що вчора активісти Майдану вже напрацювали зустрічні пропозиції для влади. «Коли є загроза, об'єднуються і ті сили, які раніше не могли знайти порозуміння. І громадські організації, і сотні прийняли спільне рішення», - сказав сотник.

Дійсно, координатор «Майдан-прес-центр» Наталія Соловйова, озвучила заяву представників громадських організацій і спільноти Майдану, оприлюднивши маніфест про його розвиток після травня 2014 року. Активісти вкотре наголосили, що не розійдуться, поки не будуть виконані усі вимоги. «Ми - організації, які не просто фізично присутні на площі, а ті, які мають намір зберегти дух Майдану, дух пропозицій, розвитку і контролю змін в Україні», - йдеться в заяві. У ній також сказано, що Майдан не розійдеться, поки не будуть виконані його вимоги. А це покарання злочинців, люстрація, пакет законів для зміни системи влади. У той же час, «фізичний Майдан» має бути збережений і облагороджений, вважають активісти.

У свою чергу член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич, пояснила Forum'у, що Майдан має бути збережений у межах першої та четвертої барикад. За її словами, запропоновано перетворити Будинок профспілок не на бізнес-центр, а на громадський будинок. У КМДА - створити громадський центр. Є ідея встановити телеекрани на Майдані та у великих обласних центрах, щоб збирати віче, спілкуючись у прямій трансляції. Біля монумента Незалежності - встановити куполи для професійних співтовариств. Під Майданом пропонується створити підземний паркінг замість магазинів, а також автомобільний тунель, а Хрещатик і частину Інститутської залишити пішохідною. Порушується також питання створення Меморіалу Небесної Сотні. «Є ідея провести архітектурний конкурс, щоб у ньому могли брати участь всі охочі, у тому числа з-за кордону», - розповіла вона.

«Майдан - суб'єкт політики та гарант виконання Конституції України. Тому Майдан розходитися не буде. А модернізувати його дійсно потрібно. Є багато проблем і з безпекою, і з санітарією, і зі станом деяких людей, яким потрібна реабілітація. Цим потрібно займатися, до того ж у діалозі з владою та киянами. Якщо Майдан піде - зникне момент тиску на чиновників. Майдан повинен залишитися. Коли пролунала заява Кличка - це розцінили як небезпеку. А небезпека об'єднує Майдан. Потрібен діалог. Монолог сприймається досить агресивно. Кличко не мав права робити такі заяви. Не політики збирали Майдан - не їм його розпускати. Функцію Майдану визначає не Кличко. Сподіваюся, що це було просто заява недосвідченого молодого політика, який виправить свою думку, знайде діалог із суспільством», - пояснила вона і застерегла від будь-яких спроб силою змусити людей розійтися.

Силовий розгін або добровільний відхід? 

Як бачимо, самі представники Майдану йти не хочуть, але розуміють, що потрібно змінюватися. Цю думку поділяють і багато політиків. Так, активний учасник акцій протестів на Майдані, народний депутат України Олесь Доній упевнений, що необхідно зізнатися - сьогодні Майдан не є дієвим механізмом «Майдан три місяці тому і зараз - це різні Майдани. Те, що нова влада потребує громадського контролю і тиску - це також правда. Але питання, в якій формі має бути цей громадський контроль, чи виконує таку функцію сьогоднішній Майдан з наметами, які жодним чином не впливають на кнопкодавство у ВР, на непрозорі призначення? Функціонально цей Майдан тиску не створює. Парламент, влада його не бояться - уже звикли. Громадянському суспільству потрібні нові впливові форми тиску. Наскільки я розумію, ті, хто зараз залишився у наметах, роз'їжджатися по домівках не хочуть, але й активних дій я не бачу», - заявив він.

Нардеп Леся Оробець переконана: силою розганяти Майдан в жодному разі не можна, і звільнення центру міста від протестувальників - це першочергове завдання для новообраного мера. Водночас, політик наголосила, що людям необхідна увага влади. «Я не прихильник того, щоб люди були змушені жити в наметах на Майдані. Владі необхідно допомогти їм знайти роботу, житло, а в крайньому випадку - гроші, щоб повернутися додому», - зазначила вона.

А президент аналітичного центру «Політика» Ігор Попов сказав, що «давно пора навести лад на Майдані». За словами Попова, київській владі сьогодні потрібно створити Меморіал загиблим, спочатку тимчасово, а згодом серйозний великий пам'ятник. «Друге - створити аналог гайд-парку. Нехай це буде невелике містечко, але з нормальними санітарними умовами, де змогли б висловлювати позицію незгодні з діями влади. Але пояснень, що там робить така велика кількість людей, проти кого вони, яку функцію виконують, немає. Але силою розганяти Майдан не потрібно. Цього робити не можна. Є мирні способи. Потрібно домовлятися, крок за кроком звільняти адмінбудівлі, а тільки тоді виставляти ультиматум».

Безперечно, рано чи пізно Майдан повинен закінчитися. І барикади, і намети повинні залишити центр Києва. Однак, зрозумілим є й те, що поки активісти до цього не готові. Вони не вірять політикам і не збираються реагувати на їхні заклики залишити вулиці і повернутися додому. Тим, хто сьогодні прийшов до влади, доведеться докласти чимало зусиль, щоб переконати людей у своїй спроможності і праві зносити намети на Хрещатику.

Юлія Артамощенко, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

86